ФОРМИРОВАНИЕ СТРАТЕГИИ УПРАВЛЕНИЯ РАЗВИТИЕМ ТЕРРИТОРИАЛЬНОЙ ЕДИНИЦЫ (на примере районной государственной администрации)

Краткое содержание

Розділ 1. Теоретичні основи формування регіональної системи соціально-економічного управління. При вивченні проблеми удосконалення управління соціально-економічними процесами в регіонах принципово важливе значення має чітке формулювання цього поняття. Аналіз літературних джерел показав, що існують різноманітні тлумачення поняття “регіон”, які можна згрупувати за єдністю природного потенціалу, спеціалізації господарства та економічних зв`язків. Але всі автори вважають регіон складовою частиною господарського комплексу країни і самостійність регіону повинна сполучатися із загальними задачами розвитку ринкових відносин в регіоні.

В роботі визначено, що в умовах трансформації економічної системи України однією з найбільш актуальних проблем є розробка нових форм та методів управління, які враховують регіональні особливості. Важливим є визначення можливості використання різних форм державного регулювання, яке відносно регіонального розвитку виступає в формі державного територіального управління.

Оскільки соціально-економічні процеси, які відбуваються на відповідній території, різні за своїми масштабами, структурою пріоритетів, то механізм управління регіоном повинен бути досить гнучким та здатним реагувати на зміни в державній економічній політиці.

Наявність цієї проблеми обумовлена економічними реформами, що проходять в Україні, протилежністю концепцій, програм, моделей та методів їх реалізації, специфікою протікання реформ, які пов`язані з особливостями політичного, економічного, соціального, етнонаціонального розвитку регіонів.

Сьогодні загальнодержавна адміністративна система управління розвивається в напрямку формування національно-територіального та регіонального економічного суверенітету, яка має забезпечити підвищення ефективності економіки на принципах самоврядування та самофінансування. Раціоналізація цих процесів визначає нові підходи до управління економікою регіону, окремої територіальної одиниці. Для забезпечення ефективності державного управління необхідні нові сучасні форми організації управління регіонами.

В будь-якій соціально-економічній системі в управлінні економікою неминучим є поєднання двох начал – централізація та децентралізація. Для рішення цієї проблеми необхідно знайти раціональне сполучення територіального (місцевого) самоврядування та державного управління.

Зараз потребується уточнення змісту регіонально-економічної політики у відповідності до ситуації, що склалася в країні. В цілому аналіз стану теорії та практики державного управління регіональною політикою показує, що необхідно враховувати цілі та задачі стратегії розвитку територій в межах сільських та великих міських районів, які мають усі основні ознаки управляємих обмежених територій. Саме ситуація на таких територіях і визначає стан області та держави в цілому.

Розділ 2. Методика організаційно-економічного структурування територіального управління. В сучасних умовах розвитку економічного життя України основою формування стратегічних планів є плани розвитку мікрорегіональних територіальних одиниць. Територіальна одиниця визначається як територіально та соціально-економічна просторова цілісність, що характеризується наявністю структур виробництв усіх форм власності, концентрацією населення, робочих місць, духовного життя людини і має місцеві органи управління на своїй території.

Територіальна одиниця як економічний район має визначенні властивості: спеціалізація, комплексний взаємозв`язок основних складових і територіальних структур району, керованість, наявність виробничої та соціальної інфраструктури.

Рішення актуальних задач розвитку територіальних одиниць пропонується проводити в такій послідовності:

проаналізувати досягнутий рівень господарювання та розміщення продуктивних сил на території