Формування культури навчальної діяльності молодших школярів

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, аргументовано її актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, сформульо-вано гіпотезу, викладено вихідні теоретичні положення та методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичну значущість, наве-дено відомості про апробацію і впровадження  результатів досліджен-ня та публікації.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади формування культури навчальної діяльності молодших школярів” на основі аналізу досліджень філософів, психологів, педагогів визначено взаємозв’язок культури і навчальної діяльності школярів, зроблено аналіз стану формування культури навчальної діяльності в практиці навчання, уточнено і розширено поняття “культура навчальної діяльності”, роз-крито її сутність і зміст, виділено види культур у навчанні та їхні структурні елементи, вибудована система умінь культури навчальної діяльності, визначено принципи формування культури навчальної діяльності, введено поняття “культуроємкість навчальної діяльності”, “коефіцієнт культуроємкості”, “система умінь культури навчальної діяльності учня”, “формування культури навчальної діяльності”, виз-начено рівні культури навчальної діяльності молодших школярів і охарактеризовано їх, розроблено критерії та показники сформованості культури навчальної діяльності молодших школярів, котрі покладено в основу діагностик стану умінь культури навчальної діяльності.

Для дитини початкової школи проникнення в культуру є скла-дним процесом. Щоб вписатися в контекст культури, необхідно засвоїти культурні досягнення.

Сьогодні навчання і виховання в початковій школі необхідно розглядати як цілеспрямований рух дитини  щаблями культури нав-чальної діяльності, як виявлення нею в індивідуально вільній формі власних надбань культури.

У дослідженні розглядаються види культур (читання; усного та письмового  мовлення;  розумового розвитку; праці;  спілкування і взаємин; поведінки; етичної; естетичної; духовної; екологічної), які мають виявлятися в навчальній діяльності молодших школярів. Ці види культур притаманні навчально-виховному процесу початкової школи,  знаходяться у взаємозв’язку, доповнюють один одного і в сво-їй цілісній сукупності є основою змісту культури навчальної діяльнос-ті дитини.

Кожен із видів культури характеризується відповідними структур-ними елементами (знаннями і уміннями). Тому сутність культури нав-чальної діяльності виявляється через особистісні новоутворення мо-лодшого школяра, які є результатом оволодіння ним знаннями і умін-нями із видів культур притаманних навчанню, що характеризує в ціло-му прояв його індивідуально-особистісної позиції в навчанні і життє-діяльності.

 Формування культури навчальної діяльності молодшого школяра є поступове засвоєння ним за допомогою вчителя, батьків і власних зусиль таких знань, умінь, які в цілісній сукупності складають систему умінь культури навчальної діяльності учня початкової школи: дидак-тичного змісту (чітко відповідає на питання і ставить їх; зв’язно ви-словлює навчальний матеріал усно та письмово; використовує різні види мовлення; точно та усвідомлено використовує терміни); психо-логічного змісту (мислить наочно-образно і логічно;  виділяє головне, суттєве, характеризує художні образи; розуміє позиції діючих осіб та автора у змісті твору; правильно висловлює оцінювальні судження, дає самооцінку); виховного змісту (дотримується правил особистої гігієни і безпеки у виконанні праці і навчальної діяльності; виявляє повагу до української національної культури і традицій; виявляє ввічливість та повагу до дорослих і товаришів, чуйність, толерантність у спілкуванні,тактовність,  активність, охайність і точність; виявляє готовність до-помогти, дбайливого ставлення до природи; дотримується  правил  по-ведінки  у  спілкуванні з нею;  розуміє  та  створює  красиве);  органі-заційно-управлінського змісту  (планує, організує, контролює свою на-вчальну діяльність; сумлінний; усе робить вчасно).

Згідно з логікою формування  культури, культуроємкість  навчаль-ної  діяльності  учнів  оцінюється величиною коефіцієнта культуроєм-кості, яка визначається шляхом розрахунку на основі розробленої в до-слідженні математичної методики, що дозволяє оцінювати ефектив-ність навчальної діяльності учнів класу, групи учнів, окремого учня.

У дисертації обґрунтовано принципи формування культури на-вчальної діяльності: принцип міжкультурного зв’язку (педагогічної культури учителя, виховної культури батьків, культури навчальної діяльності учнів); принцип пріоритету самостійного виявлення учнями умінь культури навчальної діяльності; принцип розподілу учнів за рівнями культури навчальної діяльності (високий, середній, низький); принцип міжпредметного підходу до формування культури навчальної діяльності молодших школярів; принцип взаємозв’язку соціокультури, регіональної культури і культури навчальної діяльності учнів; прин-цип спрямованості культури навчальної діяльності на розвиток  осо-бистості молодшого школяра.

В дослідженні виявлені якісні характеристики рівнів культури навчальної діяльності: молодші школярі характеризуються високим рівнем культури навчальної діяльності, якщо самостійно і усвідомлено виявляють у ній знання й уміння культури, показуючи їхнє повне ро-зуміння; молодші школярі характеризуються середнім рівнем культури навчальної діяльності, якщо виявляють у ній знання й уміння культу-ри, але ще мають труднощі в їхньому розумінні й усвідомленні; молод-ші школярі характеризуються низьким рівнем культури навчальної ді-яльності, якщо показують слабке розуміня знань і неповне виявлення умінь культури.

