Дідковська Т.П. Технологічні основи виготовлення та застосування гуматів під овочеві культури

Краткое содержание

ОБ’ЄКТ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну роботу виконували на Поліській дослідній станції Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені О.Н. Соколовського» протягом 2005-2007 років. Вивчали технологічні параметри виготовлення гумінових препаратів із сапропелю (гумат амонію – Сапрогум-NH₄, гумат натрію – Сапрогум-Nа, гумат калію – Сапрогум-К) та їх вплив на лабораторні показники насіння та продуктивність огірка, помідора і перцю солодкого в умовах закритого ґрунту.

Вивчення технологічного процесу виготовлення гумінових препаратів із сапропелю проводили за наступною схемою: 10 кг сапропелю (промороженого або непромороженого) засипали у диспергатор; додавали луг (гідроксид натрію або гідроксид калію або гідроксид амонію) та воду. Співвідношення сировина : вода – 1:10; проводили диспергацію; після завершення диспергації отриманий екстракт зливали і відстоювали 1 добу; після відстоювання рідку фракцію зливали і відбирали зразок для проведення лабораторних визначень.

Проводили визначення параметрів виготовлення гумінових препаратів: тривалості (5, 10, 15, 20, 25, 30, 35 хв.) і температури диспергації;  концентрації (NаОН, КОН – 0,1; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5 н) та об’єму (NH₄ОН – 1, 2,  3 л на 10 кг сировини) лугу; стану сапропелю (проморожений і непроморожений); вологості сапропелю (40, 60, 80%).

Визначення оптимальної концентрації робочих розчинів гумінових препаратів за замочування насіння проводили у лабораторії згідно  ДСТУ 4138-2002, а вивчення впливу гумінових препаратів на врожай овочів (огірок, помідор, перець солодкий) та агрохімічні показники ґрунту – у теплицях, відповідно до „Методики державного сортовипробовування сільськогосподарських культур. Картопля, овочеві та баштані культури” (В.В. Вовкодав, 2001), „Методики дослідної справи в овочівництві та баштанництві” (Г.Л. Бондаренка, К.І. Яковенка, 2001), „Основы научных иследований с овощными культурами в защищенном грунте”     (Моисейченко В.М., 1990).

Досліди проводили за схемами, що наведені в таблиці 1.

Ділянки розміщували систематично. Схема висаджування рослин: огірок – 90х30 см; помідор та перець солодкий – 60х30 см. Кількість рослин на 1 м²: огірок – 3,7 шт.; помідор та перець солодкий 5,6 шт. Кількість рослин у повторності: огірок – 33 шт.; помідор та перець солодкий – 39 шт. Площа облікової ділянки: огірок – 5,1 м²; помідор та перець солодкий – 5,04 м².

В усіх дослідах препарати вносились у вигляді робочих розчинів, які готувались шляхом розведення вихідних концентратів водою до 0,005% вуглецю гумусових речовин. Внесення препаратів проводились способом позакореневого підживлення – обробки вегетуючих рослин у відповідні фази розвитку. Норма витрати робочого розчину препаратів – 500 мл на 10 м².

Ґрунт дослідних ділянок за вирощування перцю солодкого та помідора - темно-сірий опідзолений легкосуглинковий, який характеризується наступними агрохімічними показниками: NO₃ – 35,4-40,2 мг/кг, NH₄ – 13,6-17,9 мг/кг,  P₂O₅ – 285,4-288,2 мг/кг, K₂O – 169,0-173,8 мг/кг, рН – 6,2-6,6, С_заг – 0,72-0,81%, С_ГК – 0,1 %, С_ФК – 0,62-0,71%; огірка – сірий легкосуглинковий: NO₃ – 37,5 мг/кг, NH₄ – 10,4 мг/кг,  P₂O₅ – 195,0 мг/кг, K₂O – 99,0 мг/кг, рН – 6,5, С_заг – 0,29%, С_ГК – 0,04 %, С_ФК – 0,25%).   

Враховуючи забезпеченість ґрунту поживними елементами, система удобрення овочевих культур передбачала внесення, г/м²: огірок – N₁₀K₁₅, помідор – N₁₀K₄₀, перцю солодкого – N₁₀K₄₀ (добрива вносили суцільно перед висадкою розсади). Використовували мінеральні добрива: аміачну селітру - 34,4% N (ГОСТ 2-85), калімагнезію - 26% К₂О (ТУ – У 6-05743160.002-94).