Семенко Л.О. Агрохімічна оцінка використання добрив за вирощування капусти білоголової ранньої на темно-сірому опідзоленому грунті Правобережного Лісостепу України

Краткое содержание

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

У розділі зроблено узагальнення та аналіз наукових досягнень вітчизняних та зарубіжних авторів (Ходеева Л.П., 1969; Tisdal S., 1993; Wander M.M., 1996; Барабаш О.Ю., 1999; Болотских О.С., 2001; Хареба. В.В., 2004) з питань вирощування капусти білоголової (рання), які зазначають, що висока продуктивність цієї культури значним чином обумовлюється ґрунтовою родючістю та застосуванням добрив.

В науковому просторі відсутня одностайна думка щодо шляхів забезпечення оптимальних умов росту та розвитку рослин капусти білоголової. Особливо це стосується сортів та гібридів, що здатні забезпечувати ранні строки надходження продукції. В наш час гостро стоїть проблема оптимізації умов живлення рослин. З цих позицій є актуальним вивчення різних форм мінеральних добрив, строків та способів їх внесення. Саме ці питання покладені в основу наших досліджень.

ПРОГРАМА, ОБ’ЄКТ, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили упродовж 2005-2007 рр. на кафедрі агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І.Душечкіна НУБіП України у тривалому овочевому досліді на базі ТОВ «Біотех ЛТД», ( Бориспільський район, Київська область. Ґрунт дослідної ділянки темно-сірий опідзолений легкосуглинковий. Він характеризувався низьким вмістом гумусу 3,1%, середнім ступенем забезпечення азотом легкогідролізованих сполук, рухомого фосфору та – низьким обмінного калію. Реакція ґрунтового розчину знаходилася в слабокислому діапазоні, який є сприятливим для росту та розвитку капусти білоголової.

Для вивчення ефективності добрив за різних норм, форм та строків внесення використовували таку схему:

1. Без добрив (контроль); 2. N₁₅₀P₁₀₀K₂₀₀ – Cropcare(11:9:16); 3. N₁₅₀P₁₀₀K₂₀₀ – (прості добрива); 4. N₁₀₀P₇₀K₁₄₀ – Cropcare (11:9:16) + N₂₅Р₃₀ – (прості добрива) (період приживлення) + N₂₅K₃₀ (прості добрива) (початок формування головки) + К₃₀ – (прості добрива) (інтенсивне формування головки); 5. N₁₀₀P₇₀K₁₄₀ – (прості добрива) + N₂₅Р₃₀ – (прості добрива) (період приживлення) + N₂₅K₃₀ (прості добрива) (початок формування головки) + К₃₀ – (прості добрива) (інтенсивне формування головки); 6. N₁₄₀P₉₀K₁₉₀ – Cropcare (11:9:16) + акварин - 7 (2% р-н) (період приживлення) + акварин - 7 (2% р-н) (початок формування головки) + акварин - 7 (2% р-н) (інтенсивне формування головки); 7. N₁₄₀P₉₀K₁₉₀– (прості добрива) + акварин - 7 (2% р-н) (період приживлення) + акварин - 7 (2% р-н) (початок формування головки) + акварин - 7 (2% р-н) (інтенсивне формування головки).

Досліди закладено за трикратної повторності. Площа посівної ділянки становила 154 м², облікової – 90 м². Дію добрив вивчали за вирощування гібриду капусти білоголової Єтма F₁ занесеного до Державного реєстру сортів України. Технологія вирощування була адаптована до умов господарства.

Відбір та підготовку зразків ґрунту до аналізів проводили згідно з ДСТУ ISO 11464-2001. В них визначали загальний вміст гумусу за методом Тюріна; амонійного азоту – фотоколориметрично з реактивом Несслера, нітратного азоту – іонселективним методом; фосфору - фотоколориметрично, калію - на полуменевому фотометрі, рН сольовий – потенціометричним методом (ДСТУ ISO 10390 – 2001)

Лабораторні аналізи проводили у випробувальній лабораторії оцінки якості земель, добрив та продукції рослинництва кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І.Душечкіна НУБіП України (атестат акредитації №UA 6.001.Н.326).

У зразках рослин капусти білоголової визначали вміст загального азоту, фосфору і калію після мокрого озолення за методом Гінзбург та ін. Вміст азоту визначали - фотометрично за допомогою реактиву Несслера; фосфору – фотометрично за методом Деніже у модифікації Левицького (ГОСТ 26657-85); калію – за допомогою полуменевого фотометра.

Для оцінки якості продукції визначали вміст сухої речовини, вміст вітаміну С за методом Муррі (ГОСТ 24536-89[СТ СЄВ 6245-88]), нітратів – потенціометрично за допомогою іонселективного електроду (ГОСТ 5048-89) та цукрів (сума) – за Бертраном (ГОСТ875613-87).

Статистичну обробку даних здійснювали з використанням дисперсійного, регресійного і кореляційного аналізу методом математичної статистики по Доспєхову (1987 р.). Біоенергетичну оцінку застосування добрив проводили за методикою О.С. Болотського (1999 р.). Економічну ефективність застосування добрив розраховували за середніми цінами у 2005-2007 рр.

ВПЛИВ ДОБРИВ НА ПОЖИВНИЙ РЕЖИМ ТЕМНО-СІРОГО ОПІДЗОЛЕНОГО ГРУНТУ

Родючість – найважливіша властивість ґрунту, яка формується в процесі його утворення і характеризується сукупністю всіх його показників. Оптимальні умови росту та розвитку рослин забезпечуються за рахунок усього комплексу фізичних, біологічних і хімічних властивостей ґрунту та їх динаміки у річному циклі. Невід’ємною складовою ґрунту і показником його родючості є вміст елементів живлення, особливо макроелементів (азоту, фосфору та калію). За внесення добрив встановлена тенденція до підвищення їх вмісту в ґрунті (табл. 1). Так, у період формування головки кількість мінерального азоту за використання Cropcare (11:9:16) з підживленнями збільшувалась на 2,80 – 6,70 мг/кг. Це помітно підвищує потенціал забезпечення рослин доступними формами цього елементу упродовж періоду вегетації. До нещільної головки цей показник у зазначених варіантах зменшився на 3,20 – 3,80 мг/кг. Такі зміни пов’язані з вищою мікробіологічною активністю ґрунту та більш інтенсивним його засвоєнням рослинами.

Використання добрив оптимізувало фосфорний режим ґрунту. Так в період формування головки показники варіанту із разовим внесенням мінеральних добрив в дозі N₁₅₀P₁₀₀K₂₀₀ та з підживленням ними в три строки були близькими і перевищували контроль на 11,0–31,0 мг/кг. Позитивні тенденції, в цьому аспекті, відмічено також за використання Cropcare (11:9:16).

Основним джерелом калію для рослини є його обмінна форма в ґрунті. Застосування Cropcare (11:9:16) і простих мінеральних добрив в передпосівне удобрення та підживлення по-різному впливало на зазначений показник. В період формування головки капусти найбільш низький вміст калію в ґрунті спостерігався у контролі як за розсадного, так і безрозсадного способу вирощування і становив 140 і 142 мг/кг відповідно. У варіантах, де використовували Cropcare (11:9:16) та акварин-7 (у підживлення), цей показник перевищував контроль на 23,0 мг/кг. Найбільш суттєвий вплив на вміст обмінного калію в ґрунті встановлено за одноразового внесення Cropcare (11:9:16) в передпосівне удобрення, як за розсадного, так і за безрозсадного способу вирощування, який становив 186 мг/кг.