ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ВВЕДЕНИЕ КОРПОРАТИВНЫХ ОТНОШЕНИЙ В УПРАВЛЕНИЕ РАЗВИТИЕМ МУНИЦИПАЛЬНЫХ ОБРАЗОВАНИЙ
Тип:
Автореферат
Краткое содержание:
У першому розділі – «Теоретичні засади корпоративного управління соціально-економічними системами» – розкрито природу й зміст корпоратизму, досліджено еволюцію його теорії та понятійно-категоріальний апарат, доведено доцільність і можливість запровадження корпоративних відносин у місцевому самоврядуванні.
Корпоратизм виник у системі суспільних відносин як спосіб спільного володіння (співволодіння, рівноволодіння) власністю, за якого господарювання здійснюється через договірні відносини в процесі задоволення групових та особистих інтересів. Теоретичне дослідження природи корпоратизму дозволило встановити, що його роль у суспільстві не обмежується спільним взаємовигідним господарюванням задля створення економічних благ, а тлумачиться ширше – як ідея і філософія управління соціально-економічним розвитком, як тип соціальної та духовної організації суспільства. Основний потенціал корпоратизму полягає в здатності консолідувати зусилля людей у соціальній організації суспільної праці. У світовому співтоваристві корпоративний спосіб організації суспільного життя сьогодні розглядається як загальний вектор соціальної доктрини розвитку суспільства, а наголос у змісті корпоратизму робиться на його соціальній компоненті, яка є потужним джерелом економічного розвитку.
З переходом України на ринковий тип господарювання в неї з’явились широкі можливості щодо використання корпоратизму та створення передумов розвитку корпоративних відносин у суспільстві. У дисертації корпоративні відносини розглядаються як такі, що виникають з приводу управління спільною власністю з визначеною часткою кожного співвласника або на основах рівноволодіння, здійснюються з метою нарощування ринкової вартості об’єкта даної власності і виявляються через динамічні впорядковані й унормовані зв'язки між співвласниками, а також між ними та менеджерами на ґрунті спільних інтересів та спільного інформаційного простору в процесі спільного господарювання. Такі відносини запроваджують ідеологію соціальної самостійності і співпраці людей, безпосередньо задіяних у господарському житті, мають власний зміст, сфери, принципи й умови функціонування та реалізуються із застосуванням найважливішого соціального чинника суспільства – соціального капіталу. Реалізація корпоративних відносин і забезпечення породжуваних ними корпоративних прав власників відбувається через корпоративне управління, яке базується на власних принципах.
Результати здійсненого аналізу характерних рис корпоратизму доводять його сумісність з призначенням місцевого самоврядування. Це зумовлюється наявністю спільної власності територіальної громади, збігом життєвих інтересів громадян, влади, суб’єктів бізнесу, можливостями відносно самостійного вибору цілей функціонування й розвитку муніципального утворення, соціальною відповідальністю самоврядної влади перед громадськістю, можливостями обговорення й колективного ухвалення рішень на місцевих референдумах, загальних зборах громадян шляхом участі в громадських слуханнях тощо. Не менш важливим результатом аналізу є підтвердження тенденції розуміння суспільством того, що суто економічних процесів не існує, що соціальні результати не менш важливі, ніж економічні, що головний потенціал розвитку суспільства, використання якого зумовлює якісні зміни в житті, – це люди, здатності й цінності яких формують соціальний капітал розвитку окремих спільнот і суспільства в цілому, зокрема на корпоративних засадах. Отже, у місцевому самоврядуванні корпоратизм починає утверджуватись як новий тип соціальної та духовної організації суспільства. Зазначене стимулює подальші дослідження щодо запровадження в Україні корпоративних відносин у місцеве самоврядування з метою підвищення рівня і якості життя членів територіальних громад.
У другому розділі – «Концептуальні основи корпоративного управління в муніципальному утворенні» – досліджено муніципальне утворення (МУТ) як специфічна багатопрофільна соціально-економічна корпорація, розглянуто комунальну власність як економічний базис запровадження корпоративних відносин і сформовано уявлення про корпоративний сектор муніципального утворення, розкрито проблематику формування соціального капіталу територіальної громади з огляду на створення соціального базису запровадження корпоративних відносин, обґрунтовано концептуальну модель корпоративного управління в муніципальних утвореннях.
