| Краткое содержание: | У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, зв’язок роботи з науково-дослідними роботами Національної академії державного управління при Президентові України; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу, методи дослідження; наукову новизну отриманих результатів, їх практичне значення.
У першому розділі – ”Аналіз стану досліджуваної проблеми” – розглянуто історичні аспекти, сучасний стан, вітчизняний та зарубіжний досвід стандартизації освіти державних службовців; нормативно-правову базу стандартизації освітньої галузі ”Державне управління”; висвітлення теми дослідження у вітчизняній та зарубіжній науково-методичній літературі. Проведений аналіз джерельної бази охоплює нормативну базу, наукові праці та практичний досвід, які певною мірою стосуються теми дослідження, зокрема: питання розвитку системи державного управління та підготовки управлінських кадрів розглядали у своїх працях вітчизняні та зарубіжні науковці: Г.В.Атаманчук, В.Д.Бакуменко, Ю.В.Вечір, О.А.Воронько, Ф.Д.Демидов, Д.Н.Дригайло, С.Д.Дубенко, Ж.Зіллер, Р.А.Ільясов, О.В.Іщенко, С.А.Калашнікова, С.В.Крисюк, В.А.Куценко, В.В.Лабекін, Г.О.Леліков, В.І.Луговий, В.К.Майборода, О.Ф.Мельников, Н.Р.Нижник, О.Ю.Оболенський, С.М.Озірська, В.М.Олуйко, Г.О.Опанасюк, О.І.Пархоменко-Куцевіл, Ю.Д.Полянський, Б.Т.Пономаренко, Н.Г.Протасова, В.А.Рач, С.М.Серьогін, Н.С.Слєпцов, В.М.Сороко, Г.П.Щедрова, В.О.Чмига, В.Г.Яцуба, В.А.Яцюк., Дж.Гіл, Г.Хог, M.Ліпс, Р.Лєванскі, К.Мейєр, П.Просс, K.Расмуссен; різні аспекти теорії та практики вищої освіти у контексті підвищення її якості та входження до європейського освітнього простору досліджували: В.П.Андрущенко, В.І.Байденко, В.П.Беспалько, М.М.Білинська, Ю.С.Васильєв, Л.М.Віткін, С.У.Гончаренко, В.Н.Жуков, В.П.Даниленко, П.Гарр, В.С.Журавський, М.З.Згуровський, З.Кеменейд, Ю.В.Киричков, К.В.Корсак, В.Г.Кремень, А.О. Лігоцький, О.І.Локшина, О.І.Ляшенко, Л.П.Одерій, В.А.Ямковий, Й.Рекус, Д. Хайнтц, H.Х.Ахерман, Й. Віссінгер, Г.Хог, К.Таух, Дж. Kiрстейн та ін.
У публікаціях науковців висвітлюються окремі питання розроблення стандартів освіти. Зокрема теоретичні та методологічні аспекти стандартизації вищої освіти досліджувалися В.І.Байденком, В.П.Беспальком, М.М.Білинською, А.І.Валицькою, О.В.Гергель, Л.В.Глазуновою, В.П.Даниленком, К.В.Корсаком, В.А.Мележиком, В.Л.Петренком; теорію і методику державних стандартів професійної освіти розроблено у працях С.У.Гончаренка, І.А.Колесникової, Н.Г.Ничкало; загальним питанням якості вищої освіти присвячені публікації Л.М.Віткіна, В.П.Булавки, В.Н.Жукова, В.А.Качалова, О.І.Локшиної; міжнародні стандарти оцінювання розглядаються Г.І.Мікеріним, М.І.Недужим, Н.В.Павловим; тему стандартизації післядипломної освіти державних службовців висвітлено у роботах О.Ф.Мельникова; зарубіжний досвід стандартизації професійної підготовки державних службовців розглядається Ж.В.Талановою.
Питанням удосконалення процесу освіти державних службовців приділяють увагу науковці і практики В.І.Луговий, О.І.Ляшенко, М.Ф.Мельников, О.Ю.Оболенський, Л.І.Плаксій, Н.Г.Протасова, В.А.Рач, С.М.Серьогін, В.М.Сороко, Г.П.Щедрова та інші, в той час як питання стандартизації в галузі державного управління висвітлювалися на рівні загальних вимог до їхнього впровадження.
На стандартизації освіти управлінських кадрів зосереджують свою увагу, науковці різних країн. Можна виділити тенденцію об’єднання зусиль навчальних закладів, що готують державно-управлінські кадри та міжнародних недержавних організацій (NASPAA – Національної асоціації шкіл державних справ та управління США , NISPASEE – Асоціації інститутів і шкіл державного управління країн Центральної та Східної Європи, SIGMA – Програми сприяння вдосконаленню державного управління та менеджменту, ЕАРАА – Європейської акредитаційної асоціації з державного управління та ін), спрямованих на взаємоузгодження змісту освіти, навчальних програм підготовки та перевірки якості наданих освітніх послуг у системі навчання державних службовців, акредитацію, та нострифікацію програм з державного управління країн Європи та Північної Америки.
