РЕГУЛЯТОРНИЙ ВПЛИВ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ НА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено стан її наукової розробки, розкрито зв’язок дослідження з науковими проектами, програмами і планами Інституту, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про їх апробацію та публікації.

У першому розділі – “Теоретичні засади формування та реалізації державної політики розвитку підприємництва” – містяться результати дослідження щодо теоретичного обґрунтування процесу державного регулювання розвитку підприємництва, зокрема, з’ясовано зміст поняття “підприємництво”, проаналізовано сутнісні ознаки цієї форми бізнесу в системі соціально-економічних відносин, виокремлено його характерні ознаки як об’єкта державного регулювання, виявлено основні фактори підвищення підприємницької активності.

Погляди на підприємництво і підходи до оцінки його найважливіших функцій в економічному механізмі господарської діяльності відрізняються різноманітністю точок зору. Зокрема, фахівцями досліджуються окремі функції підприємництва, з’ясовуються причини його високої соціально-економічної значущості, розглядаються принципи існування як особливого типу господарювання з широким спектром соціальних, психологічних, організаційних і суто економічних характеристик, що дозволяє виокремити його з-поміж інших соціально-економічних явищ.

Як одна з форм економічної діяльності, підприємництво пройшло складний шлях становлення та розвитку. Узагальнення поглядів представників різних наукових шкіл і положень економічних теорій, які на протязі століть по-різному ставилися до підприємницької діяльності та державного втручання у ринкові механізми, дозволило виокремити такі основні напрями еволюції її рольових і функціональних характеристик: ризиковість діяльності (наукова школа фізіократів – Р. Кантільйон); орієнтація на застосування інновацій (німецька класична школа – Й. Тюнен.); самоврядність, суверенність, здатність до захисту від втручання держави (класична економічна теорія – К. Маркс, А. Маршал, А. Сміт, Д. Рікардо); соціальна відповідальність (теорія бюрократії – М. Вебер); реформаторство виробництва з метою досягнення суспільного прогресу (теорія економічної динаміки – Й. Шумпетер); формування конкурентного середовища, створення, накопичення і розподіл власності (система сучасних поглядів – З. Варналій, А. Шапіро); спрямованість на створення нового споживчого попиту та його задоволення (теорія динамічної рівноваги – П. Друкер).

Науковий аналіз підприємництва як об’єкта дослідження дає підстави стверджувати, що воно виступає не тільки як специфічний спосіб виробництва, а, насамперед, як сукупність суспільно-економічних відносин, і тому дослідження факторів, що становлять його сутність, є необхідною передумовою для прийняття ефективних управлінських рішень.

У другому розділі – “Аналіз форм і методів регулювання підприємництва” – з’ясовується рівень нормативно-правового забезпечення державної політики розвитку підприємницької діяльності, досліджуються сучасний стан та перспективи розвитку державного впливу на підприємництво в Україні, узагальнюються результати соціологічного дослідження стосовно формування та реалізації регуляторної політики, аналізується світовий досвід регулювання розвитку підприємництва.

Доведено, що формальні передумови для розвитку підприємництва в Україні були створені на початку 90-х років минулого століття: впорядкована нормативно-правова база, сформована широка мережа чисельних асоціацій, спілок підприємців та їх інфраструктура. Проте, стан підприємництва у перші роки незалежності свідчить, що на етапі зародження воно виявилося без належної організаційно-правової і ресурсної підтримки з боку держави, а період його становлення проходив під впливом важкої загальноекономічної ситуації в країні, інфляції та майже повного знецінення грошей.