Грищенко О.В. Агрохімічна оцінка довготривалого використання добрив та ризогуміну при вирощуванні гороху в Правобережному Лісостепу України

Краткое содержание

МІНЕРАЛЬНЕ ЖИВЛЕННЯ, УДОБРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ ГОРОХУ
(огляд літератури)

Розглянуто і проаналізовано вплив мінеральних добрив та мікробіоло­гічних препаратів на відтворення родючості ґрунту, динаміку агрохімічних показників, умови живлення, врожайність та якість зерна гороху. Серед основних факторів, що впливають на урожай гороху та ефективність інокуляції, найважливішими є забезпечення рослин міне­ральним азотом (Посипанов Г.С., 1985; Водяник А.С., 1987; Волкогон В.В., 2006; Лихочвор В.В., 2006 та ін.). Від його кількості залежить величина біологічної фіксації горохом. Тому деякі автори вказують на доцільність внесення стартових доз азотних добрив та оброблення насіння зернобобових культур мікробними препаратами (Doberreinez J., 1978; Дубовенко Є.К., Малинская С.М. 1984; Amelirt A., 1996; Бабич А.О., 1996; Патика В.П. Волкогон В.В., 2003).

Аналіз літератури свідчить, що удобренню за використання мікро­біологічних препаратів при вирощуванні гороху приділялося недостатньо уваги. Крім того, дані з впливу ризогуміну на величину біологічної фіксації на лучно-чорноземному карбонатному легкосуглинковому ґрунті взагалі відсутні.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили упродовж 2005–2007 рр. на Агрономічній дослідній станції Національного аграрного університету у тривалому польовому досліді кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна (атестат УААН № 080 від 2006 р. про надання статусу Національного надбання). Стаціонарний дослід – 10-пільна зерно-бурякова сівозміна, освоєна в 1956–1958 рp. Чергування культур у сівозміні таке: багаторічні трави, пшениця озима, буряк цукровий, кукурудза на силос, пшениця яра, горох, пшениця озима, буряк цукровий, кукурудза на зерно, ячмінь з підсівом багаторічних трав. Ґрунт дослідної ділянки – лучно-чорноземний карбонатний легкосуглинкових на лесі. Орний шар харак­те­ризується середнім вмістом гумусу (4,07 %), середнім ступенем забезпе­ченням рухомим фосфором (26,7 мг/кг) і низьким – обмінним калієм (77,1 мг/кг); місткість катіонного обміну становить 31,2 мг-екв/100 г; рН водної витяжки 8,32.

Для вивчення ефективності внесення у тривалому польовому досліді фосфорно-калійних добрив у різних нормах та на їх фоні стартових доз азоту (N₃₀ та N₄₅) на продуктивність гороху сорту Мадонна, величину азотфіксації та мікробіологічну активність ґрунту було обрано таку схему: 1. Без добрив (контроль); 2. Р₆₀; 3. Р₆₀К₆₀; 4. N₃₀Р₆₀К₆₀; 5. N₄₅P₉₀K₉₀. На фоні цих варіантів удобрення вивчали вплив обробки зерна гороху ризогуміном.

Для з’ясування відзиву гороху сорту Інтенсивний 92 на внесення мінеральних добрив у нормі Р₄₅К₄₅ і стартових доз азоту N₃₀ та N₆₀ на азотфіксацію, мікробіологічну активність ґрунту та продуктивність гороху був закладений тимчасовий дослід за такою схемою: 1. Без добрив (контроль); 2. Р₄₅К₄₅; 3. N₃₀Р₄₅К₄₅; 4. N₆₀P₄₅K₄₅. На фоні цих варіантів удобрення вивчали вплив обробки зерна гороху ризогуміном.

Норма витрати комплексного мікробіологічного препарату ризогуміну становила 200 г на гектарну норму насіння. Він складається із спеціально підготовленого торфу з розмноженому в ньому бактеріальними клітинами Rhizobium leguminosarum bv. viceae. Розробником препарату є Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН (м. Чернігів).

Досліди закладено за трикратної повторності, площа посівної ділянки – 172 м², облікової – 100 м². Восени під основний обробіток ґрунту вносили аміачну селітру, суперфосфат простий гранульований та калій хлористий. Посів гороху сортів Мадонна (оригінатор ,,НПЦ Лембке“, Німеччина) та Інтенсивний 92 (оригінатор Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, Україна) проводили 17 квітня у 2005 та 2006 рр. і 27 березня у 2007 р. Технологія вирощування інтенсивних сортів гороху була характерною для зони Лісостепу. Попередник гороху – пшениця яра. Норма висіву для сорту Інтенсивний 92 становила 1,4, Мадонни – 1,1 млн шт. схожих насінин на 1 га. Після посіву поле коткували. У фазу 3–4 листочків гороху застосовували Півот 10 % в.р.к. в дозі 0,6 л/га. З появою перших квіток гороху посіви обробляли інсектицидом Бі-58 новий к.е. (0,8 л/га) проти брухусу та попелиць. Збирання здійснювали прямим комбайнуванням за вологості зерна 16–17 %.