Досвід стандартизації вищої освіти державних службовців зарубіжних країн є корисним, але потребує творчого осмислення та адаптації до реалій України, тому актуальним є питання розроблення національних стандартів вищої освіти в галузі державного управління, які дозволять, по-перше, підвищити якість підготовки управлінських кадрів, а по-друге, сприятимуть входженню системи підготовки цих кадрів до європейського освітнього простору.
У нормативних документах, що регламентують діяльність та навчання державних службовців, визначено концепції розвитку системи підготовки кадрів для державного управління, ключові, кардинальні вимоги до системи професійного навчання державних службовців, шляхи її подальшого розвитку. У цих документах наголошується на необхідності професійної підготовки кадрів для державної служби, значного удосконалення загальнонаціональної системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців.
Разом з тим, названі документи окреслюють лише загальні вимоги до навчання державних службовців, але не визначають його змісту, не враховують новітніх тенденцій у розвитку освіти, її інтеграції до європейського освітнього простору, не відображують принципу навчання упродовж всього життя та не окреслюють широкого спектру можливостей та технологій для навчання фахівців.
Аналіз джерел за темою та огляд стану досліджуваної проблеми зумовив вибір напрямів дослідження та дозволив авторові зосередити свою увагу на розгляді методологічних аспектів та особливостей технології стандартизації освіти в галузі ”Державне управління”.
У другому розділі – ” – визначено методологію стандартизації освіти державних службовців в Україні на основі системного підходу. Враховуючи, що стандарт вищої освіти в галузі державного управління розроблено і впроваджено вперше, при його створенні постала необхідність у розв’язанні ряду методологічних завдань, а саме: визначення методологічних підходів до створення стандартів вищої освіти в галузі державного управління; формулювання основних вимог до формування змісту освіти державних службовців на основі нормативно-правових документів та наукових джерел; визначення особливостей розроблення галузевого стандарту освіти з державного управління; .
Особливістю підготовки фахівців з державного управління є те, що стандарт розроблено тільки за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, оскільки підготовка фахівців проводиться на базі попередньо здобутої повної вищої освіти. Окрім того, надання в системі вищої освіти певного освітньо-кваліфікаційного рівня вимагає також надання фахівцю відповідної кваліфікації, визначеної за Державним класифікатором професій, що у даному стандарті не передбачається, оскільки різноманітність функцій та галузей використання державних службовців управлінського рівня вимагає співвіднесення змісту навчання з вимогами до посад, які можуть обіймати фахівці після завершення навчання.
В основу методології даного дослідження покладено принципи цілеспрямованості, прогностичності, технологічності та діагностичності; та системно-методологічний підхід до розробки галузевого стандарту освіти державних службовців в Україні.
Системно-методологічний підхід передбачає етапи системного аналізу, системного синтезу-проектування та системного використання.
На етапі системного аналізу визначено концептуальні засади формування освітнього стандарту, його нормативну базу та шляхи формування змісту освіти в галузі державного управління.
На етапі системного синтезу-проектування відбулося моделювання галузевого стандарту вищої освіти України (далі – ГСВОУ) через визначення структури діяльності фахівця, переліку функцій, типових завдань діяльності та умінь, якими повинен оволодіти суб’єкт навчання; формування на цій основі змісту навчання – в ОПП підготовки магістра державного управління та ЗД якості освіти.
Системне використання стандарту освіти в галузі державного управління складається із запровадження розробленого стандарту у практику діяльності, моніторингу його ефективності та подальшого коригування стандарту відповідно до результатів проведеного моніторингу.
Ефективність системи підготовки фахівців в галузі державного управління на засадах її стандартизації значною мірою залежить від визначення змісту освіти державних службовців. Формування змісту освіти в галузі державного управління повинно відповідати таким загальним вимогам: суспільно-значущим завданням, які висуває суспільство перед галуззю державного управління, тобто оновлення змістової частини навчання державних службовців залежно від потреб розвитку суспільства; поєднання ґрунтовної теоретичної підготовки з прикладною підготовкою, орієнтованою на здобуття умінь і навичок не лише у суто професійній сфері, але й у галузі управління та практики лідерства; оволодіння методами підготовки та реалізації управлінських рішень; стратегічного управління; високого рівня готовності фахівців до творчої високоінтелектуальної діяльності. |
