МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЮДЖЕТНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, ступінь наукової розробки проблеми; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і гіпотезу дослідження; охарактеризовано використані методи дослідження, ступінь наукової новизни одержаних результатів, їх теоретичне та практичне значення, наведено дані щодо апробації та впровадження в практику результатів, кількості публікацій за темою дисертації.

У першому розділі – “Теоретичні засади державного управління бюджетною сферою регіону” – подано огляд літератури за темою дисертації, визначено сутність дослідженості проблеми, обґрунтовано вибір напрямів наукової розвідки дисертанта, виявлено специфіку механізмів державного управління бюджетною сферою та проблеми формування місцевих бюджетів; узагальнено досвід зарубіжних країн щодо здійснення регіональної бюджетної політики.

У контексті теми дисертації критично осмислюються теоретичні напрацювання вітчизняних та зарубіжних авторів з таких напрямів наукових досліджень: визначення ролі фінансів у процесі державного регулювання
(Д. Б’юкенен, Г. Таллок, П. Самуельсон); теоретичні проблеми державного управління, методи і механізми їх реалізації (Г.В. Атаманчук, В.Д. Бакуменко,
П.І. Надолішній, Н.Р. Нижник); проблеми децентралізації управління і шляхи зміцнення фінансової та бюджетної стабільності регіонів (А.Г Ахламов, С.І. Двоєносенко,
О.В. Долгальова, В.В. Зайчикова, Б.А. Карпінський, В.Ю. Керецман, В.В. Мамонова, Ц.Г. Огонь, Н.В. Старостенко); механізми реалізації бюджетної політики в контексті стабільності соціально-економічного розвитку країни (І.О. Лютий, Л.М. Демиденко, О.П. Крайник); теоретичні основи формування державних та місцевих фінансів
(О.Д. Василик, Т.І. Єфименко, В.І. Кравченко, В.М. Опарін, Ю.В. Пасічник,
І.В. Розпутенко); проблеми місцевих фінансів, особливості процесу формування бюджетів територій, механізм їх визначення (М.І. Кульчицький, А.О. Дегтяр,
Н.В. Калінюк, К.В. Павлюк, В.С. Толуб’як).

Зазначено, що одним з основних чинників досягнення збалансованого розвитку регіонів є забезпечення стабільності бюджетних доходів шляхом визначення механізмів, що їх формують. Від стабільності бюджетних надходжень залежить здатність держави до виконання покладених на неї зобов’язань в повному обсязі. Досліджено специфіку механізмів державного управління бюджетною сферою регіону. Наводиться авторське тлумачення ключових термінів: бюджетна стабільність, бюджети регіонального рівня, організаційно-правовий механізм державного управління бюджетною сферою.

Керуючись Законом України “Про стимулювання розвитку регіонів”, де подано визначення регіону, яким,  крім АРК, м. Києва та м. Севастополя, є область, введено поняття бюджети регіонального рівня – зведений бюджет області як сукупність обласного, районних та бюджетів міст обласного значення.

На підставі аналізу наукових джерел з дослідженої тематики встановлено, що для інтегральної оцінки стійкості соціально-економічного розвитку регіонів доцільним є визначення системи критеріїв, від яких залежить якість життя населення. Одним із таких критеріїв є якість фінансового забезпечення, складовою частиною якого є стабільні бюджетні надходження. Пропонується розглядати бюджетну стабільність як досягнення такого рівня бюджетних надходжень, при якому досягається баланс всіх взаємопов’язаних з ним елементів та мінімізується вплив дестабілізуючих факторів за умови взаємодії відповідних механізмів державного управління в контексті збалансованого регіонального розвитку.

Аналіз бюджетної сфери засвідчив, що в Україні існують загрози, які не сприяють збалансованому розвитку і, як наслідок, стабільності доходів бюджетів регіонального рівня.

Це насамперед високий рівень заборгованості як на рівні держави, так і на рівні підприємств. Збитково протягом 2006 року працювало 30,9 % підприємств. Дебіторська та кредиторська заборгованість підприємств на початок 2007 р. становила відповідно 403,1 млрд. грн. та 518,1 млрд. грн. Питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі поточної, як дебіторської, так і кредиторської заборгованості, становила 15,5%. Переважними в Україні залишаються ресурсномісткі низькотехнологічні галузі, а високотехнологічні створюють лише близько 3-5 % загального продукту. Одним з основних напрямів державного управління в розв’язанні даного питання є забезпечення стабільності надходжень бюджету на основі економічного зростання.

Узагальнення наукових праць та законодавчих актів, що окреслюють функціонування бюджетної сфери, показало, що діючий механізм вирішення бюджетних проблем регіонів не є достатньо ефективним. Головними перешкодами цього є: недосконалість нормативно-правової бази державного регулювання регіонального розвитку в частині бюджетних надходжень; недостатнє застосування інструментів, спрямованих на стимулювання використання бюджетного потенціалу регіонів; низька фінансова спроможність органів державної влади щодо вирішення проблем регіонів; незавершеність формування та недосконалість моделі управління бюджетним процесом на регіональному та місцевому рівнях.