            Аналізи ґрунту, рослин та добрив проводили у сертифікованій лабо­раторії оцінки якості земель, добрив та продукції рослинництва кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна Національ­ного аграрного університету (атестат акредитації за № UA 6.001.Н.326).

Відбір та підготовку зразків ґрунту до аналізів проводили згідно з ГОСТ 28168-89 та ДСТУ ISO 11464-2001. В них визначали: вміст вологи – термогравіметричним методом (ГОСТ 29268-89), гумусу – за методом І.В. Тюріна в модифікації В.Н. Сімакова, амонійного азоту – фотоколо­риметричним методом з використанням реактиву Несслера, нітратного азоту ‑ іонометричним методом (ГОСТ 26951-86), рухомого фосфору і обмінного калію ‑ за методом Б.П. Мачигіна (ДСТУ 4114-2002), рН водної і сольової витяжок – потенціометричним методом (ДСТУ ISO 10390-2001), місткість катіонного обміну – з використанням розчину барію хлориду (ДСТУ ISO 11260-2001).

Відбір зразків рослин і їх підготовку до аналізів проводили за загальноприйнятими в агрохімії методиками. Озолення рослинного матеріалу здійснювали за методом А. Гінзбург та ін. з наступним визначенням азоту – фотоколориметрично з реактивом Несслера, фосфору – за Деніже в модифікації А. Левицького, калію – за допомогою полуменевого фотометра. Нітрати визначали потен­ціометрично за допомогою іонселективних електродів (ГОСТ 5048-89).

У зерні вміст білка визначали методом інфрачервоної спектроскопії, фракційний склад білка – методом М.В. Козлова і М.М. Городнього.

Мікробіологічні аналізи проводили в інституті мікробіології та вірусології НАНУ за методом Д.І. Звягінцева. Для проведення мікробіологічних аналізів зразки ґрунту відбирали з кожного варіанту досліду у фазу цвітіння. Чисельність мікроорганізмів визначали методом посіву ґрунтової суспензії на агаризовані поживні середовища : сапрофітні бактерії – на МПА, гриби – на СА, актиноміцети – на КАА, педотрофні – на ґрунтовому агарі, азотфіксуючі – на Ешбі, фосфатмобілізуючі – на середовищі Наумової, нітрифікуючі бактерії – на голодному агарі з магнієм-амонієм фосфорнокислим.

            Статистичну обробку отриманої інформації проводили за Б.О. Доспєховим з використанням комп’ютерних програм Ехеl та Agrostat. Економічну оцінку ефективності використання добрив під горох вирахували за середніми цінами, що були в роки проведення досліджень, біоенергетичну – за методикою, викладеною Ю.О. Тараріко та ін.

ВПЛИВ ТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ ПІД ГОРОХ
У ЗЕРНО-БУРЯКОВІЙ СІВОЗМІНІ НА ВМІСТ ТА ДИНАМІКУ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ЛУЧНО-ЧОРНОЗЕМНОМУ ЛЕГКОСУГЛИНКОВОМУ ҐРУНТІ

            При дослідженні вмісту доступних сполук основних елементів живлення у ґрунті протягом періоду вегетації гороху встановлено, що він залежав від мінералізації органічних сполук, кількості добрив, що поєд­ну­вались з комплексним бактеріальним препаратом ризогумін. Останній підсилював проходження мікробіологічних процесів у ґрунті, що обумов­лю­вало підвищення вмісту рухомих сполук макроелементів. При засто­суванні добрив під горох сорту Мадонна встановлено збільшення кількості мінеральних сполук азоту порівняно з контролем на 2,3–10,3 мг/кг ґрунту (табл. 1). Найбільший його вміст був у варіанті з внесенням їх полуторної норми і становив 37,6 мг/кг ґрунту. Обробка насіння ризогуміном обумовлювала подальше збільшення кількості азоту мінеральних сполук у варіантах з добривами порівняно з контролем (3,3–12,6 мг/кг ґрунту).

            Щодо рухомих сполук фосфору та калію відмічено збільшення їх вмісту у ґрунті на початку вегетації гороху за умови внесення мінеральних добрив. До фази повної стиглості їх кількість зменшувалась. Це пояс­ню­ється інтенсивним засвоюванням елементів живлення рослинами гороху.

            Використання ризогуміну обумовлювало зменшення вмісту фосфору і калію у ґрунті, що пов’язано із більшим їх виносом урожаєм гороху.