Роспутний О.Д. Вплив застосування мінеральних добрив на агрохімічні показники лучно-чорноземного грунту та продуктивність кукурудзи на силос в умовах північної частини Лісостепу України

Краткое содержание

У вступній частині обґрунтовано необхідність виконання роботи на  сучасному етапі розвитку сільськогосподарської науки, визначено наукову новизну, мету і основні завдання, доведено практичну цінність досліджень,  задекларовано особистий внесок та наведено структуру і обсяг дисертації.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Умови живлення є одним із основних факторів, за допомогою яких можна регулювати продуктивність та якість сільськогосподарських культур, зокрема, кукурудзи на силос. (Горшков П.А., Дегодюк Е.Г., Томашевський Д.Ф.) Біологічні особливості кукурудзи зумовлюють  певну  реакцію   на   різні  види   та норми   добрив.  (Минєєв В.Г., Лебедєв С.І., Ларін О.П.,  Нікітішин В.І.) При створенні оптимальних умов живлення для рослин кукурудзи можливо отримувати сталі врожаї цієї культури з високими показниками якості, а також підтримувати родючість ґрунту на високому рівні.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили в  1999-2002 р.  на агрономічній дослідній станції  Національного аграрного університету в довготривалому польовому досліді (з 1956 р.) кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції, у Васильківському районі Київської області.

Дослідження проводили за схемою: 1. Контроль (без добрив); 2. 30 т/га гною, післядія  першого року – фон; 3. фон+Р₉₀; 4. фон + Р₉₀ К₉₀; 5. фон + N₁₂₀ Р₉₀ К₉₀; 6 . фон + N₁₈₀ Р₁₃₅ К₁₃₅; 7. N₁₂₀ Р₉₀ К_90.

Метеорологічні умови за роки проведення досліджень були різними. Слід виділити роки з підвищеними температурами (1999) і роки, які майже не відрізнялись  за температурним режимом від  середньобагаторічних значень  (2000-2002). Щодо суми розподілу атмосферних опадів   - сприятливими для кукурудзи виявились 2000-2002 роки, посушливим –1999 рік.

Дослід закладено в трикратному повторенні.  Площа  посівної ділянки  становить 175, облікової – 100м² з систематичним розміщенням варіантів. Аміачну селітру (34,5%), простий  гранульований суперфосфат (19,5%), калійну сіль (40%), вносили під основний обробіток ґрунту. Посів кукурудзи  проводився у першу декаду травня насінням гібриду Одеський-80МВ. Використовували загальноприйняту  для  цієї зони агротехніку. Попередник – цукрові буряки, під які вносили N₁₃₀P₁₆₅K₁₆₀ на фоні 30 т/га гною.

Зразки ґрунту для визначення  основних елементів живлення відбирали з глибини 0-25 та 25-50 см  в  такі періоди та фази росту та розвитку рослин кукурудзи: до сходів, 4-5 листків, 9-10 листків, викидання волотей, молочно-воскова стиглість.

Визначення щільності ґрунту та його капілярної вологоємності проводили за допомогою бурових стаканів,  щільності твердої фази - пікнометричним методом, сума ввібраних основ  - методом Каппена-Гільковіця. Ці показники визначали на початку вегетації кукурудзи ( в фазі 4-5 листків) та під час  збирання ( в фазу молочно-воскової стиглості). Зразки відбирали в шарах 0-10, 10-20, 20-30 см.

Чисельність мікроорганізмів основних еколого-трофічних груп визначали методом посіву ґрунтової суспензії на агаризовані поживні середовища, а саме – кількість органотрофів визначали на м’ясо-пептонному агарі; бактерій, що засвоюють мінеральний азот – на крохмалево-амонійному агарі; педотрофних бактерій – на ґрунтовому агарі, гуматорозкладаючих мікроорганізмів – на середовищі з гуміновою кислотою. Щільність заселення ґрунту азотобактером вивчали методом розкладання грудочок ґрунту на середовищі Ешбі.

Загальну адсорбційну та робочу поверхню кореневої системи визначали в фазу викидання волотей, за методом Сабініна і Колосова.