Корбутяк В.І. Розробка технології використання і доочищення господарсько-побутових стічних вод на рисових системах (на прикладі Херсонської області)

Краткое содержание

У першому розділі “Проблема  використання та доочищення стічних вод населених пунктів приморської оздоровчої території” наведено аналіз проблеми доочищення та використання стічних вод населених пунктів приморської оздоровчої території. Зазначено, що створення централізованого та локального водопостачання привело до формування в цьому регіоні великих об’ємів стічних та дренажно-скидних вод, які після попередньої очистки скидаються у відкриті водойми.

Проектування, будівництво та експлуатація підвідомчих оздоровчих закладів, які вводяться в експлуатацію, відбувається без влаштування ефективних систем очистки та використання стічних вод. Практично забудова узбережжя ведеться без перспективного екологічно обґрунтованого плану.

Господарсько-побутові стічні води оздоровчої приморської території характеризується різними змінами витрат – максимальний в літній курортний сезон та мінімальний в решту періоду року.

За гідрохімічним складом очищені стічні води характеризуються великим вмістом хлору (> 350 мл/л) та мінералізацією до 2 г/л. У них залишається велика кількість біогенних елементів (NO₃ – 2,54 мг/л, Р₂О₅ – 5,7 мг/л, К₂О – 21,4 мг/л). За цими показниками попередньо очищені стічні води не відповідають вимогам до вод, що скидаються у відкриті водойми та на зрошення. Різні зміни витрат і об’ємів, необхідність розбавлення стічних вод прісними до допустимих концентрацій загального вмісту водорозчинних солей та іону Cl ^– при застосуванні відомих технологій потребує влаштування великих басейнів-накопичувачів, що, практично, неможливо в умовах близького залягання від поверхні мінералізованих ґрунтових вод.

Відведення попередньо очищених стічних вод з великим залишковим вмістом біогенів у відкриті прісні прибережні водойми чи морські затоки неминуче призводить до їх евтрофікації.

Отже, є актуальним і важливим проведення комплексних досліджень з використання стоків у сільському господарстві і доочищення їх до необхідних ГДК для умов скиду у відкриті водойми.

У другому розділі “Природні умови об’єкту досліджень. Програма та методика досліджень”описується місцезнаходження об’єкту досліджень, геологічні, гідрогеологічні та ґрунтово-меліоративні умови. Зазначається мета, програма і схема польових досліджень та методики, за якими проводили визначення водно-фізичних, хімічних та біогенних властивостей ґрунту, дослідження елементів водно-сольового режиму та самоочищувальної властивості ґрунтів, ступеня очищення нерозбавленої стічної води, проведення мікробіологічного аналізу якості води, визначення врожайності, хімічного складу та поживної якості рослин. Планування польового експерименту, а також статистична обробка результатів досліджень проводилась згідно загальноприйнятих науково-математичних підходів.

У третьому розділі “Розробка технології використання та  доочищення стічних вод” на прикладі аналізу надходжень попередньо очищених стічних вод     с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області проаналізовано об’єми стічних вод, в результаті чого виявлено два характерних сезони: перший – весняно-літній, з 1квітня по 30 вересня, тривалістю t₁=183 доби з перспективною кількістю відпочиваючих N₁=11215 чоловік і другий  – осінньо-зимовий, з 1 жовтня по 31 березня, тривалістю  t₂ =183 доби, з перспективною кількістю відпочиваючих N₂=2882 чоловік. В результаті встановлено, що об'єми стічних вод по сезонах відповідно склали: 461,8 тис.м³ і 118,8 тис.м³.

            Проведені дослідження якісної характеристики стічної води, що формується в приморській оздоровчій території України на прикладі стічних вод с.Залізний Порт Голопристанского району Херсонської області, результати яких наведені в табл.1. Дослідження показали, що розбавлення стічної води прісною із зрошувальної мережі у співвідношенні 1:2 знижує її мінералізацію та робить придатною для зрошення кормових культур.

Для повної утилізації та біологічного доочищення стічних вод протягом року пропонується використати рисові карти Краснодарського типу, вдосконаливши їх конструкцію. Як правило, частина рисових систем знаходиться в хорошому меліоративному стані, а частина – у незадовільному, тобто засолені і заболочені (рис.1).

Та частина рисових карт, яка характеризується хорошим меліоративним станом використовується для вирощування кормових культур при зрошенні розбавленими стічними водами, а решта використовується під мілководні затоплювані стічною водою чеки-біоплато, які відіграють роль   басейнів-накопичувачів  в    осінньо-

зимовий та міжполивні періоди, полів фільтрації та сумарного випаровування стічних вод.

Розбавлення попередньо очищених стічних вод Дніпровською зрошувальною водою до допустимих ГДК для зрошення (по загальній мінералізації та вмісту хлору) здійснюється  шляхом  подачі стічної  води по  трубопроводу  через  спеціальні