УРЯДОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ КАМПАНІЇ З ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В ПОЛЬЩІ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми, розкрито зв’язок роботи з науковими програмами й темами, визначено мету, зав­дання, об’єкт, предмет, гіпотезу і методи дослідження, визначено теоре­тичне і практичне значення результатів дослідження та особистий внесок здобувача, подано відомості щодо їх апробації та публікацій з теми.

У першому розділі – ” – досліджено сутність та державно-управлінську специфіку інформаційної кампанії в інформаційно-комунікативному та програмно-організаційному аспектах, проаналізовано наукові концепції щодо історичного розвитку моделей інформаційних кампаній, систематизовано й уточнено понятійний інструментарій дослідження.

У процесі дослідження інформаційно-комунікативної природи кампанії з’ясовано, що вона є прикладом лінійної моделі масової комунікації, за якої інформація передається переважно в одному напрямі – від надавача до груп отримувачів, тобто здійснюється інформування, що стало підґрунтям для вибору терміна «інформаційна кампанія».

На основі розгляду концепцій щодо структури інформаційної кампанії як комунікативного процесу, зокрема Г.Лассуела, Р.Бреддока, К.Новака й К.Варнеріда, Б.Розвадовської, виділено такі основні її складові: вихідна ситуація, комунікатор (надавач інформації), цільова група (отримувач інформації), повідомлення, канал, очікуваний результат, зво­рот­ний зв’язок.

Виходячи з базових теоретичних уявлень про інформаційну кампанію, розглянуто її основні складові з урахуванням особливостей інформування в державному управлінні. Зокрема, визначено комплексну роль уряду як колективного комунікатора (створення і передача повідомлення); розглянуто основні підходи до поділу цільових груп громадськості; запропоновано класифікувати канали інформування на канали безпосередньої, опосередкованої взаємодії та взаємодії з використанням ЗМІ; узагальнено основні характеристики повідомлення (адресність, зрозумілість, об’єктивність, актуальність, повнота, точність, узгодженість); наведено форми здійснення зворотного зв’язку та види очікуваних результатів кампанії.

У межах вивчення історичного розвитку моделей інформаційних кампаній, у тому числі у сфері державного управління, здійснено порівняння концепцій американських учених Д.Грюніга і Т.Ханта та дослідників країн пострадянського простору (М.Грачова, Г.Почепцова, А.Соловйова, Е.Тарашвілі). З’ясовано, що в США послідовно формувалися чотири моделі кампаній: модель рекламного типу, модель громадського інформування, асиметрична та симетрична двосторонні моделі. Натомість у Росії, де з певними хронологічними та змістовними особливостями можна відстежити цю ж послідовність, більш виразною є еволюція моделей кампаній з урахуванням розвитку державно-владних відносин: від ієрархічної до демократичної.

Аналіз досліджень зарубіжних і вітчизняних науковців щодо сутності інформаційної кампанії у програмно-організаційному аспекті (насамперед Е.Роджерса, М.Грачова, А.Соловйова) показав, що інформаційній кампанії у сфері державного управління притаманні як загальні (комплексність заходів, цілеспрямованість, орієнтація на відносно велику цільову групу, чітко визначений період реалізації), так і специфічні риси, зокрема: офіційний характер комунікації, високий ступінь громад­ської легітимності, спрямованість на вирішення суспільно важливих проблем або питань щодо державного управління, залучення організацій-партнерів, організація кампанії інституціалізованими у сфері інформування органами влади (у випадку кампаній загальнодержавного значення - урядом). Саме з огляду на специфіку проведення кампаній цими суб’єктами у дослідженні використовується термін «урядова інформаційна кампанія».

На підставі узагальнення концепцій зарубіжних та вітчизняних науковців щодо підготовки та проведення інформаційних кампаній (С.Катліпа, А.Сентера та Г.Брума, П.Гріна, Ф.Джефкінса, Ф.Буарі, Б.Розвадовської, В.Королька, Г.По­чеп­­цова та ін.) автор вибрала таку схему для детального розгляду дій на кожному з етапів інформаційної кампанії у сфері державного управління:          1) аналіз ситуації; 2) планування; 3) реалізація; 4) контроль і оцінка.

Відзначено, що на етапі аналізу ситуації досліджується внутрішнє (ресурси організатора) і зовнішнє (громадська думка, конкурентна комунікація) середо­вища кампанії; етап планування включає визначення мети і завдань, вибір цільових груп і каналів передачі інформації, опрацювання змісту й вибір форми повідомлення; у процесі реалізації кампанії основними завданнями є забезпечення загального керівництва, координації й поточного контролю діяльності всіх учасників кампанії; на етапі контролю й оцінки відстежується стан виконання та здійснюється оцінка інформаційних заходів через форми внутрішнього і зовнішнього контролю.

У межах дослідження програмно-організаційного аспекту узагальнено існуючі класифікації урядових інформаційних кампаній, зокрема відповідно до їх цільового спрямування виділено кампанії, які мають на меті: підвищення поінформованості громадськості про державно-управлінські рішення, структуру й повноваження органів влади та управлінські послуги, вирішення важливих суспільних проблем або їх запобігання, формування позитивного іміджу органів державної влади.

Систематизовано й уточнено використаний понятійний інструментарій за напрямами дослідження: поняття щодо інформаційно-комунікативної природи та програмно-організаційних засад інформаційних кампаній (структурні елементи й етапи кампанії); типології кампаній (історичні моделі кампаній, інформаційна та просвітницька кампанії).

У межах роботи над поняттями, які відображають державно-управлінську специфіку результатів дослідження, запропоновано авторські визначення понять «державна політика інформування» та «урядова інформаційна кампанія». Під державною політикою інформування громадськості пропонується розуміти сукупність основних напрямів і способів діяльності держави з надання громадськості інформації щодо суспільно важливих або державно-управлінських питань. Поняття «урядова інформаційна кампанія» визначено як ініційований урядом комплекс дій з метою надання громадськості інформації щодо суспільно важливих або державно-управлінських питань, який здійснюється впродовж визначеного періоду часу з використанням різних методів і засобів інформування для забезпечення обізнаності й розуміння громадянами цілей та змісту державної політики. 

У другому розділі – : засади підготовки та проведення” – розроблено теоретико-методологічний підхід до підготовки та проведення інформаційної кампанії у сфері державного управління і на його основі здійснено дослідження урядових інформаційних кампаній з європейської інтеграції в Польщі (1999-2004 рр.).