Кириленко В.М. Трансформація еколого-меліоративного стану чорноземів південних зрошуваних при використанні осадів стічних вод м.Одеси

Краткое содержание

Досвід використання осадів міських стічних вод

як меліоранта і добрива

У розділі проаналізовано досвід виробництва та наукові дані щодо використання традиційних і нетрадиційних форм органічних добрив з метою послаблення деградаційних ґрунтових процесів. За відчутного дефіциту матеріальних ресурсів застосування таких добрив є дуже перспективним. Використання осадів стічних вод як меліоранта та цінного біологічно активного добрива є важливим прийомом серед заходів охорони навколишнього середовища і підвищення врожаю сільськогосподарських культур. Установлено, що застосування осадів сприяє поліпшенню меліоративного стану та родючості ґрунтів. Разом із тим відзначається і негативний вплив осадів, що пов'язано з наявністю в них важких металів та інших шкідливих речовин. У зв'язку з цим виникає проблема використання в сільському господарстві різних видів осадів стічних вод у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах і вивчення їх впливу на отриману рослинну продукцію.

Природно-кліматичні умови зони і методика

проведення досліджень

Розділ містить дані про ґрунтово-кліматичні умови району проведення польових дослідів та методику проведення досліджень. Виділені екстремальні показники температури повітря, тривалість безморозного періоду, тривалість сонячного сяйва, а також температурні умови й умови зволоження в роки досліджень.

Територія дослідної ділянки розміщена в Ізмаїльсько-Одеському агроґрунтовому районі південно-степової агрокліматичної зони України на вододілі між Сухим лиманом і балково-річковою системою річки Барабой. Усю степову зону займає область степового атлантико-континентального клімату. Клімат степу відрізняється найбільшою континентальністю та посушливістю, порівняно з іншими зонами України.

Наведені погодні умови за 1998-2001 рік у період проведення польових дослідів, які в цілому були досить сприятливі, характеризувалися меншим дефіцитом вологи, ніж звичайно. Описано геологічну будову та рельєф території, представлена характеристика ґрунтів дослідної ділянки. Ґрунтами дослідної ділянки є чорноземи південні слабкогумусовані важкосуглинисті, у гранулометричному складі яких переважає фракція крупного пилу. Щільність перегнійно-акумулятивного шару складає 1,2 г/см³, вміст гумусу – 2,65%, сума вбирних основ – 19,5 мг-екв/100 г ґрунту.

4

Вивчення впливу осаду міських стічних вод, компосту та інших видів добрив на еколого-меліоративний стан ґрунтів і врожай сільськогосподарських культур проводилося протягом 1998-2001 рр. у навчгоспі ім. Трофімова шляхом польового досліду в зрошуваних і незрошуваних умовах за такою схемою:

1.      Контроль – без внесення добрив;

2.      Осад стічних вод 6-8-річного строку зберігання, нормою 10 т/га сухої речовини (далі “осад стічних вод, або ОСВ”);

3.      Компост з осаду стічних вод 2-3-річного строку зберігання із соломою, нормою 10 т/га сухої речовини (далі “компост”);

4.      Солома, 3 т/га з компенсуючою дозою азоту (N₁₀);

5.      N₆₀P₆₀K₃₀.

Дослід був закладений на площі 1,5 га, у чотириразовому повторенні. Розташування ділянок послідовне зі зміщенням. У досліді з озимим ріпаком загальна площа ділянки склала 100 м², облікова – 40 м². У досліді з кукурудзою на зелений корм загальна площа ділянки склала 84 м², а облікова – 42 м². Польові досліди як в умовах зрошення, так і без нього були закладені на сполучених у просторі ділянках з ідентичними ґрунтами. Досліди проводили з кукурудзою, яку висівали на зелений корм, і озимим ріпаком на насіння.

Для приготування компосту використовували осад стічних вод 2-3-річного строку зберігання і пшеничну солому в співвідношенні 10 т осаду до однієї тонни соломи за технологію польового компостування у буртах. Головною умовою приготування компосту є підтримання температури субстрату в межах 50-60°С, що досягається періодичними аерацією і розпушуванням за рахунок перемішування компосту. Термін компостування – 6 місяців.

Досліджувався вміст і склад гумусу, біологічна активність ґрунтів, склад обмінних катіонів і ґрунтового розчину, фізичні властивості ґрунтів і забруднення їх важкими металами, відповідно до прийнятих методик і ДСТУ. Урожай сільськогосподарських культур визначався методом суцільного збирання зі всіх ділянок досліду в чотириразовому повторенні. Вміст сирого жиру визначали методом знежиреного залишку за А.Н. Лебедянцевим і С.В. Ружковським, зольних речовин – методом спалювання в муфельній печі при температурі 500⁰С до постійної ваги. Дані врожаю обробляли методом дисперсійного аналізу. Для встановлення суттєвості різниці між варіантами визначали значення НІР на рівні 95%.

Економічну ефективність використання осадів стічних вод як меліоранта і добрива у сільському господарстві розраховували за допомогою технологічних карт вирощування сільськогосподарських культур за 1999-2000 рр., діючих цін реалізації продукції на 01.01. 2001 р., а по кукурудзі – в перерахунку на кормові одиниці.