Павлюк С.Д. Агрохімічна оцінка застосування добрив при вирощуванні тритикале ярого на лучно-чорноземному карбонатному грунті північної частини Лісостепу України

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ВПЛИВ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ НА ОСОБЛИВОСТІ ПРОДУКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ ПОСІВІВ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

У розділі зроблено аналіз і узагальнення літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів з питань народногосподарського значення тритикале ярого. Всебічно показано вплив факторів вирощування на процеси росту, формування врожаю, якості зерна (Шулиндін А.Ф., 1981; Савченко В.Н., 2000; Каленська С.М., 1999; Сечняк Л.К., 1984; Kada M., 1971; Rodgers N., 1973).

Аналіз наукової літератури підтвердив необхідність удосконалення оптимізації азотного живлення та удобрення тритикале ярого сорту Вікторія на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті північної частини Лісостепу України, що лягло в основу досліджень за темою дисертації.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводили в 2004 − 2006 рр. Короткостроковий польовий дослід було закладено на дослідному полі кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна на Агрономічній дослідній станції Національного аграрного університету (Васильківський район Київської області). Ґрунт дослідної ділянки – лучно-чорноземний карбонатний грубопилувато-легкосуглинковий на лесовидному суглинку. Орний шар характеризувався середнім вмістом гумусу (4,33 %), середнім ступенем забезпеченням зернових культур рухомим фосфором (23,9 мг/кг) і низьким – обмінним калієм (83,8 мг/кг); вміст рухомих форм бору (0,44 мг/кг) – середній; рН водної витяжки – 7,85; місткість катіонного обміну – 31,5 мг-екв/ 100 г.

Роботу виконано у відповідності з методичними рекомендаціями по проведенню польових досліджень з зерновими культурами.

Досліди закладені згідно схеми:

                       Без добрив (контроль)

P₄₅K₄₅ (фон)

N₃₀P₄₅K₄₅

N₆₀P₄₅K₄₅

N₃₀P₄₅K₄₅ + нутрібор (2 кг/га) основне удобрення

N₃₀P₄₅K₄₅ + нутрібор (2 кг/га) позакореневе підживлення

N₃₀P₄₅K₄₅ + вода – витрата 250 л/га позакореневе підживлення

Окрім досліджень, які проводились за основною схемою досліду, проводився мікропольовий дослід по вивченню впливу позакореневих підживлень на якість зерна тритикале за схемою:

 Без добрив (контроль)

N₆₀P₄₅K₄₅

N₆₀P₄₅K₄₅ + акварин № 5 (2 кг/га) позакореневе підживлення

N₆₀P₄₅K₄₅ + кристалон особливий (2 кг/га) позакореневе підживлення

N₆₀P₄₅K₄₅ + вода – витрата 250 л/га позакореневе підживлення (фон)

Позакореневі підживлення нутрібором, акварином № 5 та кристалоном особливим проводили на ІV етапі органогенезу рослин тритикале ярого. Добрива вносили з розрахунку 2 кг/га при використанні 250 л води на 1 га. Розчини цих добрив в польовому досліді вносили оприскувачем марки ОП-2000-2-01, а в мікропольовому – ручним оприскувачем ОП-201-02 “ОРІОН-6”.

Площа посівної ділянки − 100 м², облікової − 80 м². Площа посівної ділянки мікропольового досліду – 15 м², облікової – 10 м². Повторення досліду – триразове. Розміщення варіантів систематичне. Пряма дія мінеральних добрив вивчалася за вирощування нового внесеного до реєстру сорту тритикале ярого − Вікторія, попередником якого були однорічні трави (вико-вівсяна сумішка). Агротехніка вирощування загальноприйнята для зони Північного Лісостепу України.

Лабораторні аналізи проведені в сертифікованій лабораторії якості ґрунтів, добрив та продукції рослинництва кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна Національного аграрного університету (зареєстрована в Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО від 15 листопада 2001 р. за № UA 6.001.Н.326), в Українському інституті експертизи сортів рослин, в лабораторії кафедри технології зберігання, переробки та стандартизації продукції рослинництва ім. Б.В. Лесика НАУ та в Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК.

Із мінеральних добрив в дослідах використовували аміачну селітру         (ГОСТ 2-85), гранульований суперфосфат (ГОСТ 5956-78), калій хлористий (ГОСТ 4568-95), які вносили восени в основне удобрення, нутрібор німецької компанії BASF (8 %-B; 1 % – Mn; 0,04 % – Mo; 5 % – MgO; 0,1 % – Zn; 12 % – S), кристалон особливий норвезької компанії ‘‘Норск Гідро’’ (N-NO₃^– – 4,9 %; N-NH⁺₄ – 3,3 %; N-NH₂ – 9,8 %; P₂O₅ – 18 %; K₂O – 18 %; MgO – 3 %; S – 2 %; B – 0,025 %; Cu – 0,01 %; Mn – 0,04 %; Fe – 0,07 %; Mo – 0,004 %; Zn – 0,025 %), акварин № 5 російського виробництва (N-NO^–₃ – 3,9 %; N-NH⁺₄ – 2,1 %; N-NH₂ – 12,0 %; P₂O₅–18 %; K₂O – 18 %; Mg – 3 %; S – 1,5 %; B – 0,03 %; Fe – 0,07 %; Mn – 0,05 %; Zn – 0,03 %; Mo – 0,004 %).

