ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Краткое содержание

Актуальність теми. Перехід України до якісно нового етапу розвитку економіки - економіки зростання - обумовив і нові вимоги до господарської діяльності підприємств. Їх практична реалізація пов'язана з необхідністю створення методологічних і організаційних передумов до формування системи ефективного управління розвитком трудового потенціалу підприємств, здійснення яких забезпечить конкурентоспроможність господарюючих суб'єктів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Тобто, в теперішній час одним із гострих і значущих для майбутнього економіки України та стабільного розвитку її завдань є підвищення ефективності управління трудовим потенціалом. Звідси випливає, що динамічний розвиток економіки України неможливий без забезпечення ефективності процесу формування, розвитку та використання трудового потенціалу - головного чинника виробництва. В усіх розвинутих країнах світу це пріоритетне завдання забезпечується його рішенням - формуванням якісної системи управління трудовим потенціалом, який характеризується високим рівнем загальної та професійної освіти, його відповідності потребам економіки, високою культурою праці, схильністю до інновацій, мобільності і здібності адаптуватися до нових умов трудової діяльності.

Згідно до Указу Президента України "Про основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 р.", ситуація, що склалася, вимагає розробки науково обґрунтованого бачення подальшого розвитку трудового потенціалу, яке може бути покладено в основу практичних дій, направлених на кардинальне покращення стану економіки України.

Для України проблема формування трудового потенціалу, який би відповідав сучасним вимогам, є надзвичайно актуальною як на рівні національної економіки, так і в окремих галузях та регіонах. Незбалансованість попиту та пропозицій на ринку праці, наявність вакантних робочих місць в умовах значного безробіття, низька якість підготовки кадрів, невисокий рівень ефективності використання персоналу - далеко не повний перелік проблем, які стосуються трудового потенціалу України та її регіонів.

Коло гострих проблем сучасного переходу до нової якості суспільного розвитку в системі світових взаємовідносин обумовлює важливість та своєчасність досліджень напрямів більш ефективного розвитку трудового потенціалу промислових підприємств. Тому існує невідкладна потреба в створенні науково обґрунтованої системи управління процесами формування, ефективного використання та розвитку трудового потенціалу в умовах реформування господарського механізму.

На протязі останнього десятиріччя проблеми трудового потенціалу знаходяться у полі зору багатьох зарубіжних та вітчизняних вчених. Серед зарубіжних авторів наукових публікацій виділяються дослідження Майкла Амстронга, Є.К. Мєдвєдєва, В.Д. Патрушева, С.Д. Сінка, М. Слезінгера, Ф.І. Тейлора, С.В. Шекшни, І. Шумпетера. Значний внесок у вдосконалення методів управління трудовим потенціалом промислових підприємств регіонів і країни в цілому внесли вітчизняні вчені: О.І. Амоша, С.І. Бандур, М.Г. Білопольський, Д.П. Богиня, В.П. Бородатий, О.С. Власюк, В.І. Герасимчук, М.І. Долішний, С.М. Злупко, С.П. Калініна, І.Д. Крижко, Р.Р. Ларіна, Н.Д. Лук¢янченко, О.Ф. Новікова, В.В. Онікиенко, Ю.Д. Петров, С.І. Пирожков, А.М. Ткаченко, М.Г. Чумаченко, А.М. Ягодзинський.

Становлення ринкових відносин в Україні з об'єктивною необхідністю вимагає подальшого розвитку теоретичних і прикладних положень з підвищення ефективності функціонування промислових підприємств за допомогою удосконалення системи управління їх потенціалом, що й визначило актуальність теми дисертації, її наукове та практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертацію підготовлено у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України відповідно до плану науково-дослідних робіт за темою "Аналіз фінансового стану та розробка пропозицій до оптимізації фінансово-господарської діяльності підприємства" (2003-2006 рр.), номер державної реєстрації 0107U003011). Автором як виконавцем указаної теми обґрунтовано напрямки удосконалення формування та використання системи управління трудовим потенціалом промислового підприємства.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних положень, методичних підходів і науково-практичних рекомендацій із удосконалення формування системи управління трудовим потенціалом промислового підприємства.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

