Інформаційні технології та інформаційне забезпечення в системах державного управління розвитком підприємництва в Україні

Краткое содержание

У першому розділі «Теоретичні засади застосування інформаційних технологій та інформаційного забезпечення в системах державного управління розвитком підприємництва» було розглянуто основи державної політики сприяння розвитку підприємництва, визначено роль інформаційних технологій та інформаційного забезпечення в системах державного управління розвитком підприємництва, а також сутність і структуру інформаційного забезпечення в системах державного управління розвитком підприємництва.

Доведено, що сьогодні провідну роль у створенні ефективного недержавного сектору відіграє підприємництво. Саме підприємництво бере на себе ризик і працює згідно з новими вимогами, що ставляться до його ефективності. Але для розвитку підприємництва необхідно створити максимально сприятливі умови, серед яких, перш за все, удосконалення інформаційного забезпечення.

Об’єктивна необхідність інформаційного забезпечення в системах державного управління розвитком підприємництва в Україні зумовлюється також такими обставинами, як: панування ринкових відносин, яке справедливо вважається сприятливим середовищем поширення інформації; всеохоплюючим проникненням інформації у всі сфери людської діяльності; входженням в глобальне інформаційне середовище; забезпеченням широкого доступу до різноманітної інформації.

Виходячи з особливостей об’єкту управління та спрямованості діяльності, визначено загальну мету, функції, структуру інформаційної системи державного управління розвитком підприємництва як сукупності взаємопов’язаних складових інформаційної системи, що складаються на міжсуб’єктному рівні відносин для організації та здійснення розвитку підприємництва.

Визначено структуру інформаційного забезпечення в системах державного управління розвитком підприємництва на різних рівнях управління та низка підходів до побудови інформаційної системи. Перший полягає в розробці способів більш швидкої обробки даних. Цей підхід є прийнятним у тих ситуаціях, коли потреби в інформації точно встановлені та швидкість обробки має певну цінність (наприклад, бухгалтерська, юридична звітність). Тоді, коли потреба в інформації відома лише у загальних рисах, він не буде корисним.

Другий підхід полягає у збільшенні обсягу наявної інформації. Недоліком такого підходу є те, що він може призвести до збору непотрібної інформації, громіздкості та перевантаженості інформаційних систем.

Третій підхід полягає у перевірці існуючої звітності на дублювання і дозволяє уникати ситуацій, коли одні й ті ж самі дані надаються двома підрозділами. Такий підхід дозволяє зменшити витрати на непотрібну роботу, а менеджери можуть навіть ліквідувати ті чи інші види звітності.