Паламарчук С.П. Агрохімічна оцінка використання добрив при вирощуванні буряка столового в Північному Лісостепу України

Краткое содержание

МІНЕРАЛЬНЕ ЖИВЛЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ БУРЯКА СТОЛОВОГО (огляд літератури)

В  огляді літератури відображено вплив  застосування добрив на агрохімічні показники ґрунту, продуктивність буряка столового під час використання різних норм і способів внесення добрив, а також висвітлені біологічні особливості культури та характер процесів накопичення в коренеплодах буряка столового поживних елементів (О. Ю. Барабаш 1994,  О. С. Болотських 1998, В. М. Гончаренко 1987, Е. С. Каратаева, В. С. Советкіна 1984). Аналізуючи наукову літературу зроблено висновок про те, що шляхи підвищення врожайності культури з високими показниками технологічної та біохімічної якості продукції висвітлено недостатньо. Саме ці питання покладені в основу наших досліджень.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

            Польові дослідження проводились в овочевому тривалому досліді кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О. І. Душечкіна НАУ в Бориспільському районі Київської області, на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому ґрунті, який характеризується слабо кислою реакцією сольової витяжки (рН_КСl = 6,1), низьким вмістом в орному шарі гумусу (3,2%) та сполук азоту , які легко гідролізуються (31,8 мг/кг), середнім -  рухомого фосфору (117 мг/кг) та обмінного калію (95 мг/кг), досить високою ємністю обмінних катіонів (27,2 мг-екв/100 г). Агрофізичні показники не відхилялись від інтервалів, що властиві цьому ґрунту.

Дослід було закладено у трикратному повторенні, площа посівної ділянки – 54,0 м², облікової – 27,0 м². Вносили аміачну селітру з вмістом азоту 34,7 % (ДОСТ 2-85 Е), суперфосфат простий гранульований з вмістом фосфору 19,5 % (ДОСТ 5956-78), калімагнезію з вмістом калію 27,0 % (ТУ У-6-05743160002-94), вермикомпост (N 0,8-3,0 %, Р₂О₅ 1,3-2,5 %, К₂О 1,2-3,0%).

            Дослідження з добривами проводили згідно з схемою: 1. Без добрив (контроль); 2. N₉₀Р₆₀К₁₂₀ (åNРК=270 кг/га); 3. Вермикомпост 5 т/га (åNРК=270 кг/га); 4. N₆₀Р₄₀К₉₀ в передпосівну культивацію + N₁₀Р₁₀К₁₀ при посіві + N₂₀Р₁₀К₂₀ у підживлення (åNРК=270 кг/га);  5. Вермикомпост 3,5 т/га + N₃₀Р₂₀К₃₀ (åNРК=270 кг/га); 6. Вермикомпост 3,5 т/га + N₁₀Р₁₀К₁₀ при посіві  + N₂₀Р₁₀К₂₀ у підживлення (åNРК=270 кг/га);  7. Вермикомпост 3,5 т/га   (åNРК=190 кг/га).

            У  варіанті № 3 сума NРК у вермикомпості була еквівалентною, рекомендованій Інститутом овочівництва та баштанництва УААН дозі для північної частини Лісостепу України під культуру, що досліджувалась (варіант 2).

4

Дослідження проводили з сортом буряка столового Регала голландської селекції (фірма “Бейо Заден”), період вегетації якого становив 105 днів, та сортом вітчизняної селекції Червона куля (період вегетації - 110 дн.). Попередником була пшениця озима. Насіння буряка столового висівали у ґрунт сівалкою точного висіву “Stenhei-870” з розрахунку 17 насінин на 1 м  погонний та міжряддям 36 см. Зразки ґрунту та рослин відбирали в окремі періоди та фази росту і розвитку рослин: сходи, 2-4 листки, змикання рядків (період інтенсивного формування коренеплоду), технічна стиглість. Відбір зразків ґрунту проводили з орного  (0-25 см) та підорного (25-40 см) шару ґрунту. Аналітична частина роботи проводилась у випробувальній лабораторії “Оцінка якості земель, добрив та продукції рослинництва” (атестат акредитації № UА 6.001.Н.326).

Під час виконання польових і лабораторних робіт керувались  загальноприйнятими методиками в агрохімії. У ґрунті визначали вміст амонійного азоту – фотоколориметричним методом з використанням реактиву Несслера, нітратного азоту – фотометричним (ГОСТ 26951-86). Вміст рухомого фосфору та обмінного калію визначали за Кірсановим у модифікації ЦІНАО в одній витяжці з наступним визначенням фосфору – фотоколориметрично, а калію – на полуменевому фотометрі. Вологість ґрунту встановлювали гравіметричним методом (ГОСТ 29268-89). Вміст загального гумусу визначали за методом Тюріна в модифікації Сімакова.

