УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ В МАЛОМУ ІСТОРИЧНОМУ МІСТІ

Краткое содержание

У вступі розкрито актуальність і ступінь розробленості теми дисертації, вказано на її зв’язок з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету, завдання, предмет, об’єкт, гіпотезу, зазначені методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено дані про апробацію дослідницьких результатів та публікації за темою дисертації.

У першому розділі "Науково-практичні засади організації надання туристичних послуг в малому історичному місті" розглянуто теоретичні засади організації туризму органами місцевого самоврядування в малому історичному місті, виділено науково-практичний аспект туристичних послуг як чинника вирішення місцевих проблем територіальної громади, здійснено дослідження світового досвіду організації надання туристичних послуг. Наведено і проаналізовано найважливіші поняття, що стосуються теми дослідження, зокрема „місцеве самоврядування”, „муніципальне управління”, „механізми підвищення ефективності управління”, „мале історичне місто”, „туризм”, „туристична послуга”, „туристичний продукт”, „туристична індустрія” тощо. З’ясовано, що туризм є специфічним об’єктом державного управління, масовим соціокультурним феноменом та складним багатогранним суспільно-економічним явищем, що представляє собою інтегрований поліфункціональний вид діяльності, та складається із сукупності явищ і взаємостосунків, котрі виникають при взаємодії туристів, постачальників, місцевих органів влади і місцевого населення в процесі туристичної діяльності.

Проаналізовано світовий досвід у сфері туризму, який показав, що ця сфера діяльності є такою, що найбільш динамічно розвивається у світі та має велику частку в місцевих та національних доходах країн, є гуманітарною сферою послуг, сприяє міжкультурному діалогу та вирішує місцеві соціально-економічні та культурні проблеми. Туристична діяльність спрямована на потреби споживачів та перетинається з широким колом інших галузей (понад 50, таких як транспорт, зв’язок, харчування, розміщення тощо), на розвиток яких вона має суттєвий вплив.

Доведено, що сьогодні більшість великих промислових підприємств України вже не можуть бути підґрунтям для соціально-економічного розвитку малих міст і варто констатувати, що активізується період нематеріальної економічної діяльності, тому слід визначити туристичні послуги як один із головних чинників розвитку територіальних громад, їхнього економічного зростання, залучення внутрішніх та припливу зовнішніх інвестицій, покращення соціального забезпечення та рівня життя місцевого населення.

Туризм має стати пріоритетним напрямом місцевої спеціалізації для малих історичних міст України як носіїв історії, культури, духовних цінностей українського народу, що володіють значним історико-культурним, архітектурним та природно-рекреаційним потенціалом. Для малих історичних міст туризм є природним і одним із найбільш ефективних пріоритетних напрямів культурного, духовного та соціально-економічного відродження. Для малих історичних міст України розвиток туристичної діяльності може дати позитивні ефекти в напрямку подолання бідності, створення нових робочих міст та підвищення стандартів життя.

Визначено, що малі історичні міста України є важливою ланкою адміністративно-територіального устрою держави, оскільки володіють цінними історико-культурними пам’ятками і одержали статус історичних населених пунктів згідно Списку історичних населених місць України (2001р.). Із 450 міст України 187 є малими історичними містами, що становить 41,6%, тобто майже половину усіх міст. Врахування потенційних туристичних можливостей та визначного історичного минулого у плануванні їх розвитку може перетворити ці міста в туристичні центри, як „центри росту” територій.

Проаналізовано досвід країн щодо розвитку туризму та показано, що важливим фактором успішного розвитку туристичної діяльності є цілеспрямована активна участь центральних урядів та місцевих влад у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики та підтримки місцевих громад у сфері організації надання туристичних послуг. Імплементація зарубіжного досвіду в українську дійсність може перетворити місцеву владу в гаранта сталого розвитку туризму.

Встановлено, що систему управління туристичною сферою малого історичного міста складають: органи місцевого самоврядування, суб’єкти та об’єкти туристичної сфери, туристи, місцеве населення, які взаємодіють під впливом внутрішнього та зовнішнього середовища. Органи місцевого самоврядування повинні забезпечувати стабільність та стійкість розвитку системи управління туристичною сферою малого історичного міста в умовах нестабільності зовнішнього середовища. Механізми місцевого самоврядування в управлінні наданням туристичних послуг на рівні малого історичного міста представляють собою багатоаспектне, комплексне явище. Це сукупність і взаємозв’язок самоврядних і управлінських практичних заходів, засобів, важелів та стимулів, за допомогою яких територіальна громада безпосередньо або через уповноважені нею органи покращує результати реалізації власних потреб та інтересів у здійсненні соціально-економічного, екологічного та культурного розвитку території на основі проведення туристичної діяльності.

В цьому контексті доведено, що організація надання туристичних послуг органами місцевого самоврядування в малому історичному місті передбачає: створення організаційних умов щодо розвитку туристичних послуг; встановлення організаційних відносин між суб’єктами туристичної діяльності, місцевим населенням, муніципальною владою; створення політичних, економічних, екологічних, інституційних умов функціонування туристичної діяльності; впровадження механізмів стимулювання надавачів туристичних послуг до постійного підвищення рівня якості таких послуг; посилення ролі місцевого самоврядування у плануванні, фінансуванні та організації надання туристичних послуг; створення умов для інформування населення про ринок туристичних послуг та їх надавачів шляхом забезпечення широкого доступу до електронних та друкованих баз даних із застосуванням сучасних комп’ютерних технологій та дистанційних форм зв’язку; удосконалення нормативно-правової та методичної бази для забезпечення функціонування системи туристичних послуг.

Обґрунтовано, що дослідження механізмів підвищення ефективності організації туристичних послуг в малих історичних містах необхідно проводити на основі системного аналізу та міждисциплінарного підходу, враховуючи, що система організації сфери туристичних послуг малого історичного міста є відкритою системою, яка функціонує на принципах самоорганізації, самоуправління та управління з боку органів місцевого самоврядування, суб’єктів та об’єктів туристичної діяльності та діє в умовах внутрішнього та зовнішнього середовища, що постійно змінюються.

У другому розділі "Стан та тенденції організації надання туристичних послуг в малих історичних містах (на прикладі Тернопільської області)" досліджено особливості та роль органів місцевого самоврядування в реалізації державної туристичної політики на місцевому рівні, проаналізовано сучасний стан та тенденції управління сферою туристичних послуг, ринок туристичних послуг та туристичну інфраструктуру, зокрема правові, історичні, ресурсні та інституціональні передумови розвитку туризму в малих історичних містах України на прикладі Тернопільської області, виділено особливу роль у цьому процесі органів місцевого самоврядування.

Встановлено, що 17 малих історичних міст Тернопільської області: Бережани, Борщів, Бучач, Заліщики, Збараж, Зборів, Копичинці, Кременець, Ланівці, Монастириська, Підгайці, Почаїв, Скалат, Теребовля, Хоростків, Чортків, Шумськ – мають визначну історію, вигідне територіально-географічне розміщення, володіють значним туристично-рекреаційним потенціалом, зокрема сприятливими кліматичними умовами, рівнинними і гірськими ландшафтами, багатством флори і фауни, розвинутою мережею транспортного сполучення, значною кількістю історико-культурних пам’яток і об’єктів археології, архітектури, історії, мистецтва, унікальних природничих та туристичних ресурсів, наявністю кваліфікованих трудових ресурсів, потужний освітній потенціал, збережені унікальні національно-культурні традиції, екологічно чистий компактний регіон та високу готовність місцевого населення до ведення рекреаційного бізнесу.

Обґрунтовано, що враховуючи наявні природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси території, для малих історичних міст Тернопільської області пріоритетними напрямками розвитку є наступні види туризму: культурно-пізнавальний, екологічний (зелений), лікувально-оздоровчий, пригодницький (спелеологічний, водний), релігійний, подієвий та діловий.

Для вивчення ситуації в сфері державного та муніципального управління туристичною діяльністю автором було проведено соціологічне дослідження шляхом опитування органів місцевого самоврядування малих історичних міст Тернопільської області. В опитуванні взяли участь органи місцевого самоврядування 8-ми міст: Борщова, Бучача, Збаража, Зборіва, Кременця, Монастириські, Скалата, Шумська. Тернопільська область для проведення дослідження була обрана не випадково, попереднє вивчення джерел показало, що ця область характеризується наявністю значного історико-культурного та природного потенціалу, вигідним розташуванням з точки зору міжнародних транспортних коридорів, із 18-ти міст області 17-ть є малими, причому всі 100%-во носять статус історичних, що покладає на них особливу відповідальність як на опорні точки розвитку регіону. Водночас, статистичні показники свідчать про те, що порівняно з іншими областями, Тернопільщина не отримує тих економічних, соціальних та інших вигод від туристичної діяльності, рівень розвитку цієї сфери не знаходиться на належному рівні.

Соціологічне дослідження показало, що на рівні муніципального управління практично відсутнє стратегічне бачення цих міст як туристичних центрів; не розроблені програми розвитку туризму; відсутні структурні одиниці в організаційній структурі міськвиконкомів та комунальних підприємств з питань розвитку туризму на місцевому рівні; відсутнє цільове фінансування на підтримку туризму із місцевих бюджетів; існують інші фінансові, правові та організаційні проблеми функціонування місцевого самоврядування.

Показано, що незважаючи на те, що регіон має величезний туристичний потенціал та сприятливі умови для розвитку туризму, в малих історичних містах існує проблема незадовільного, неефективного використання потужних туристичних можливостей, низький рівень наявної та практично відсутність сучасної туристичної інфраструктури. Малі історичні міста Тернопільщини поряд з позитивними аспектами характеризує незадовільний стан інфраструктури, низький рівень пристосування робочої сили до ринкових умов та високій рівень безробіття, недостатня підтримка розвитку підприємництва, відсутність інноваційної спроможності підприємств, деградація навколишнього природного середовища та, як наслідок, низька інвестиційна привабливість територій.

Проведено аналіз відповідної нормативно-правової бази України та показано, що на ефективну організацію надання туристичних послуг на рівні малого історичного міста істотний вплив має державна та місцева політика щодо розвитку туризму. В Україні в цілому сформована державна політика щодо розвитку туризму в малих історичних містах, проте відсутність її цілісності та дієвості разом з відсутністю цілеспрямованої місцевої політики гальмують формування соціально-економічного та культурного середовища цих міст. Тому, для досягнення визначених цілей, система та механізми управління сферою туристичних послуг з боку органів місцевого самоврядування, ґрунтуючись на визначених пріоритетах, повинні функціонувати як ефективна структура.

Наголошено на необхідності приділення особливої уваги пошуку і формуванню механізмів впровадження в практику нормативно-правової бази та використання потенціалу розвитку малих історичних міст як на державному, так і на місцевому рівнях. Формування місцевої політики слід ґрунтувати на моніторингу соціально-економічного стану міста, програмах соціально-економічного розвитку малого історичного міста та формуванні відповідної стратегії. Встановлено, що така робота проводиться сьогодні як органами державної влади, так і органами місцевого самоврядування, але є неефективною.

Виявлено, що в малих історичних містах ефективний розвиток сфери туристичних послуг безпосередньо залежить від активної участі органів місцевого самоврядування, що є відповідальними за формування життєздатного середовища територіальних громад. Це є обов’язковою умовою успішного розвитку всього туристичного комплексу України.

Доведено, що основними завданнями органів місцевого самоврядування є активізація діяльності щодо комплексного розвитку малих історичних міст, які мають значний природний та історико-культурний потенціал, розвитку туристичних функцій із збереженням і ефективним використанням об’єктів культурної спадщини, захисту довкілля, обмеження шкідливої господарської діяльності. Особливої уваги з боку муніципальної влади потребує підвищення ефективності використання туристичних ресурсів, яке тісно пов’язане як з розбудовою туристичної інфраструктури, так і формуванням системи надання якісних послуг європейського рівня. Потребують детального вивчення найбільш активні, з точки зору туристичної та рекреаційної зацікавленості, місця, які сьогодні позбавлені відповідної інфраструктури.

