Зубок Т.О. Агрохімічна оцінка застосування добрив під огірок на темно-сірому опідзоленому грунті північного Лісостепу України



Название:
Зубок Т.О. Агрохімічна оцінка застосування добрив під огірок на темно-сірому опідзоленому грунті північного Лісостепу України
Альтернативное Название: Зубок Т.А. Агрохимическая оценка применения удобрений под огурец на темно-сером оподзоленном почве северной Лесостепи Украины
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Важливим фактором в управлінні врожаєм овочів виступають добрива. Їх використання шляхом оптимізації доз та строків внесення з урахуванням грунтово-кліматичних умов вирощування, біологічних, генетичних особливостей огірка має вагоме значення для отримання біологічно цінної продукції з високими товарними показниками якості (Болотських О.С., Бикін А.В., курюков І.А. та ін.). Саме ці питання присвячені огляду літературних джерел та покладені в основу наших досліджень.




Методика і основні методи досліджень


Польові дослідження проводили в овочевому тривалому досліді кафедри агрохімії та якості рослинництва ім. О.І. Душечкіна в бориспільському районі Київської області на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому грунті, що характеризувався слабокислою реакцією грунтового розчину рНКСІ 5,9, досить високою ємністю обмінних катіонів (26,2 мг-екв/100г), низьким вмістом в орному шарі гумусу (2,6%), середнім ступенем забезпечення мінеральним азотом (23,6 мг/кг), низьким - рухомим фосфором (155 мг/кг) та підвищеним вмістом обмінного калію (138 мг/кг).


Дослідження з добривами проводили за схемою: 1. Без добрив (контроль); 2. N50 P70 K120; 3. N30 P50 K100 + N20P20K20 (підживлення); 4. N30 P50 K100 + N ВАС 20 P20K20 (підживлення); 5. N30 P50 K100; 6. N30 P50 K100 + N20P20K20 +H2O (підживлення); 7. N30 P50 K100 + N ВАС 20 P20K20+ “Ріверм” (підживлення 0,01% розчином); 8. N30 P50 K100 + N20P20K20 + “Ріверм” (підживлення 0,01% розчином). Розмір посівної ділянки становив 54 м2, облікової 27 м2. Повторення досліду триразове. Добрива вносили в передпосівну культивацію грунту у вигляді аміачної селітри з вмістом азоту 34,7% (ДОСТ 2-85Е), суперфосфату гранульованого з вмістом Р2О5 19,5% (ДОСТ 5956-78), калімагнезії з вмістом калію 27% (ТУ У-6-05743160002-94). Вуглеамонійна сіль (ВАС) містила азоту 17% (ТУ 113-05-1128332-15-92). добриво суспендоване органічне "Ріверм" (ТУ - 46.13.003-97) розроблено сумісно НАУ та Міжнародним екологічним благодійним фондом “aqua-vitae” (патенти України №180066А та №18001А). Вищезазначене добриво використовували в нормі 0,03 л/га у складі робочого розчину (300 л/га) шляхом позакореневого підживлення рослин огірка. Воно характеризувалося наступними показниками: водневий показник (рН)  - 7,81, азот амонійний ( в перерахунку на N) % - 1,5, фосфор загальний ( в перерахунку на Р2О5) % - 0,02, калій загальний ( в перерахунку на К2О) % - 0,42. Добриво містить мікроелементи (Fe, Mn, Cu, Zn та ін.).


Дослідження проводили з огірком гібриду Бригадний F1, виведеним Кримською дослідно-селекційною станцією науково-дослідного інституту рослинництва і занесений до державного реєстру з 1988 року. Вищезазначений гібрид відноситься до середньостиглих і призначений для консервування та споживання у свіжому вигляді. Попередником була морква столова. Огірок вирощували за удосконаленою технологією, розробленою вченими кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна НАУ.


Відбір ґрунтових і рослинних зразків проводили протягом періоду вегетації за фазами та періодами росту і розвитку рослин: сходи, цвітіння, початок плодоношення, середина плодоношення, кінець плодоношення. Ґрунтові зразки відбирали також перед закладкою досліду.


Вміст основних елементів живлення (азоту, фосфору, калію) в зразках ґрунту визначали такими методами: нітратний азот – йоноселективним; амонійний азот – фотометрично з реактивом Несслера; рухомі форми фосфору і обмінного калію за методом Кірсанова в модифікації ЦІНАО.


У рослинному матеріалі визначали вміст: вологи і сухої речовини - гравіметричним методом; азоту фотометрично з реактивом Несслера після мокрого озолення рослинного матеріалу за методом К.Гінзбурга та ін.; фосфору фотометрично за методом Деніже в модифікації А. Левицького; калію за допомогою полуменевого фотометра. Оцінку якості продукції проводили наступними методами: вміст нітратів – йоноселективним, сухої речовини – гравіметричним; аскорбінової кислоти колориметрично за Муррі, цукрів - за Бертраном.


Лабораторні дослідження проводили згідно із загальноприйнятою методикою в агрохімії (Агрохімічний аналіз. Практикум/ Городній М.М., і ін. (1995); Агрохімія. Лабораторний практикум/ Лісовал А.П. та ін. (1994); Практикум по агрохимии/ Под ред. Минеева (1989). Енергетичну ефективність технології вирощування проводили згідно з “Методикою біоенергетичної оцінки технологій в овочівництві” (Болотських О.С., 1999).


Лабораторні дослідження виконували на кафедрі агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна у випробувальній лабораторії “Оцінка якості земель, добрив та продукції рослиннцтва” (атестат акредитації № UA 6.001.Н.326) та лабораторії Українського інституту експертизи сортів рослин. Математичну обробку результатів досліджень проводили шляхом статистичного аналізу з використанням програмних засобів Microsoft Excel та “Agrostat”.


 


ВПЛИВ ДОБРИВ НА ВМІСТ МАКРОЕЛЕМЕНТІВ В ТЕМНО-СІРОМУ ОПІДЗОЛЕНОМУ ГРУНТІ


Встановлено тенденцію зміни показників поживного режиму темно-сірого опідзоленого грунту протягом періоду вегетації огірка. Дані наших досліджень свідчать про те, що динаміка вмісту мінерального азоту впродовж вегетації мала тенденцію до зниження цього показника від фази сходів до кінця періоду плодоношення. Вміст мінерального азоту в темно-сірому опідзоленому ґрунті також залежав від строків і доз внесення добрив. Так, застосування рекомендованої дози (N50P70K120) мінеральних добрив у передпосівну культивацію забезпечувало суттєве підвищення вмісту у ґрунті мінеральних сполук азоту порівняно з контролем. У варіанті без добрив (контроль) цей показник у фазу сходів становив 34,3 мг/кг ґрунту, в умовах застосування рекомендованої дози добрив він збільшувався на 22% проти контролю, за внесення 2/3 цієї дози у передпосівну культивацію - на 15% (табл. 1).


 


Найбільше споживання мінеральних сполук азоту відбувалося в період плодоношення. Його початок характеризувався подальшим використанням азоту рослинами огірка з грунту. Так, за внесення рекомендованої дози добрив його вміст переважав контроль на 18%, за внесення 2/3 цієї частки - на 11%. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины