СИСТЕМА ВПЛИВУ НА МАСОВУ ПОЛІТИЧНУ СВІДОМІСТЬ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ

Краткое содержание

У вступі розкривається актуальність теми, ступінь її розробки, формулюються мета і завдання, об'єкт і предмет дослідження, обґрунтовується наукова новизна, визначаються методологічні і теоретичні основи дослідження, теоретична і практична значимість роботи, а також апробація результатів дослідження.

Перший розділ "Теоретико-методологічні основи дослідження системи впливу на масову політичну свідомість” присвячений вивченню історії проблеми впливів на масову свідомість у  контексті здійснення влади, визначенню масової політичної свідомості як об’єкта системи впливу та встановленню методологічної бази дослідження системи впливу.  Проаналізовано суб’єкт масової політичної свідомості (масовий суб’єкт) як сукупність соціальних суб’єктів (груп, класів, верств та ін.), які існують у суспільстві та є учасниками політичних процесів. Важливим питанням для дослідження вважається проблема співвідношення свідомих, несвідомих та підсвідомих компонентів у змісті самого поняття „масової політичної свідомості”.  Сформувавши певне співвідношення, можна вивчати взаємовпливи даних елементів. Масова політична свідомість визначається як складова суспільної свідомості та джерелом походження інших видів свідомості. Проаналізовано основні особливості масового суб’єкта як носія масової політичної свідомості у контексті даного дослідження (з позицій впливу на масову політичну свідомість): постійну участь масового суб’єкта у політичному житті суспільства; сприйняття політичної дійсності через певні «фільтри»: політичну культуру, стереотипи (традиції, політичні цінності, норми політичної поведінки, норми сприйняття та ін.); наявність спільної масової політичної думки; схильність до формування масових рухів;  консерватизм щодо зміни елементів політичної культури, політичних стереотипів; тенденцію до трансформації сучасних політичних цінностей та уявлень; рівність учасників. Суб’єктами масової свідомості дослідники вважать великі групи людей, основну частину населення, певні соціальні групи, суспільство в цілому. Сукупність типових та нетипових соціальних утворень, на думку автора, є суб’єктом масової політичної свідомості, адже чітко виокремити групу у масі досить складно. Як правило, групування громадян здійснюється за певними критеріями (однакові політичні переконання, подібне вирішення тих чи інших проблем та ін.). Основним джерелом для таких досліджень є соціологічні опитування та статистичні дані.

Метою структурного аналізу масової політичної свідомості є формування змістової будови, виявлення властивостей та функцій масової політичної свідомості.  Синтезувавши наукові доробки дослідників щодо проблеми масової політичної свідомості у галузі політичної психології, політології, соціології, можна виділити такі основні види структур: морфологічна, ціннісно-мотиваційна, змістова. Визначено основні складові масової політичної свідомості на формотворчому рівні: політичні знання суспільства (когнітивний елемент масової політичної свідомості); політичне сприйняття; політична оцінка (переосмислення, співставлення з індивідуальним, колективним, масовим політичним досвідом, стереотипами та ін); політична готовність (схильність до формування політичної думки, сприйняття політичної установки, готовність до певної політичної поведінки).

Дисертант пропонує розділити процес формування масової політичної свідомості на теоретичному рівні на дві фази: пасивну (що передбачає формування політичної пам’яті, політичної культури та налаштована на внутрішньо масові потреби й уявлення) та активну, (котра передбачає формування оціночних уявлень у масовій свідомості, їх сприйняття та формування політичної готовності масового суб’єкта).

Велика кількість досліджень присвячена вивченню окремих феноменів системи впливу на масову політичну свідомість, зокрема, вивченню характеристик масового суб’єкта як соціальної групи, класу, як народної маси; ідеологічного впливу на маніпулювання свідомістю; формування масової культури. Серед відомих  вчених, які досліджували технології впливу на масову політичну свідомість, механізми управління нею були Д.Карнегі, М.Паренті, П.Бурдьє, С.Московічі, Г.Шиллер, Е.Діхтер, Ф.Скіннер, А.Моль та багато інших. У пострадянській науковій літературі цю проблему аналізували вже названий С.Кара-Мурза, Є.Доценко, К.Гаджиєв, А.Цуладзе, В.Амелін, в Україні - В.Г. Королько, Г.Г. Почепцов, В.М. Бебик, Є.А. Макаренко, О.В. Литвиненко, О.В. Зернецька та інші.

Виявлено конкретне призначення системи управління масовою політичною свідомістю, що виявляється тільки при взаємодії зі своїми підсистемами чи іншими системами. Сутність процесу управління полягає у свідомому впливі на об’єкт з метою досягнення певних результатів. Сутність системи управління - стабілізація системи, протистояння факторам, що впливають на неї, забезпечення корисного ефекту за допомогою функції управління. Власне процес впливу на масову політичну свідомість базується на певних методологічних принципах теорії управління: об’єктивність законів та закономірностей управління; єдність логічного та історичного методів в управлінському дослідженні; внутрішня суперечливість управлінських явищ та процесів та ін.

