Формирование эффективной системы управления жилищно-коммунальным хозяйством в крупных промышленных центрах

Краткое содержание

Розділ 1. Обґрунтування особливостей управління житлово-комунальним господарством. На основі вивчення літератури, закордонної і вітчизняної практики розглянуто особливості організації управління міським господарством в умовах ринкової трансформації суспільства. Показано, що мінливі умови потребують від регулюючих органів нових методів управління, суттю яких має бути використання економічних відношень як засобу досягнення соціальної мети. Обґрунтовано, що найважливішою складовою господарського комплексу міста є житлово-комунальна сфера. Її надзвичайна значущість для формування середовища проживання городян визначально впливає на підходи до її реформування.

З іншого боку, вирішуючи суто соціальну задачу життєзабезпечення городян, органи місцевого самоврядування не можуть не враховувати ринкові “правила гри”, що склалися у навколишньому економічному середовищі. З урахуванням специфіки ситуації обґрунтовується висновок щодо необхідності дотримуватися виключної обережності і поступовості у “розв’язуванні” галузевих проблем, перманентно порівнюючи умови, що складаються, із цілями перетворень.

Виконаний аналіз досвіду закордонних країн та умов, що склалися в Україні, дає можливість виділити в якості основної відмінної риси ЖКГ, як об’єкта управління, внутрішню суперечливість, пов’язану з необхідністю задоволення життєво важливих потреб при низькій платоспроможності споживачів і ринковому зростанні цін на ресурси. У якості адекватної лінії управлінської поведінки, спрямованої на переборення зазначеної суперечливості, обґрунтовується соціальна орієнтація реформування галузі, яка поєднує методи демократичного адміністрування з ринковими перетвореннями.

На основі вивчення чинного законодавства, господарської практики, що склалася, показано, що найкраще реалізувати такий підхід здатні органи місцевого самоврядування – внаслідок об’єктивних особливостей свого положення у громадській системі виробництва і споживання послуг життєзабезпечення і своєї відповідальності за гармонійний соціально-економічний розвиток територій.

Виконання органами місцевого самоврядування своєї місії щодо гармонізації розвитку ЖКГ узгоджується із необхідністю змістовної конкретизації самого процесу управління. З цією метою функції управління житлово-комунальною сферою структуровано за такими напрямами:

забезпечення платоспроможного попиту на житлово-комунальні послуги з використанням дотаційних можливостей місцевого бюджету;

стимулювання пропозицій послуг за рахунок розширення кола виробників і створення сприятливих для їх конкуренції умов господарювання;

ефективне узгодження попиту і пропозицій за допомогою економічних і адміністративних методів, спрямованих на розвиток конкурентного середовища, і обґрунтоване регулювання тарифів.

Таким чином, у результаті теоретичного дослідження визначено такі особливості реформування галузі як необхідність поступового підпорядкованого вирішення властивих ЖКГ економічних і соціальних проблем; головна роль у цьому процесі органів місцевого самоврядування; основні функції, до реалізації яких зводиться виконання останніми своїх управлінських задач.

Розділ 2. Інформаційне забезпечення управління ЖКГ. Перехід від теоретичних уявлень до вироблення практичних дій з управління складною соціально-економічною системою можливий тільки на основі об’єктивної інформації щодо керованого об’єкта. Стосовно до ЖКГ великого міста необхідна інформаційна база має формуватися виходячи з того, що у даному випадку в якості об’єкта управління розглядається не просто сукупність підприємств певної спеціалізації, а подана у комплексі сфера громадського життя міста, пов’язана з виробництвом і споживанням житлово-комунальних послуг.

У такому розумінні ЖКГ являє собою системний результат складної взаємодії різноспрямованих і часто суперечливих соціальних і економічних процесів. Різноманітність, внутрішня суперечливість і неоднозначність причинно-наслідкових зв’язків ускладнюють його структурування як об’єкта управління. Це природно породжує складності у формуванні структурованої інформаційної бази.

Зазначені складності переростають у проблему, оскільки посилюються двома обставинами. Перша. Дослідження існуючого інформаційного поля виявило невідповідність між ступенем відповідальності та інформаційною забезпеченістю різних рівнів управління ЖКГ. Так, на рівні міста наявне поєднання максимальної відповідальності з мінімумом необхідної інформації. Друга. За відсутністю стандартного комплексного набору статистичних показників функціонування ЖКГ управлінець, щоб не стати жертвою “інформаційного шуму”, зобов¢язаний сам виконувати оптимізацію наявних параметрів, тобто відбір з множини існуючих тих, що реально відображають сутність керованого об’єкта.

Проведений на основі реальних статистичних даних варіаційний аналіз різнорівневої інформації показав, що зазначений дефіцит інформації певною мірою може бути компенсований можливістю (а в ряді випадків і необхідністю) використовувати при вивченні проблем реформування ЖКГ великого міста інформації, що характеризує більш високі рівні управління (область, країну). У такому випадку управлінський аналіз набуває більшої глибини і багаторівневості, зменшується ризик випадкових висновків і необґрунтованих рішень.

Як адекватний засіб оптимізації і наступної організації інформації, яка відображає об’єкт із невизначеною структурою, пропонується системологічний підхід, що дозволяє отримати об’ємну уяву щодо складної слабоструктурованої системи шляхом поєднання її морфологічного, інформаційного і функціонального опису. При цьому морфологічний опис дає уяву про те, як система обладнана, інформаційний – як це обладнання діє, функціональний – як виконуються властиві йому функції.

У ході дослідження з’ясувався й інший прояв слабої структурованості ЖКГ – мінливість його конкретних становищ, що зробило непродуктивною розробку стабільної стандартної інформаційної бази. Формування останньої можливе лише як результат об’єктивного змістовного аналізу кожного конкретного становища керованої системи.