У рослинному матеріалі проводили визначення вмісту вологи та сухої речовини гравіметричним методом, озолення рослинного матеріалу проводили за методом  А. Гінзбург та ін. з наступним визначенням азоту – фотоколориметрично з використанням реактиву Несслера, фосфору – колориметрично за Деніже в модифікації А. Левицького, калію – за допомогою полуменевого фотометра. Для оцінки якості коренеплодів визначали вміст нітратів – потенціометрично  за допомогою іонселективного електрода (ГОСТ 5048-89), вітаміну С за методом Муррі, цукрів (сума) – за Бертраном.

Математичну обробку даних здійснювали шляхом статистичного (дисперсійного, кореляційного – “Ttest”, “Pearson”) аналізу. Енергетичну ефективність технології вирощування буряка столового – за методичними рекомендаціями О. С. Болотського, економічну оцінку ефективності використання добрив під буряк столовий розраховували за середніми цінами в період проведення досліджень.

ВПЛИВ ДОБРИВ НА АГРОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ҐРУНТУ ЗА ВИРОЩУВАННЯ БУРЯКА СТОЛОВОГО

Вміст доступних форм основних елементів живлення у ґрунті зумовлювався фазою росту та розвитку рослин буряка столового, погодними умовами та добривами. Відзначено тенденцію зменшення цих  показників протягом періоду вегетації культури. Встановлено, що характеристики по-

                                                             5

живного режиму ґрунту істотно змінювались за внесення добрив (табл. 1). Забезпечення рослин буряка столового мінеральним азотом залежало від накопичення у ґрунті нітратної та амонійної форми. Рослини їх поглинали в однаковій мірі. Внесення рекомендованої дози мінеральних добрив (N₉₀Р₆₀К₁₂₀) сприяло підвищенню вмісту мінерального азоту в ґрунті у фазу сходів на 2,2 мг/кг для сорту Регала та на 1,8 мг/кг для сорту Червона куля, щодо контролю. Мінеральні добрива у три строки внесення забезпечували порівняно з контролем (без добрив) збільшення цього показника на 3,3 для сорту голландської селекції і 3,0 мг/кг вітчизняної. Застосування вермикомпосту в дозі (5 і 3,5 т/га) забезпечувало цей показник на рівні 22,5 і 21,4 мг/кг для сорту Регала та 22,4 і 20,6 мг/кг для сорту Червона куля. Вермикомпост у дозі 3,5 т/га з мінеральними добривами у два строки внесення порівняно з контролем  у фазу сходів підвищив показники вмісту амонійного азоту на 1,2 мг/кг, нітратного - 0,7 для першого сорту та на 1,2 і 0,9 мг/кг для другого. Відзначено зменшення вмісту мінеральних сполук азоту в період від сходів до початку інтенсивного формування коренеплоду. Так, у разі  удобрення рекомендованою дозою мінеральних добрив (N₉₀Р₆₀К₁₂₀) вміст мінеральних сполук азоту у фазу змикання рядків переважав контроль на 3,7 мг/кг для сорту Регала та 3,1 мг/кг для сорту Червона куля. У варіанті з внесенням мінеральних добрив у три строки внесення  цей показник переважав контроль на 3,4 мг/кг для сорту вітчизняної селекції та 5,1 мг/кг для голландської.

Можна відмітити, що підживлення мали позитивний вплив на поживний режим ґрунту і забезпечували вищий показник за вмістом мінерального азоту для обох сортів в усі фази росту та розвитку рослин.

Використання добрив оптимізувало показники фосфорного режиму ґрунту. Найбільші величини цих показників відмічали на початку вегетації рослин. Так, у фазу сходів у варіанті з рекомендованою дозою мінеральних добрив вони становили 146 мг/кг, за використання мінеральних добрив у три строки внесення – 162 мг/кг для сорту Регала. Для сорту Червона куля ці показники були в межах 144 - 158 мг/кг, при вмісті в контролі – 121 - 126 мг/кг (табл. 1). В період інтенсивного росту коренеплоду (змикання рядків) цей показник у варіанті з внесенням вермикомпосту (5 т/га) становив – 124 мг/кг для сорту голландської селекції і 125 мг/кг вітчизняної, за вмісту в контролі 99 - 110 мг/кг. Внесення мінеральних добрив в три строки  забезпечувало збільшення показників вмісту фосфору за вирощування сорту Регала до 129 мг/кг, сорту Червона куля до 127 мг/кг. Позитивні тенденції в цьому аспекті, відзначено у разі використання рекомендованої дози мінеральних добрив, для обох сортів.  Аналогічна тенденція відмічена по відношенню до калію. Добрива помітно поліпшували калійний режим ґрунту. Рослини у фазу змикання рядків максимально вибагливі до вмісту доступного калію в ґрунті.