Аттіла Вплив різних технологій застосування мінеральних добрив на урожай та якість зерна проса на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому лівобережного Лісостепу України

Краткое содержание

Вплив різних технологій застосування мінеральних добрив на поживний режим грунту. Результати досліджень показали, що азотний режим грунту складався в усі роки сприятливо для проса. Вміст у грунті нітратного азоту залежав від дози внесення азотних добрив, застосування яких поліпшувало режим азотного живлення рослин проса. Строки та способи внесення азотних добрив і дози застосування фосфорно-калійних туків практично не впливали на зміни вмісту в грунті нітратного азоту. Максимальний його вміст у грунті був у фазі кущіння рослин на варіанті з розкидним внесенням найбільшої загальної дози туків та при їх локальному допосівному застосуванні. До часу збирання врожаю на більшості варіантів досліду вміст нітратного азоту був практично однаковим і досить низьким у зв'язку із інтенсивним використанням його рослинами проса. Перенесення частини добрив із допосівного локального внесення - в рядки на вміст в грунті N-nо₃ практично не впливало, а внесення N₁₅ у підживлення у фазі кущіння рослин - суттєво підвищувало вміст в ньому N-nо₃ лише при першому визначенні і було неістотним при наступних.

Визначення в грунті вмісту амонійного азоту показало, що його кількість прямо залежить від доз застосування азотних добрив. Строки та способи внесення добрив на його вміст практично не впливали. Максимальна його кількість в грунті була за розкидного внесення повної дози туків при визначенні у фазі кущіння рослин проса і поступово знижувалась до кінця їх вегетації. Можна відзначити тенденцію підвищення вмісту в грунті N-nh₄ за локального внесення добрив та при роздрібненому їх застосуванні.

За вмістом в грунті мінерального азоту можна відзначити, що він чітко повторює ті ж самі залежності, що були виявлені в першу чергу для вмісту в ньому N-nh₄.

Строки та способи внесення туків суттєвого впливу на вміст в грунті рухомого фосфору у порівнянні із контролем не виявляли, однак чітко простежується закономірність зменшення його вмісту від першого (у фазі кущіння) до третього (збирання врожаю) строку визначення, що свідчить про інтенсивне використання фосфору рослинами проса. Найбільш високий вміст Р₂о₅ при усіх строках визначень був за розкидного допосівного внесення повної дози туків. За локального ресурсозберігаючого внесення туків  та роздрібненого їх застосування відмічається чітка тенденція до зменшення його вмісту в грунті у порівнянні із його вмістом за розкидного внесення їх повної дози.

Дані обліків вмісту в грунті рухомого калію за своїми закономірностями були головним чином аналогічними динаміці вмісту в ньому рухомого фосфору і він практично не залежав від строків і способів внесення туків. Лише за розкидного їх внесення до сівби у повній дозі відзначено достовірне, у порівнянні із контролем, збільшення вмісту в грунті К₂о.

Вплив різних технологій застосування мінеральних добрив на динаміку надходження поживних речовин в рослини проса. Вміст в рослинах загального азоту закономірно знижувався від першого до третього строку його визначення. Застосування мінеральних добрив забезпечило достовірне підвищення вмісту в рослинах валових форм азоту при перших двох строках визначень. Локальне одночасне застосування туків вело до деякого зниження вмісту азоту в рослинах при перших двох строках визначень у порівнянні із розкидним їх внесенням у повній дозі. Роздрібнене внесення добрив  не сприяло збільшенню його вмісту в рослинах у порівнянні із одночасним застосуванням туків при усіх строках визначень. Додавання до Р₁₅ - азоту N₁₅ локально в підживлення - дещо підвищувало вміст в рослинах азоту у порівнянні із застосуванням одного фосфору, поліпшуючи режим їх азотного живлення. Локальне внесення зменшених на 44-57 % доз добрив та подрібнене їх застосування, як і перенесення азоту із рядкового внесення - у підживлення не вело до суттєвого зниження вмісту загального азоту в зерні та соломі.

Застосування добрив, особливо повного, сприяло збільшенню вмісту в рослинах проса загального фосфору при перших двох строках визначень. За зменшення дози локального внесення NPK відзначається тенденція до зниження вмісту в рослинах загального фосфору при перших двох строках визначень, а при визначеннях в зерні та соломі такого не спостерігається.

Зменшення доз внесення NPK при локальному загальному їх застосуванні, роздрібнене їх внесення та перенесення N₁₅ із рядкового внесення - у підживлення на вміст загального калію в зерні проса та соломі практично не впливало.

            Вплив різних технологій застосування мінеральних добрив на врожайність зерна та соломи проса. Дослідження показали (табл. 1), що як в окремі роки, так і в середньому за 3 роки, застосування мінеральних добрив тільки у рядки при сівбі (вар. 2-5), а також внесення їх у рядки у поєднанні із підживленням посівів азотом у фазі кущіння рослин (вар. 10), суттєво не впливало на рівні врожайності зерна проса. В той же час слід відзначити досить високу окупність одиниці внесених добрив приростами врожаю зерна за внесення у рядки під час сівби N₁₅ (вар. 2).

            Застосування раніше рекомендованої дози N₄₅p₄₅K₃₅ врозкид до сівби (вар. 6) забезпечувало в середньому за 3 року одержання високого (28,1 ц/га) врожаю зерна, при окупності внесених добрив приростами врожаю 9,2 кг зерна на 1 кг NPK.

            Перенесення частки добрив із розкидного (вар. 6) або локального їх внесення (вар. 8) у рядки під час сівби (вар. 7 та 9), як і перенесення азоту із припосівного удобрення (вар. 4) у підживлення посівів проса у фазі кущіння  -  додаткового приросту врожаю не забезпечує. Отже, технології роздрібненого внесення мінеральних добрив під просо виявилися малоефективними у порівнянні з внесенням у повній дозі різними способами за один прийом.

            Найбільш ефективною за роки досліджень виявилася ресурсозберігаюча технологія одноразового локального допосівного внесення добрив під просо в грунт на глибину 6-8 см сівалкою С3-3,6 у дозі N₂₅p₂₅k₁₅ (вар. 8) при застосуванні якої щорічно і в середньому за 3 роки одержували близький у порівнянні із допосівним внесенням врозкид повної дози туків (вар. 6), урожай зерна високої якості, за найвищої їх окупності (15,7 кг зерна на 1 кг NPK). За такої ресурсозберігаючої технології застосування добрив під просо - на кожному гектарі його посівів одночасно заощаджується по 20 кг діючих речовин NPK.