Показано, що регулятивні можливості бюджету мають певні обмеження. Високий рівень вилучення коштів у підприємств і населення призводить до зменшення: підприємницької активності, сукупного попиту на ринку, обсягів виробництва продукції, реально виробленого ВВП і, як наслідок, потенційних доходів бюджету. Встановлення низького рівня вилучення скорочує бюджетні доходи, що призводить до зменшення можливості державного впливу. Тому завжди має місце проблема визначення оптимальних меж бюджетного перерозподілу, виходячи з економічного стану країни.

Існує необхідність запровадження ефективної моделі забезпечення стабільності доходів бюджетів регіонального рівня, що базуватиметься на застосуванні відповідних механізмів державного управління, координації та концентрації спільних зусиль держави та регіонів. Головне завдання полягає в тому, щоб закріпити за регіонами бюджетні надходження, достатні для виконання покладених на них функцій та використання в повному обсязі наявного економічного та бюджетного потенціалу.

Практичний досвід показує, що стабільне функціонування центру та регіонів у розвинених країнах багато в чому визначається саме налагодженою бюджетною системою, яка зменшує регіональні соціально-економічні нерівності та підтримує державну єдність. В даному випадку держава покликана забезпечувати міжрегіональну єдність відтворювальних макроекономічних процесів. Вона має заохочувати активну діяльність регіонів у максимальному використанні резервів щодо бюджетних доходів, домагаючись забезпечення їх збільшення. При порівнянні механізмів управління бюджетною сферою, які застосовуються в різних країнах світу, визначено, що підходи, які використовуються в Україні, мають з ними багато спільного. Більше того, Україна застосовує ряд інструментів, які не тільки дозволяють урахувати особливості міжбюджетних відносин в інших країнах, а й забезпечують вищу прозорість у розподілі фінансової допомоги.

Аналіз науково-теоретичних засад державного управління бюджетною сферою дав змогу з’ясувати питання, що досі не були достатньо досліджені, виявити специфіку механізмів та проблеми формування бюджетів регіонального рівня; узагальнити досвід зарубіжних країн щодо здійснення регіональної бюджетної політики та встановити, що у всіх випадках критерієм ефективності бюджетної політики можуть виступати лише якість управлінських послуг та обсяг бюджетних видатків.

У другому розділі – “Механізми державного управління бюджетною сферою: регіональний аспект” – здійснено комплексний аналіз стану та дієвості механізмів державного управління бюджетною сферою: організаційно–правового, економічного та податкового, визначено напрями їх впливу на процеси в сфері бюджету. Проаналізовано вплив податкового навантаження на економіку регіону як інструменту перерозподільчих відносин.

На основі проведеного аналізу встановлено, що проблема механізмів є однією з центральних в управлінні будь-якими суспільними процесами. На наш погляд, у забезпеченні стабільності доходів бюджетів регіонального рівня відіграють вирішальну роль такі механізми державного управління: економічний, організаційно-правовий, податковий, оскільки вони найбільше пов’язані з бюджетною сферою.

З огляду на актуальність предмету дослідження закономірним є те, що зростає увага до обґрунтованої державної фінансової політики, а в її контексті стабільності бюджетних надходжень. В даних умовах виникає потреба в удосконаленні економічного та організаційно-правового механізму державного управління бюджетною сферою.

Визначено, що економічний механізм державного управління бюджетною сферою являє собою взаємодію економічних методів, інструментів та економічних важелів, за допомогою яких повинна формуватись ефективна економічна модель розвитку, яка, в свою чергу, має позитивно вплинути на формування стабільності доходів бюджетів регіонального рівня. До економічних методів впливу входять наступні елементи: ціноутворення, інвестування, регулювання державної власності, фінансування, кредитування, ліцензування суб’єктів господарської діяльності. Економічні інструменти характеризують економічний зміст відповідних категорій, таких як види цін, кошти юридичних та фізичних осіб, квоти, державний кредит, державні гарантії. Економічні важелі конкретизують характер дії економічних інструментів.

Розглянуто один з методів економічного механізму державного управління – інвестиційна діяльність.

Проведеним аналізом встановлено, що за 2006 рік 83,88 % загального обсягу прямих іноземних інвестицій вкладено в економіку 11 регіонів із 27 (це м. Київ, АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Закарпатська, Запорізька, Київська, Львівська, Одеська, Полтавська, Харківська області). На державному рівні перед органами влади постає завдання усунути надмірну диференціацію показників інвестиційної діяльності по регіонах шляхом реформування нормативно-правової бази і коригування розподілу інвестиційних ресурсів. Органи місцевої влади мають сприяти підвищенню інвестиційної привабливості регіонів шляхом застосування відповідних економічних важелів.