Виділено фактори, що визначають важливість сфери туристичних послуг для розвитку малого історичного міста, а саме: наявність привабливої історичної, культурної та природної спадщини; відсутність потреби у значних капіталовкладеннях для початку туристичного бізнесу; акцент на відповідних місцевих ресурсах: історичних, культурних, природних, рекреаційних; конкурентоспроможний туристичний продукт; сприяння загальному розвитку територій; забезпечення притоку фінансових ресурсів та інвестицій внаслідок надання туристичних та супутніх послуг; підвищення зайнятості місцевого населення, його безпосередня участь у здійсненні туристичного бізнесу; розвиток супутніх та обслуговуючих галузей, таких як транспорт, зв’язок, харчова галузь, будівництво, сфера розваг тощо.

Показано, що перспективним напрямом розвитку ринку туристичних послуг є зміна структури цих послуг, тобто переорієнтація з виїзного туризму на в’їзний і внутрішній. Такий підхід дозволяє збільшити приплив іноземного капіталу в місто, розширити доступ до користування туристичними послугами населення країни, привернути іноземні інвестиції в цю сферу, що так необхідні для розвитку інфраструктури туризму і поліпшення якості обслуговування туристів.

Встановлено, що вибір туризму як пріоритетного містоутворюючого комплексу на даному етапі соціально-економічного розвитку малих історичних міст є пріоритетним і одним із найважливіших напрямів діяльності органів місцевого самоврядування. Виходячи з наявного ресурсного потенціалу, є всі передумови для культурного, соціального й економічного відродження і розвитку таких міст.

Показано, що застосування органами місцевого самоврядування сучасних технологій управління на місцевому рівні створює можливість подолати негативні тенденції місцевого розвитку та забезпечити ефективне функціонування сфери туристичних послуг малих історичних міст як визначальних елементів розвитку територіальної громади. Важливим є те, що туристична індустрія, пов’язана із суміжними та обслуговуючими галузями, здатна створити мультиплікаційний вплив на розвиток місцевих економічних і соціальних процесів.

Запропоновано основні висновки та положення проведеного аналізу використовувати при формуванні та реалізації програм соціально-економічного та культурного розвитку малих історичних міст та вдосконаленні функціонування органів місцевого самоврядування в процесі організації туристичної діяльності в малих історичних містах.

У третьому розділі "Напрями та форми вдосконалення органами місцевого самоврядування організації надання туристичних послуг в малому історичному місті" розглянуто основні напрями, механізми, форми та методологічні підходи щодо вдосконалення організації надання туристичних послуг на рівні малого історичного міста на основі запровадження стратегічного управління системою туристичних послуг, формування інноваційних форм кооперації процесів туристичної діяльності, застосування органами місцевого самоврядування інформаційно-комунікативних технологій в організації туристичної діяльності.

Показано роль органів місцевого самоврядування в сфері управління туристичною діяльністю на місцевому рівні шляхом виділення їх основних функцій: організаційної, комунікативної, координуючої та дозвільно-контролюючої. Реалізація останніх особливо актуальна для створення системних умов і стратегічних засад розвитку місцевого туризму, активізації громади та налагодження міжсекторного партнерства. Доведено, що покращення організації туристичної діяльності на місцевому рівні сприяє залученню до розв’язання проблем сталого розвитку представників місцевих громад, об’єднань громадян та підприємницьких кіл.

На підставі отриманих результатів дослідження, зокрема проведеного СВОТ-аналізу сфери туристичних послуг малих історичних міст, визначено, що стратегія розвитку сфери туристичних послуг малого історичного міста представляє собою систему принципів і положень, кількісних та якісних параметрів, які орієнтовані на досягнення певних соціально-економічних та екологічних результатів її розвитку у віддаленій перспективі, що є основою для розробки програм економічного, соціального і культурного розвитку міста.