Досліджувана системи впливу на масову політичну свідомість представлена системним явищем, і тому вона виступає як об’єкт системного дослідження. За допомогою системного дослідження сформовано такі теоретико-методологічні основи дослідження системи впливу на масову політичну свідомість: міждисциплінарний підхід; формування цілісної єдності системи впливу на масову політичну свідомість; результатом системного дослідження особливостей управління має стати інтегративна модель впливу на масову політичну свідоміст; одним із важливих критеріїв аналітичних методів слід вважати межу поділу системи на елементи. Вказано на основні методологічні критерії вибору межі системи управління масовою політичною свідомістю та сформовано за допомогою аналітичного підходу декілька рівнів елементів системи управління масовою політичною свідомістю.

У другому розділі дисертації "Структура системи впливу на масову політичну  свідомість” проаналізована система впливу в контексті державного управління, визначено межу дії системи впливу у державно-управлінському аспекті, проаналізовано основні види впливу. Дисертант розглядає систему впливу на масову політичну свідомість як структурний елемент системи управління, яку слід трактувати як складову системи соціальної та політичної інженерії. Адже процеси управління передбачають формування та використання певного інструментарію впливу. Система управління масовою політичною свідомістю – це складна система взаємозв’язків керуючої підсистеми та керованої підсистеми (масової політичної свідомості) з використанням свідомого впливу задля досягнення певних результатів (зміни політичних установок, укріплення політичних цінностей та ін). Державно-управлінський аспект системи впливу на масову політичну свідомість визначається функціями держави, формами та методами їх здійснення. Основні сфери дії системи впливу на масову політичну свідомість це - регулювання політичних відносин, реалізація політики держави, прогнозування та моніторинг розвитку політичної ситуації. Дисертант окреслює дію владного впливу на масову політичну свідомість у сфері державного управління такими критеріями: повноваження (права та обов’язки); відомчі питання (підвідомчість); юридична відповідальність; соціально-політична відповідальність. Вказано також на залежність методів впливу на масову політичну свідомість від компетенції та форм діяльності державних інституцій.  Здійснено поділ впливів на певними ознаками: за спрямуванням на керовану підсистему, за рівнем усвідомлювання, за терміном очікуваних результатів, за терміном здійснення впливу, за сферою здійснення, за спланованістю, за характером впливу, за легітимністю, за сприйняттям у суспільстві, за формою здійснення, за методами здійснення та ін.

Дисертант досліджує адміністративний вплив та його роль у підвищенні ефективності функціонування системи впливу на масову політичну свідомість. Проаналізовано сферу використання адміністративного впливу – політичного процесу, що дає підставу говорити про природу адмінвпливу як ресурсу політичного. Адміністративний фактор впливу на масову політичну свідомість можна розділити на ряд компонентів, що одночасно виступають різними складовими і рівнями одного процесу. Серед них: встановлення правового поля (легітимація адміністративного, ідеологічно-психологічного, інформаційного та ін. видів впливу на масову політичну свідомість); прийняття рішень щодо засобів та методів впливу на масову політичну свідомість; управління масовою політичною поведінкою шляхом застосування сили (чи загрози її застосування); формування громадської думки; моніторинг стану політичної масової активності; прогнозування тенденцій масової політичної поведінки; адміністративний контроль усіх етапів процесу. Вказано на не менш важливі ознаки адмінресурсу як одного з найпотужніших важелів підсистеми впливів на масову політичну свідомість:  ситуативність, тобто залежність від конкретних дій конкретних осіб; чітка ієрархічна побудова, в котрій політичний рівень охоплює вершину, оскільки адміністративні рівні являють собою нижчі, підпорядковані щаблі; силовий, примусовий характер здійснення впливу; використання як легітимних, так і протизаконних дій; адміністративний ресурс є ресурсом інструментальним, оскільки його використання має характер впливу владних органів (посадовців) на громадян та суспільство загалом; ознака підпорядкованості – керуюча підсистема більш забезпечена можливостями та ресурсами для здійснення впливів на керовану, а не навпаки; односторонність адмінвпливу та рівень потужності зворотнього зв’язку;  оперування  такими основними формами реалізації впливу: вимогою, розпорядженням, інструктуванням, заохоченням, дозволами, заборонами, покараннями, та іншими санкціонованими  впливами.

У контексті даного дослідження адміністративним ресурсом слід вважати не тільки виконавчу гілку влади, що асоціюється власне з адмінресурсом. До адмінресурсу слід віднести також інших суб’єктів, що володіють ресурсами та/чи можливостями їх застосування: політичні та громадські структури, аналітичні організації, депутати, впливові політики, експерти та ін. Тобто наявність певних повноважень та можливості їх використання створюють елемент адміністрування даної одиниці.

