ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВЛАДИ

Краткое содержание

У першому розділі – «Теоретичні основи інформатизації діяльності органів влади» – систематизовано теоретичні підходи до трактування поняття «інформація», визначено роль інформації у процесі прийняття державно-управлінських рішень, сформульовано, які вимоги висуваються до інформаційно-аналітичної системи органів державної влади у контексті впровадження електронного врядування та обґрунтовано теоретичні засади побудови інформаційно-аналітичної системи органів державної влади в умовах інформаційного суспільства.

З появою нових інформаційних технологій, основою яких є впровадження засобів обчислювальної техніки, зв’язку, систем телекомунікації, інформація стає постійним і необхідним атрибутом забезпечення діяльності держави, юридичних осіб, громадських організації та громадян. Від її якості й достовірності, оперативності одержання залежать численні рішення, що приймаються на різних рівнях – від глави держави до громадянина.

Інформацію, яка використовується в органах державного управління, можна класифікувати за різними напрямами та ознаками. На підставі результатів систематизації поглядів різних учених запропоновано поділ  інформації, що використовується в державному управлінні, на вхідну й вихідну; внутрішню та зовнішню; офіційну й неофіційну; загальну та галузеву; горизонтальну й вертикальну; інформацію про минуле, сьогодення й майбутнє; інформацію, призначену для керівника суб’єкта управління та для інших посадових осіб; усну, електронну, подану на паперових носіях; універсальну та спеціалізовану. Інформація для прийняття управлінських рішень має відповідати критеріям актуальності, своєчасності, повноти, доступності, адекватності для прийняття відповідних управлінських рішень. Обсяги та зміст інформації, потрібної суб’єктам управління, залежать від масштабу й важливості управлінського рішення, кількості й характеру параметрів, які керуються та регулюються в керованій системі, кількості варіантів можливого стану й поведінки об’єкта управління, величини та різноманітності спричинюваних внутрішніх і зовнішніх дій, кількості та якості показників, які характеризують результати роботи системи, структури системи управління й кількості рівнів у ній.

Уточнюючи поняття «інформатизація суспільства», його можна визначити так: інформатизація суспільства – це забезпечення орієнтованого, інноваційного розвитку, головною метою якого є підвищення інформаційної культури та знань, які перетворюються в  ресурс соціально-економічного розвитку шляхом посилення інтелектуальних можливостей людей і машин за допомогою інформаційних та телекомунікаційних технологій. Головною метою інформатизації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є створення оптимальних умов як для задоволення інформативних потреб, так і для реалізації конструктивних прав громадян, органів державної влади і місцевого самоврядування, організацій, суспільних об’єднань на основі формування й використання інформаційних ресурсів та найсучасніших інформаційних технологій.

Інформатизація органів державної влади всіх рівнів та всіх суб'єктів державного й суспільного життя країни не дасть користі без одночасної інформатизації всіх суб'єктів промислової, торговельної та інших сфер державної й суспільної діяльності, а також розширення доступу громадян до інформаційно-комп’ютерної технології, оскільки діяльність цих суб'єктів є джерелом інформаційного ресурсу для державних органів влади.

Існування «електронного врядування» як засобу державного управління та взаємодії органів державної влади в умовах інформатизації приводить до зміни ролі та сутності самої держави.  Технологія електронного врядування складається з двох компонентів – це внутрішня урядова інформаційна інфраструктура, аналог корпоративної мережі та зовнішня інформаційна інфраструктура, що взаємодіє з громадянами й організаціями.

Першочерговим завданням інформатизації є побудова системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління, яка являє собою складну, інтегровану, багаторівневу, ієрархічно організовану людино-машинну систему, призначену для підтримки ефективного управління життєдіяльністю регіону всіма причетними до цього процесу органами управління на основі комплексів організаційно-адміністративних і економіко-математичних методів, а також сучасних інформаційних технологій.  Формування ефективної та адаптованої до сучасних реалій інформаційно-аналітичної системи прийняття управлінських рішень органами влади повинно спиратися на концепцію побудови інформаційно-інтелектуального суспільства та враховувати вимоги до якості вхідної й вихідної інформації.

При створенні інформаційно-аналітичної системи органів державної влади, її основними елементами мають бути бази даних; системи обробки даних (у системах прийняття рішення); автоматизовані робочі місця, які реалізують свою роботу на базі сучасних електронно-обчислювальних машин та засобів зв’язку. Первинними елементами інформаційно-аналітичної системи є периферійні об’єктно-спеціалізовані автоматизовані інформаційні підсистеми (рис. 1).

Рис. 1.  Схема автоматизованої інформаційної системи первинного об’єкта

Комплексна комп’ютерно-інформаційна система підтримки прийнятих рішень у державному управлінні соціально-економічними процесами у країні або в окремому регіоні повинна володіти властивостями своєчасності, комплексності, оптимальності рішень і повноти актуальності, доступності, достовірності вхідної інформації.

У зв’язку із впровадженням технології електронного урядування інформаційно-аналітичні системи органів державної влади необхідно розглядати як відкриті системи, які повинні забезпечувати умови для інтерактивної участі громадськості у процесі прийняття управлінських рішень. Серед інформаційних ресурсів органів державної влади важливе місце повинна посісти інформація, яка надходить від юридичних та фізичних осіб як реакція на прийняті органами влади рішення.