визначення сутності економічної категорії "праця" у системі управління трудовим потенціалом промислових підприємств;

формулювання поняття "трудовий потенціал" з урахуванням особливостей сучасних умов економіки;

визначення ролі і змісту трудового потенціалу як комплексної моделі, удосконалення її структури та виявлення особливостей її використання промисловими підприємствами України;

проведення аналізу еволюції систем управління трудовим потенціалом підприємств та визначення напрямів розвитку такої системи в умовах трансформаційної економіки;

розробка концепції управління трудовим потенціалом промислового підприємства з урахуванням ринкових відносин;

проведення аналізу стану соціально-економічного та інноваційного розвитку промислового виробництва в Україні, визначення причин його низької ефективності та мотиваційних чинників, які впливають на розвиток машинобудівних підприємств;

виявлення особливостей оцінки трудового потенціалу підприємства в рамках стратегічного управління, обґрунтування показників економічного стимулювання ефективного використання виробничого та трудового потенціалу;

виявлення впливу трудових ресурсів на інноваційну діяльність підприємства, обґрунтування положення про те, що стійкий розвиток промислових підприємств залежить від активізації людського чинника;

аргументування методичного підходу до створенню системи мотивації інноваційної активності людських ресурсів розвитку господарської діяльності промислових підприємств у сучасних умовах;

обґрунтування принципів створення системи стимулювання трудового потенціалу на підприємстві;

розробка моделі системи стимулювання розвитку трудового потенціалу на підприємстві за рахунок удосконалення тарифної політики господарюючого суб'єкту, обґрунтування методичних рекомендацій по її впровадженню.

Об’єкт дослідження - процес управління трудовим потенціалом промислового підприємства.

Предметом дослідження є теоретичне та методичне забезпечення процесів формування системи управління трудовим потенціалом промислових підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою проведеного дослідження є фундаментальні теоретичні положення економічної теорії та управління, роботи вітчизняних і зарубіжних учених і практиків з питань підвищення ефективності господарської діяльності підприємств.

У процесі дослідження з метою забезпечення вірогідності та обґрунтованості одержаних висновків і рекомендацій, результатів проведених розрахунків, зіставлення оцінок, поетапних висновків і утверджень, використовувались традиційні методи наукового пізнання: аналіз і синтез (у процесі дослідження концептуальних положень формування трудового потенціалу), статистичні методи (при виявленні соціально-економічної ситуації розвитку машинобудівних підприємств), факторний аналіз (аналіз чинників, які впливають на стан інноваційного розвитку машинобудівних підприємств, трендовий аналіз дослідження динаміки показників господарської діяльності підприємств), метод угруповань (систематизація чинників, які впливають на підвищення якості використання трудового потенціалу підприємства), економіко-математичного моделювання (розробка моделі системи формування тарифної політики підприємства). На основі системного підходу були розроблені методичні підходи формування та управління трудовим потенціалом підприємства. Методи логіки дозволили уточнити шляхи удосконалення структури трудового потенціалу.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження склали законодавчі акти Верховної Ради України, урядові рішення і ухвали, дані Державного комітету статистики України, звітні матеріали і дані про господарську діяльність промислових підприємств машинобудівної галузі, матеріали анкетного опиту керівників і фахівців підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних положень та методичних підходів із удосконалення формування системи управління трудовим потенціалом промислового підприємства, що ґрунтуються на результатах узагальнення теоретичних досягнень у аналізуємій сфері управління, урахування діючих методів формування системи та вітчизняних особливостей управління трудовим потенціалом господарюючих суб'єктів.

