Панасенко В.М. Вплив технологічного навантаження на структурні рівні організації темно-сірого опідзоленого і лучно-чорноземного грунтів Лівобережного Лісостепу

Краткое содержание

ЗМІНИ ҐРУНТІВ ПІД ВПЛИВОМ ТЕХНОЛОГІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ (огляд літератури)

За даними аналізу результатів досліджень вітчизняних та іноземних авторів щодо впливу технологічного навантаження на ґрунт відзначено значне протиріччя в поглядах науковців. Показана відсутність даних щодо зміни вмісту в ґрунтах неагрегованих ЕҐЧ за різного по інтенсивності технологічного навантаження. Висвітлено важливість та перспективність використання енергетичного підходу в оцінці технологічного навантаження та доведено необхідність розроблення нормативних вимог для його контролю.

На основі аналітичного огляду наукової літератури обґрунтовано необхідність та перспективність проведення досліджень за темою дисертації.

ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження впливу технологічного навантаження на стан ґрунтів проводили протягом 2004-2006 років на базі господарства ТОВ „Біотех ЛТД” в с. Городище Бориспільського району Київської області, розташованому в зоні Лівобережного Лісостепу. Ґрунти дослідних ділянок – темно-сірий опідзолений (піщано-крупнопилувато-легкосуглинковий на лесі) та лучно-чорноземний (піщано-крупнопилувато-легкосуглинковий на лесі). Критерієм для вибору варіантів досліджень стала різна інтенсивність технологічного навантаження на ці ґрунти. На темно-сірому опідзоленому ґрунті дослідження проводили за наступною схемою: 1. Переліг (контроль); 2. Поле з польовою сівозміною;         3. Поле з польовою сівозміною; 4. Поле з овочевою сівозміною. На лучно-чорноземному ґрунті: 1. Переліг (контроль); 2. Поле з польовою сівозміною.

Відбір зразків проводили тричі на рік (весна, літо, осінь) з верхнього шару ґрунту (0-20 см) за схемою шестипроменевої розетки, відстань між точками відбору – 30 м. Аналізи ґрунтів проводили згідно загальноприйнятих методик. Відповідно до мети й завдань дослідження у ґрунтових зразках визначали: рН водний (ГОСТ 26423-85), загальний вміст гумусу – за методом Тюріна в модифікації Сімакова (Практикум по почвоведению / Под. ред. И.С.Кауричева, 1986), груповий склад гумусу – за методом І.В. Тюріна у модифікації М.М.Кононової і Н.П. Бельчікової (МВВ-31-497058-006-2002), гранулометричний склад – за методом Качинського (ГОСТ 12536-79), структурно-агрегатний склад – за методом Савінова (А.Ф. Вадюніна, З.А. Корчагіна, 1986), водостійкість – методом качання сит (А.Ф. Вадюніна, З.А. Корчагіна, 1986), вміст неагрегованих елементарних ґрунтових часток (ЕҐЧ) – за методом С.Ю. Булигіна і М.Ф. Лісецького, ступінь розкладання целюлози – за методом Л.Д. Тихомирової. Крім того, визначали щільність складення (ДСТУ ISO 11272-2001), щільність твердої фази – пікнометрично, ISO 11580-84 (ГОСТ 5280-84), вміст вологи (ГОСТ 5180-84).