Еволюція науки місцевого самоврядування з часом висунула на обговорення його корпоративний характер. У тому ж напрямі розвивалися уявлення про муніципальні утворення, які стали розглядатися як природні корпоративні одиниці. У дисертації муніципальне утворення розглядається як адміністративно-територіальне утворення базового рівня місцевого самоврядування з відповідною територією й органом управління, майном, виробничою та соціальною інфраструктурою, територіальною громадою. Порівняльна характеристика основних іманентних рис муніципального утворення й типового корпоративного об’єднання, аналіз особливостей традиційних та корпоративних відносин громадян та місцевої влади, проведені в роботі, дозволили системно довести принципову можливість розгляду муніципального утворення як природної корпорації, що відкриває значні резерви підвищення результативності муніципального управління. Показано, що сутність корпоративних відносин у муніципальних утвореннях характеризується пріоритетною роллю соціальної складової, коли активним суб’єктом зазначених відносин стають члени територіальної громади.
Аналіз особливостей функціонування комунальної власності в умовах українського місцевого самоврядування та запропонована систематизація її елементного й видового складу за найбільш поширеними групами, класифікаційними ознаками і основними базовими процесами дозволили визначити основи формування корпоративного сектору економіки муніципального утворення, діяльність в якому реалізується на корпоративних засадах шляхом створення об’єктів спільних соціально-економічних інтересів підприємців, членів територіальної громади й влади. Його формування може здійснюватись за різними формами: приватизація та акціонування комунальної власності, надання в оренду, продаж, концесія, іпотека, застава та ін. Запропоновано специфічні організаційно-правові форми діяльності господарюючих суб’єктів у корпоративному секторі муніципальної економіки. До таких, по-перше, доцільно віднести муніципальні підприємства, що являють собою цілісні майнові комплекси, які набувають корпоративних рис шляхом акціонування комунальної власності (муніципальні об’єднання житлово-комунального та транспортного господарства, муніципальні консалтингові корпорації). По-друге, це соціальні неприбуткові об’єднання, які становлять об’єднання юридичних осіб, а не їх капіталів, у діяльності яких переважає немайновий компонент, а їх створення здійснюється на основі об’єднання трудової діяльності засновників чи учасників. Серед перерахованих форм розглядаються кластери. Кластери належать до багатоцентрових організаційних форм ринкового господарювання. В них формуються мережні структури соціального й комерційного плану, ділові мережі компаній у технологічній, адміністративній, фінансовій сферах, завдяки чому більш ефективно створюються взаємодоповнювальні послуги, пов’язані між собою технологічними, ресурсними та інформаційними зв’язками підприємств різних секторів муніципального господарювання. Мотиваційними стимулами до об’єднання таких суб’єктів є складність вирішуваних завдань, брак власних майнових і немайнових ресурсів, відсутність кваліфікованих фахівців і ефективних менеджерів, зниження трансакційних витрат, створення умов для виникнення синергетичного ефекту діяльності. Ще одну важливу групу становлять громадські самоврядні об’єднання, які спроможні здійснювати певні делеговані функції органів місцевого самоврядування.
Людський фактор, цілеспрямована й вмотивована соціально-економічна та управлінська поведінка членів територіальної громади мають першочергове значення в запровадженні корпоративних відносин, які реалізуються за безпосередньою участю людей і заради них. З огляду на це в дисертації як соціальний базис зазначених відносин досліджується соціальний капітал територіальної громади, під яким розуміється інтегрована сукупність усіх інтелектуальних, кваліфікаційних, соціальних і духовних здатностей, які базуються на суспільно орієнтованих цінностях та інтересах, принципах соціального партнерства й зумовлюють доцільну суспільно-корисну соціально-економічну поведінку членів територіальної громади в реалізації процесів її функціонування та розвитку. У роботі розкрито цикл формування й відтворення соціального капіталу територіальної громади в умовах корпоративних відносин.
Як результат досліджень другого розділу, обґрунтовано концептуальну модель запровадження корпоративних відносин в управління розвитком муніципальних утворень (див. рис.1). Зазначена модель відображає корпоративне управління як органічну складову стратегії розвитку будь-якого муніципального утворення, виділяє локальну місію запровадження корпоративних відносин, ключовим змістом якої є розгляд муніципального утворення як специфічної корпорації, формування об’єктів спільних соціально-економічних інтересів суб’єктів стратегічної діяльності з урахуванням економічного й соціального базисів корпоративних відносин і різноманітних організаційно-правових форм їх реалізації, наголошує на необхідності різноаспектної інституціоналізації, створення конкурентоспроможного трудового потенціалу розвитку муніципального утворення, солідарної відповідальності за розвиток діяльності з корпоративного управління й формуванні особливої організаційної культури муніципальних корпоративних відносин і корпоративного управління. Опрацюванню окремих елементів моделі присвячено подальші розділи роботи.
У третьому розділі – «Методологічний інструментарій запровадження корпоративних відносин в управління розвитком муніципальних утворень» – досліджено систему функцій корпоративного управління, розкрито основні методологічні засоби, що в комплексі формують механізм корпоративного управління муніципальними утвореннями.
