ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РОЗВИТКУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито стан її розробки у працях науковців, зазначено зв'язок з науковими програмами, проектами, планами; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження; наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про їх апробацію та оприлюднення в наукових виданнях.

Перший розділ – "Наукові засади функціонування системи місцевого самоврядування" – містить теоретичне обґрунтування завдань розвитку системи місцевого самоврядування, визначення складових організаційно-економічного механізму її функціонування та принципів, на яких базується діяльність органів місцевого самоврядування.

На підставі узагальнення надбань різних наукових шкіл, що займалися протягом останніх двох століть проблемами розвитку системи місцевого самоврядування, а також науковий ідей сучасних фахівців стосовно вдосконалення нормативно-правової бази України з даного питання, в роботі уточнюється поняття "місцеве самоврядування", в основу якого покладається дія, а не право чи інші можливості, відтак, місцеве самоврядування визначається як система реалізації права населення адміністративно-територіальних одиниць самостійно, безпосередньо або через представницькі органи вирішувати питання життєдіяльності громади, повноваження з яких передані державою у законодавчому порядку (або не віднесені до компетенції держави), та забезпечені організаційними і фінансовими гарантіями.

Функціонування системи місцевого самоврядування базується на певних принципах, що віддзеркалюють його сутність, особливості та характер співвідносин з державним управлінням. У дисертаційному дослідженні співставляються принципи, закріплені в Європейській хартії місцевого самоврядування, Конституції України та Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні"; докладно проаналізовано сутність загальних і специфічних принципів (народовладдя, законності, гласності, колегіальності, виборності, правової, організаційної та матеріально-фінансової автономії, поєднання місцевих і державних інтересів тощо); досліджено переваги та недоліки форм реалізації принципу організаційної автономії ("сильна рада – слабкий мер", "сильний мер – слабка рада"); визначено особливості централізованої, децентралізованої та змішаної моделі організації самоврядування у великих містах (Парижі, Лондоні, Берліні, Москві). Це зумовило логіку та зміст пропозицій щодо якісних перетворень організаційно-економічного механізму функціонування та розвитку системи місцевого самоврядування.

Узагальнення існуючих у науковій літературі підходів до визначення поняття "механізм функціонування та розвитку організації або системи", його переосмислення у зв'язку зі змінами в структурній організації місцевого самоврядування дозволило зробити висновок, що організаційну складову механізму функціонування системи місцевого самоврядування доцільно розглядати як складну конструкцію із взаємопов'язаними механізмами діяльності суб'єктів самоврядування (територіальна громада, представницький та виконавчий органи), що мають різні цілі, структуру, повноваження, принципи, форми та методи діяльності, кадрове забезпечення (табл. 1).