Відбір i підготовка зразків ґрунту (з глибини 0-20 та 20-40 см) і рослин проводили за загальноприйнятими в агрохімії методиками в основні фази росту і розвитку рослин тритикале ярого: кущіння, вихід в трубку, цвітіння, та повна стиглість. За дату настання кожної фази розвитку приймали день, коли 75 % рослин вступали в неї. Зразки ґрунту відбирали та проводили підготовку до аналізів згідно ГОСТ 28168-89 та ДСТУ ISO 11464-2001. Впродовж вегетаційного періоду культури проводилися фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин.

В зразках ґрунту виконували наступні аналізи: вміст вологи – гравіметричним методом (ДСТУ ISO 11465-2001); визначення загального вмісту гумусу за методом І.В. Тюріна в модифікації В.Н. Сімакова; визначення вмісту амонійного азоту – фотоколориметричним методом з використанням реактиву Несслера     (ГОСТ 26489-85); визначення нітратного азоту – іонометричним методом (ГОСТ 26951-86); визначення вмісту рухомих сполук фосфору і обмінного калію проводили в одній витяжці за методом Мачигіна в модифікації ЦІНАО  (ДСТУ 4114-2002), з наступним визначенням фосфору – колориметрично, а калію – на полуменевому фотометрі; визначення pH водного – потенціометричним методом (ДСТУ ISO 10390-2001); визначення місткості катіонного обміну – з використанням розчину хлориду барію (ДСТУ ISO 11260-2001).

Упродовж вегетаційного періоду проводили подекадні біометричні виміри площі листкової поверхні методом висічок. Вираховували чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ), наростання сирої та сухої маси надземної частини рослин гравіметричним методом.

В сухих зразках рослин тритикале ярого визначали: вміст загального азоту, фосфору і калію після мокрого озолення за методом К. Гінзбург та ін. Після мокрого озолення рослинного матеріалу проводили визначення: азоту – фотометричним методом з використанням реактиву Несслера; фосфору – фотометрично за методом Деніже в модифікації А. Левицького; калію – за допомогою полуменевого фотометра.

Визначення структури врожаю тритикале ярого проводили методом Майсуряна. У зерні вміст сухої речовини визначали термогравіметричним методом (ГОСТ 13586.5-93), масу 1000 зерен – за ГОСТ 10842-89, визначення натури зерна – за ГОСТ 10840-64, скловидності – за ГОСТ 10987-76, вміст білка в зерні тритикале ярого визначали методом інфрачервоної спектроскопії на приладі Infratek 1225, фракційний склад білка – за методом М.В. Козлова та М.М. Городнього, амінокислотний склад білка – методом рідинної іонообмінної хроматографії на амінокислотному аналізаторі ААА-339М, вміст “сирої” клейковини – методом відмивання водорозчинних речовин (ГОСТ 27839-88), індекс деформації клейковини – на приладі ВДК-1, число падіння визначали за методом Хагберга-Пертена.

Діагностику азотного живлення рослин у польових умовах проводили за допомогою приладу N-тестер виробництва Norsk Hydro (Норвегія). N-тестер це портативний прилад, призначений для визначення рівня азотного живлення рослин за вмістом хлорофілу в листках безпосередньо у полі. Він дозволяє слідкувати за динамікою азотного живлення рослин протягом вегетації, оперативно встановити необхідність та своєчасність азотного підживлення, а отже, дозволяє раціонально використовувати добрива і отримувати високий урожай з кожної конкретної ділянки.

Вимірювання у фазах кущіння, виходу в трубку, колосіння та цвітіння проводили в трикратній повторності в тридцяти точках дослідження у кожному повторенні на листках першого ярусу. Паралельно визначали вміст хлорофілу ‘‘a’’, хлорофілу ‘‘b’’ та каротиноїдів у сирому рослинному матеріалі спектрофотометричним методом у 80 % ацетоновій витяжці за Д. Харборном.

Математичну обробку врожайних даних проводили методом дисперсійного аналізу за Б.О. Доспєховим, із використанням програм Agrostat та Excel. Економічну оцінку ефективності застосування добрив під тритикале яре розраховували за цінами, середніми у роки проведення досліджень; енергетичну оцінку застосування добрив розраховували згідно методики Ю.О. Тараріко та ін. (2005 р.).

За погодними умовами 2005 і 2006 роки характеризувалися як теплі та добре зволожені, що сприяло отриманню високих врожаїв зерна тритикале в ці роки. За період вегетації у 2004 р. кількість опадів була значно нижчою за середні багаторічні дані, хоча температурний режим мало чим відрізнявся від середніх значень, тому урожайність за цей рік була значно нижчою. Розрахований гідротермічний коефіцієнт (ГТК) по роках за вегетаційний період: в 2004 році він становив 0,77, в 2005 – 1,25, в 2006 – 1,30, що характеризує 2004 рік, як посушливий, а 2005 і 2006 роки – достатньо зволожені.