ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача та ступінь апробації результатів дослідження, подано структуру дисертації та її обсяг.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади формування іміджу місцевих державних адміністрацій” проаналізовано стан дослідження проблеми, нормативно-правову основу формування іміджу місцевих державних адміністрацій, охарактеризовано методологію дослідження, а також обґрунтовано модель іміджу владної інституції.

Аналіз наукових досліджень з питань формування іміджу дав змогу зробити висновок про існування різноманітних підходів до розуміння категорії “імідж”, зокрема наголошується на економічних, політичних, соціальних аспектах.

Серед праць вітчизняних фахівців, які займаються дослідженням  теоретико-методологічних засад іміджу, заслуговують уваги роботи          В. Бебика, В. Королька, В. Мойсеєва, А. Москаленка, О. Панасюка,           Г. Почепцова, С. Серьогіна,  І. Слісаренка та інших. Значний вплив на формування сучасних теоретичних розробок та концепцій іміджу здійснюють дослідження зарубіжних вчених, зокрема Р.Барта, Е. Бернейса, Д. Брустіна,  Е. Вуд,  Л. Гозмана, Б. Джи та інших.

Досліджуючи феномен іміджу, доведено, що процес його формування тісно пов’язаний із процесом розвитку зв’язків із громадськістю (паблік рілейшнз). Саме паблік рілейшнз як складова частина політичних та загальнокомунікативних процесів вважається “чутливим барометром” настроїв, сподівань громадськості стосовно дій органів державного  управління.

Проблеми формування іміджу місцевих органів виконавчої влади розглядаються автором у контексті підвищення рівня ефективності їх діяльності. Методологічною основою для теоретичного розгляду проблеми є фундаментальні положення теорії державного управління, розроблені вітчизняними та зарубіжними авторами. Окремі теоретичні аспекти та підходи до формування ефективності державного управління висвітлено у працях таких науковців як В. Баштанник, В. Годованець,  О. Красівський, Б. Кухта, М. Лесечко, А. Ліпенцев, Д. Наріжний,  А. Решетніченко, Р. Рудніцька,  Ю. Сурмін, А. Чемерис, С. Чукут та інших.

Аналіз нормативно-правової бази засвідчив, що на сучасному етапі в Україні загалом сформовано систему законодавства з питань, які регулюють інформаційні відносини між органами державного управління та громадянами. Здійснюється впровадження системи електронного уряду, що сприятиме підвищенню рівня ефективності адміністративного управління як у внутрішньому (апаратному) середовищі, так і в регулюванні суспільних процесів.

Дисертантом встановлено, що у державному управлінні імідж забезпечує, з одного боку, позитивне ставлення громадськості до діяльності органів влади, а з іншого – створює умови для підвищення рівня ефективності управління та забезпечення прозорості і відкритості діяльності владних інституцій.

Застосування у дослідженні системного підходу дало змогу розглянути імідж органу управління, по-перше, як невід’ємну частину управлінської діяльності, як об’єктивну реальність; по-друге, як елемент системи управління  і як систему нижчого рівня ієрархії водночас; по-третє, поняття іміджу охарактеризовано через зв’язки, що є специфічною ознакою лише для певної системи; по-четверте, як цілеспрямовану систему; по-п’яте, як джерело перетворення системи, функціонування якої знаходиться у самій системі (органі державного управління ).

Автором імідж місцевої державної адміністрації визначено як узагальнене уявлення (розуміння і оцінку) громадянами та різними групами громадськості на основі інформації, яка зберігається в їх пам’яті, про різні аспекти діяльності владної інституції. Встановлено, що основою іміджу є соціальний стереотип, який формує суспільну свідомість.

У роботі доведено, що імідж владних інституцій формують такі складові: імідж послуг (наскільки вчасно та якісно органи влади надають послуги і наскільки вони потрібні); управлінський імідж (чи ефективна система управління та чи ухвалюються оптимальні управлінські рішення); громадський імідж (чи прозора діяльність органів влади і чи активні вони у громадському житті); імідж державної служби (чи престижна посада державного службовця та як мікроклімат у владних структурах впливає на працівників).