Наголошено на формуванні та реалізації туристичної політики в малих історичних містах на основі прогнозування і планування розвитку туристичної діяльності та вирішенні виявлених при дослідженні проблем розвитку туристичної сфери, таких як: недосконала місцева нормативно-правова база для розвитку туристичного потенціалу; відсутність обізнаності пересічного туриста із можливостями відпочинку чи оздоровлення в цих містах; незадовільний рівнень маркетингу сфери туристичних послуг в місті; низький рівень готовності туристичної інфраструктури до прийому туристів; відсутність громадських санітарних зон та інше.

Визначено комплекс стратегічних документів, необхідних для комплексного розвитку сфери туристичних і супутніх послуг та місцевої туристичної і ринкової інфраструктури в малих історичних містах. Серед них наступні: Стратегія сталого розвитку міста, Стратегічний план економічного розвитку, Програма соціально-економічного розвитку міста, Програма розвитку туризму, Концепція використання туристичних ресурсів міста.

Запропоновано конкретні пропозиції щодо формування організаційної структури управління з метою реалізації стратегічних пріоритетів малого історичного міста в сфері туристичних послуг: створення відділу туризму при міській раді, створення Ради з розвитку туризму, підбір та підготовка кадрів.

Наголошено на особливої ролі формування інноваційних форм кооперації процесів туристичної діяльності при провідній ролі органів місцевого самоврядування, а саме: створення центрів розвитку туризму в місті, а також туристичних кластерів та консорціумів; налагодження міжсекторного партнерства між місцевою владою, підприємницьким та громадським секторами при одночасному підвищенні якості послуг. Процес кооперування в туристичній діяльності є формою організації постійних економічних зв’язків між спеціалізованими, але самостійними підприємствами з виробництва і реалізації туристичних послуг і товарів.

Виявлено, що перспективним та майже не використаним на даному етапі в Україні є потенціал сучасних інформаційно-комунікативних технологій, впровадження та модернізація яких в організацію туристичних послуг дозволить обробляти значні обсяги інформації, збільшити кількість замовлень, підвищити продуктивність праці, покращити обслуговування клієнтів та імідж муніципального утворення, підвищити конкурентоспроможність туристичного продукту міста, знизити окремі категорії витрат та посилити економічну безпеку і стабільність з точки зору зниження ризиків в туристичній діяльності.

Автором запропоновано Концепцію вдосконалення організації надання туристичних послуг та Модель сталого розвитку туризму в малому історичному місті, в основу яких покладено розроблені у дисертаційному дослідженні положення, напрями і рекомендації. Концепція визначає етапи досягнення стратегічної мети – розвиток територіальної громади міста та покращення якості життя її мешканців шляхом створення системи якісних туристичних та супутніх послуг європейського рівня на основі підвищення ефективності її функціонування та наближення до потреб споживачів. Модель комплексно відображає стан і перспективи розвитку туризму в місті та складається із основних елементів, таких як ресурсний потенціал, інституційна та інфраструктурна складові, інформаційне та нормативно-правове поле, матеріально-технічна та фінансова база, потенціал громади у вигляді широкої участі її членів у діяльності та прийнятті рішень, інформація про підприємницький та громадський сектори, можливості співпраці тощо. Концепція та Модель можуть застосовуватися як типові нормативні документи для малих історичних міст України.

Системна діяльність з боку місцевого самоврядування щодо розвитку сфери туристичних послуг на основі стратегії стійкого розвитку є реальним механізмом забезпечення збалансованої політики та діяльності щодо поліпшення якості життя населення; зміцнення місцевої економіки та громад; збереження природних цінностей та культурної спадщини; диверсифікації економіки в бік збільшення сфери послуг та зменшення долі промислового виробництва; забезпечення стійкого та збалансованого економічного, соціального, екологічного та культурного розвитку малого історичного міста.