Основні результати, які мають наукову новизну, полягають у такому:

уперше:

аргументовано на основі гуманітарної парадигми використовувати нову сформовану концепцію системи управління людською істотою як складову частину трудового потенціалу підприємства, адаптовану до сучасних економічних умов країни;

розроблено принципи та систему мотивації інноваційної активності людських ресурсів підприємства шляхом ефективного використання економічних і соціальних резервів розвитку трудового потенціалу підприємства;

запропоновано модель системи стимулювання розвитку трудового потенціалу підприємства за рахунок удосконалення тарифної політики підприємства, реалізація якої буде сприяти підвищенню рівня продуктивності праці;

удосконалено:

методичний підхід до визначення ролі та змісту трудового потенціалу підприємства як комплексної системи персоніфікаційної робочої сили, що створює можливості оцінки її потенційних резервів як окремо взятого робітника, так і їх сукупності та забезпечує якісну (структурну) збалансованість розвитку та використання особистих та уречевлюваних чинників виробництва, результати використання якого стали засадою до формування комплексної моделі трудового потенціалу;

методичний підхід до розробки такої системи мотивації інноваційної активності персоналу, яка адаптована до трансформаційних умов економіки України;

процес формування і управління трудовим потенціалом підприємства, реалізація якого дозволяє покращати якісний стан об'єкту за рахунок збільшення його потенціалу;

методичний підхід до оцінки трудового потенціалу підприємства в рамках стратегічного управління, яке є основою для прийняття ефективних управлінських рішень при розробці економічних прогнозів;

систему чинників розвитку трудового потенціалу промислового підприємства, функціональне призначення яких полягає в забезпеченні умов для активної трудової діяльності людини, творчого відношення до результатів своєї праці;

дістало подальший розвиток:

визначення поняття "праця" на підставі використання методу систем-ного аналізу, яке розглядається як цілісна, володіюча інтеграційними влас-тивостями, суперечність економічних інтересів суспільства, трудових колективів і окремо взятих працівників. Це означає, що колективні інтереси містять у собі потенційну можливість неспівпадіння з інтересами суспільства, а особисті інтереси можуть не співпадати з колективними. Тим часом щонайвища плідність праці можлива лише в умовах гармонійного поєднання інтересів всіх його агентів-суспільства, колективу і окремої людини;

сутність поняття "трудовий потенціал", під якою мається на увазі інтегральна форма, яка кількісно і якісно характеризує здатність суспільства в динаміці забезпечити людський чинник виробництва відповідно до вимог його розвитку;

система показників економічного стимулювання ефективного використання трудового потенціалу, яка може бути використана в процесі формування та реалізації планів підвищення ефективності діяльності підприємства;

рекомендації відносно формування основних напрямів і чинників забезпечення конкурентних переваг підприємств за рахунок використання трудового потенціалу з метою підвищення ефективності їх функціонування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні та апробації рекомендації, використання яких забезпечує системний підхід до формування та управління трудовим потенціалом промислових підприємств машинобудівної галузі. Запропоновані в дисертації висновки і рекомендації мають прикладний характер, використовуються на підприємствах машинобудування Донецької області при формуванні стратегічних планів соціально-економічного розвитку господарської діяльності; ЗАТ «Горлівський машинобудівник»; Горлівської міської ради (довідка № 49-2/683 від 29.05.08 р.).

Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються в учбовому процесі Приазовського державного технічного університету при викладенні дисциплін «Економіка та підприємництво», «Економіка праці та соціально-трудові відносини» (довідка № 73/86-1813 від 17.06.08 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійно виконаного наукового дослідження, у якому виражено авторський підхід до формування та управління трудовим потенціалом промислових підприємств машинобудівної галузі та забезпечення їх ефективного функціонування. Особистий внесок автора дисертації в науковій праці, які опубліковано в співавторстві, конкретизовано у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й одержані результати дисертації доповідались і були схвалені на Восьмій міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених "Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми" (м. Донецьк, 2006 р.); Четвертій Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених "Перспективи та пріоритет розвитку економічного аналізу" (м. Донецьк, 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції  "Напрями і моделі трансформації інноваційної діяльності у контексті міжнародної інтеграції" (м. Донецьк, 2007 р.).

Публікації. Основні положення дисертації були опубліковані у 11 наукових роботах, з них у 7 статтях і 4 матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій -  1,6  д.а., всі вони підготовлені особисто.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, викладених на 206 сторінках друкованого тексту, у тому числі 18 таблиць і 13 рисунків на 27 сторінці, а також містить список використаних джерел із 156 найменувань на 14 сторінках.