Крініцин В.В. Системне прогнозування розвитку культур в зрошувальному землеробстві

Краткое содержание

                                                                 ВСТУП

У вступі обґрунтовано необхідність і актуальність виконання роботи, її наукову новизну, практичну цінність, відображено апробацію, наведено обсяг публікацій та декларацію особистого внеску автора.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ І ПОСТАНОВА ЗАДАЧІ

У розділі наведено огляд літератури, зроблено аналіз найбільш поширених підходів до прогнозування розвитку культур, надається  агрокліматична характеристика зони проведення досліджень. Аналіз даних літературних джерел дав змогу визначити наявність взаємозв’язків агрометеорологічних факторів і періодів розвитку культур, встановити проблематику їх досліджень. На підставі прямих спостережень і статистичного аналізу даних доведено, що основними чинниками прогнозування розвитку культур і призначення ТО вважаються температури повітря, вологозабезпеченість ґрунту. Вплив інших факторів на тривалість періоду вегетації культур менш суттєвий. З аналізу літератури також витікає, що в основу досліджень засобів прикладного прогнозування  стану культур покладено статистичні моделі і є потреба удосконалення їх методами імітаційного моделювання, що повністю відповідатиме вимогам часу.

Проаналізовано природні особливості зони дослідження, зокрема,  кліматичні умови і кліматоутворюючі фактори. Визначено термічні фактори, як основні, що впливають на продуктивність культур, визначені кількісні зв'язки температур повітря, агрозаходів зі станом культур і їх розвиненням. Наведено основні характеристики цього фактору за календарними змінами.

МЕТОДОЛОГІЧНІ І МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ КУЛЬТУР І ОПЕРАТИВНОГО ПЛАНУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ

Подаються питання методології і методичні сучасні вимоги до створення автоматизованих систем підтримки прийняття технологічних рішень у зрошуваному  землеробстві. Описано основні проблеми, притаманні  дослідженню таких систем і які спіткали автора при створенні системи автоматизованого прогнозування (САП).  Наведено основні вимоги до систем, які припускають участь фахівця у процесі вироблення рішення машиною.

Єдиним ефективним засобом аналізу навколишньої дійсності є моделювання і експериментування з моделями, що імітують реальність. В основу таких досліджень покладено системний підхід як стратегія досліджень, і системний аналіз як засіб і інструмент вирішення поставлених задач. Всебічний аналіз існуючих загальних підходів до розробки систем підтримки рішень у землеробстві дозволив виділити особливість об’єкту досліджень, яка пов’язана із специфічністю інформаційних потоків і знайти нові підходи до вирішення проблеми автоматизованого прогнозування розвитку культур. Методично-організаційні принципи створення системи містять комплекс задач, вирішення яких включає процедури організації інформації, надання знань, питання машинної реалізації специфічних алгоритмів в умовах зрошення.