Зазначено, що держава за допомогою економіко-правових та адміністративних регуляторів може забезпечувати практичну реалізацію програм економічного розвитку, здійснювати моніторинг отриманих результатів. Одним з механізмів державного управління, який безпосередньо впливає на бюджетну сферу, є організаційно-правовий.

Встановлено сутність організаційно-правового механізму державного управління бюджетною сферою, що полягає в організації суб’єкт-суб’єктних відносин між органами державної влади з питань управління бюджетною сферою на основі наукового, законодавчого, нормативно-правового забезпечень, що сприяють досягненню та підтримці стабільності бюджетної системи регіону. Управління бюджетною сферою здійснюють: місцеві та районні державні адміністрації, фінансові органи, податкові адміністрації, органи державного казначейства, які беруть участь у формуванні та виконанні прогнозних надходжень бюджетів регіонального рівня. Від їх налагодженої діяльності, ефективної вертикальної та горизонтальної взаємодії залежить стабільність функціонування бюджетної сфери.

Механізм податкового регулювання бюджетної сфери розглянуто як складову частину системи управління, за допомогою якого держава здійснює свій вплив на формування власної фінансової бази та економічний розвиток регіонів. Податкові надходження залишаються найбільш суттєвою групою доходів бюджету, але необхідно зазначити, що за 2001 – 2005 роки спостерігалась тенденція до зниження їх питомої ваги в загальній сумі бюджетних надходжень регіонів. Так, якщо в 2001 році в бюджеті Одеської області вони становили 66,6% від загальної суми доходів бюджету, то в 2005 році цей показник скоротився до 42,2 %. Встановлено, що загальна сума податкових надходжень Одеської області за 2005 рік становила 3492,4 млн. грн., що на 790 млн. грн., або в 1,3 рази більше, ніж загальна сума доходів зведеного бюджету Одеської області. Якщо б дану суму перевищення можливо було б направити на розвиток області, бюджет міг би бути повністю бездотаційним. Даний аналіз підтверджує, що існує надмірна централізація коштів у державному бюджеті.

Одним з основних критеріїв ефективності бюджетної системи є показник податкового навантаження на економіку регіону в цілому та на суб’єкти господарської діяльності зокрема.

На основі аналізу діючого розрахунку податкового навантаження запропоновано вдосконалений алгоритм його визначення, який, зокрема, передбачає: визначення обсягу усіх податкових надходжень та рівня вилучень щодо ВВП; визначення обсягу всіх надходжень до зведеного бюджету щодо ВВП; розрахунок частки податку на прибуток підприємств у загальній сумі прибутку по галузях економіки; розрахунок податкового навантаження по Україні в цілому та по регіонах зокрема. На основі економетричних методів аналізу визначається регресійно-кореляційна залежність показника реальних надходжень до бюджету та податкового навантаження. Перевірка достовірності розрахованих даних здійснювалась за допомогою критерію t-Стьюдента.

Встановлено, що рівень податкового навантаження в Україні наближається до такої межі, за якою ліквідуються стимули до підприємницької ініціативи, розширення виробництва. З’являються платники, які зайняті пошуками шляхів ухилення від оподаткування і які намагаються сконцентрувати власні ресурси в тіньовому секторі економіки, що становить загрозу стабільним  надходженням до бюджету.

Аналіз механізмів державного управління бюджетною сферою показав, що дане питання потребує наукового підходу до визначення існуючих проблем та окреслення шляхів їх вирішення шляхом розроблення комплексного механізму державного управління, впровадження якого дало б змогу забезпечити стабільність доходів бюджетів регіонального рівня.

У третьому розділі – “Формування комплексного механізму забезпечення стабільності бюджетних доходів на регіональному рівні” – обґрунтовано структурно-функціональний підхід до формування комплексного механізму забезпечення стабільності бюджетних доходів на регіональному рівні та розроблено модель його реалізації. Виявлено загрози в бюджетній сфері регіону, запропоновано методичні підходи до оцінки бюджетного потенціалу регіону.

З метою забезпечення стабільності бюджетних надходжень в регіоні запропоновано комплексний механізм.

Моделювання механізму забезпечення стабільності бюджетних доходів регіону має на меті враховувати взаємодію між державним, регіональним та галузевим рівнями управління. При моделюванні даного механізму використовувались економетричні методи аналізу для визначення кореляційної залежності між величиною доходів бюджету та факторами впливу: обсягом реалізованої продукції (робіт, послуг) в регіоні; фінансовим результатом суб’єктів підприємницької діяльності до оподаткування; заборгованістю суб'єктів господарювання перед бюджетом. Розробка вищезазначеного механізму спрямована на аналіз зовнішніх і внутрішніх загроз виникнення кризових ситуацій, від яких залежить стабільність бюджетних надходжень на регіональному рівні.