Розкрито на теоретичному рівні сутніть ідеологічно-психологічного впливу, його складових у площині функціонування владних структур. В контексті поставленої мети: виявлено основні ознаки ідеологічного та психологічного впливів у площині системи впливу на масову політичну свідомість; виокремлено етапи впровадження ідеологічного впливу; схематично зображено ідеологічний вплив у контексті системи впливу на масову політичну свідомість; охарактеризовано маніпулятивний вплив як один із засобів психологічного впливу; типологізовано ідеологічно-психологічний вплив; розглянуто основні засоби здійснення ідеологічно-психологічного впливу. Для дослідження застосовано комплексний підхід до аналізу ідеологічно-психологічного впливу як одного з основних механізмів впливу у системі управління масовою політичною свідомістю.

Аналізуючи управління в досліджуваній системі як процес переробки інформації, відзначено важливу роль інформаційного впливу: керуюча підсистема сприймає інформацію щодо масової політичної свідомості (політичні настрої, політичну масову думку, політичні уявлення у суспільстві та ін.), проводить її переробку в залежності від мети управління та у вигляді управлінських впливів передає на об’єкт управління. Отже, процеси управління пов’язані з отриманням, передачею, переробкою та використанням інформації. Специфіка поширення інформаційного впливу базується на тому, що наукове управління спрямоване на пізнанні соціально-політичних процесів, їх стану, розвитку. Розроблена схема здійснення інформаційного впливу у системі впливу на масову політичну свідомість та проаналізовані основні її складові. Основі складові здійснення органами державного управління інформаційного впливу на масову політичну свідомість – це інформаційне середовище, інформаційна політика, інформаційний ресурс, інформаційний потік, інформаційні канали, механізми впливу, інформаційна безпека.

У третьому розділі дисертації „Моделювання системи впливу на масову політичну свідомість”  проаналізовано управлінські зв’язки у системі впливу на масову політичну свідомість, проведено їх класифікацію, здійснено методологічне обґрунтування моделей системи впливу на масову політичну свідомість, вказано на основні методологічні принципи моделювання системи впливу на масову політичну свідомість. Дисертант аналізує управлінські зв’язки, що теоретично відображають спробу пов’язати функції процесів управління з внутрішніми властивостями, якостями елементів системи впливу, наприклад формами зміни масової політичної свідомості. Власне сам процес впливу можна трактувати як систему зв’язків, що трансформують державно-управлінську дію. Ознакою управлінських зв’язків є їх формувальна компонента, тобто результатом будь-якого управлінського зв’язку є створення певного феномена (дії, образу). Управлінські зв’язки є передумовою управлінських відносин, оскільки управлінські зв’язки можна трактувати як форму взаємодії між суб’єктами. Слід зазначити, що управлінські зв’язки у системі впливу на масову політичну свідомість існують як з’єднувальні елементи, що формують цілісність системи, її дієвість. Врахування структури компонентів системи, управлінських зв’язків, їх особливостей дозволяє розпочати процес моделювання системи впливу, створювати причинно-наслідкові та інші залежності між ними.  Запропонована схема складної структури управлінських зв’язків з врахуванням структурних елементів підсистем: горизонтальні, вертикальні, змішані; а також їх класифікація та структурний аналіз згідно таких критеріїв поділу: форма, змістове і функціональна навантаження. Управлінські зв’язки в системі впливу на масову політичну свідомість є з’єднувальними елементами, що формують її цілісність ї дієвість. Запропонована схема можливих управлінських зв’язків та їх видів та певної теми (у даному випадку – це завдання „Збільшення прихильників політичної партії” для типової обласної партійної організацій).

Методологічно обґрунтувано моделі системи впливу на масову політичну свідомість та вказано на можливу їх розробку, що передбачає пошук і розкриття нових управлінських механізмів, реалізацію управлінських технологій, досягнення системою управління якісних управлінських характеристик. Конкретні моделі сприяють формуванню нових способів комунікацій у суспільстві, нових моделей поведінки, мотивацій, сприйняття управлінських рішень; якісних змін у діяльності соціальних та владних інституцій. Приведено основні типи моделей впливу на масову політичну свідомість  - це: теоретична, ідеальна, аналогова, модель стабільності, синергетична та інформаційна модель. Продемонстровано кілька типів інформаційної моделі, основні з них подані у чотирьох схемах. Найбільш придатною для опрацювання є комп”ютерно-інформаційна (математизована) модель, прийнятна для таких випадків: прогнозування результатів виборів, оцінка ризиків від впровадження певного політичного рішення, рівень розвитку політичної культури, структура політичних цінностей у суспільстві тощо.

Сформовано основні методологічні принципи моделювання системи впливу на масову політичну свідомість та проаналізовано типи методів в системі впливу на масову політичну свідомість. Виокремлено ефективність застосування методу як однієї з найважливіших його характеристик, що визначається співвідношенням між результатом після використання методу та витратами на організацію його застосування, вказано основні завдання (вимоги) ефективності.  Методологія моделювання системи впливу на масову політичну свідомість охарактеризовано більше технологічним категоріями та принципами. Врахування особливостей використання методів впливу в системі формує управлінську мережу системи, залучає інших суб’єктів системи до управлінських дій, створює управлінські зв’язки та ін.