Критеріями та показниками сформованості культури навчальної діяльності молодших школярів є: знання, уміння, навички учня  (міц-ність, точність, виразність);  вихованість  учня (охайність, зібраність,  чуйність, сумлінність); розвиток учня  (інтерес, зосередженість, логіч-ність, самоконтроль); самоуправління учня (цілеспрямованість, органі-зованість, раціональність). У дослідженні розроблено діагностику ста-ну умінь культури  навчальної діяльності молодших школярів, в осно-ву якої покладено критерії та показники культури. Аналіз результа-тів діагностування уявлень молодших школярів про культуру власної навчальної діяльності та реальних проявів умінь культури в ній пока-зав, що вони не співпадають у масовій педагогічній практиці, уявлен-ня дітей вище у 2 рази, ніж реальні прояви дітьми умінь культури. Це підкреслює необхідність науково обгрунтованого і методично правиль-но організованого формування культури навчальної діяльності молод-ших школярів.

У другому розділі “Дослідно-експериментальна перевірка умов формування культури навчальної діяльності молодших школярів” розглянуто технологію формування культури навчальної діяльності на основі розроблених алгоритмів шкільних ( уроки та нетрадиційні  уро-ки), позашкільних (самостійна робота учнів) форм організації нав-чання, які розглядаються як педагогічні проекти, проектів  культури в навчальній діяльності учнів, педагогічного управління формуванням культури навчальної діяльності, співуправління,  самоуправління  уч-нів,  діагностики ефективності (результатів) навчання дітей початко-вих класів.

У  змісті експериментальної роботи було виділено чотири технологічних етапи:

- етап планування системи уроків, спрямованої на формування культури навчальної діяльності учнів, відбувався за основними нап-рямками такого алгоритму: вивчення змісту програми загальноосвіт-ньої школи 1-4 (1-3) класи з метою виділення системи уроків; облік міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків у змісті навчального матеріалу; врахування можливостей змісту навчального матеріалу, планування завдань формування культури навчальної діяльності дітей;

- етап планування змісту уроку,  нетрадиційного уроку на засадах формування культури навчальної діяльності учнів відбувався за таким алгоритмом: визначити навчальні, розвиваючі цілі уроку, а також цілі формування культури навчальної діяльності учнів; у відповідності з цілями визначити умови їхнього досягнення в ході формування умінь культури навчальної діяльності учнів; написати зміст уроку; урахувати принципи формування культури навчальної  діяльності;  діагностувати формування культури навчальної діяльності молодших школярів. Спи-раючись на алгоритм, у вчителя була можливість вибрати тип і побу-дувати структуру уроку;

- етап впровадження проектів культури, зміст яких розроблявся за допомогою вчителя і самими дітьми за таким алгоритмом: цілеспря-мованість (ідея проекту культури, різних його видів за тематикою ви-никає як необхідність покращити навчальну діяльність учнів і через це підвищити ефективність навчання, виховання, розвитку дітей); роз-роблення змісту проекта культури (складається план проекта в ме-жах навчальної діяльності, визначаються основні кроки досягнення поставленої мети, продумується те, чому дітям необхідно врешті-решт навчитися); виконання проекта (навчальна діяльність учнів, практичні творчі вправи), в яких формується культура навчальної діяльності; підведення підсумків виконання проекту, визначення  завдань для нових проектів;

- етап організації самостійної роботи учнів на уроках і вдома відбувався за таким алгоритмом: визначити зміст самостійної роботи протягом уроку і в домашніх умовах; враховувати рівні культури на-вчальної діяльності учнів; передбачити труднощі і відповідні форми допомоги школярам з боку вчителя та батьків.

Виділено уміння педагогічної культури  вчителя: уміння визна-чити і вирішувати завдання формування культури навчальної діяльнос-ті дітей; уміння управляти формуванням культури навчальної діяль-ності; уміння створювати необхідний фон культури на уроці, викорис-товувати засоби формування культури навчальної діяльності; уміння в різних ситуаціях на уроках і в житті підкреслювати значення для кож-ної дитини тих чи інших умінь культури, значення розвитку її особис-тості, знаходити засоби найкращого впливу культури; уміння організо-вувати навчальну діяльність дітей з різними рівнями виявлення куль-тури; уміння проводити роботу з батьками, що сприяє розвитку осо-бистості дитини. Складовими фону культури можуть бути художнє слово вчителя, живопис, музика, народні пісні, народні ігри тощо.

В експериментальному дослідженні виявлено, що коли вчитель і учень активно працюють над культурою навчальної діяльності, то вона виявляється дитиною через такі форми: усвідомлені міркування;  гли-бокі переживання; вияв почуттів; інтелектуальна, художня, комуні-кативна,  творча  діяльність;  знання  духовних  засад  свого народу, його історії і побуту, мови і культури; багатий лексичний запас; використання пам’яток, інструкцій, планів; виявлення переживань, емоцій через малюнки; активна участь у різних конкурсах.

У дослідно-експериментальному навчанні узагальнено такі  ва-ріанти педагогічного управління: навчальна діяльність учнів з низьким рівнем її культури потребує управління з боку вчителя і необхідної допомоги; організація навчальної діяльності учнів з середнім рівнем її  культури потребує від учителя роботи, яка спрямована на те, щоб діти змогли реалізувати співуправління; організація навчальної діяльності учнів з високим рівнем  її культури вимагає від учителя таких умінь, які підтримують самоуправління учня.

В дослідженні розроблялися педагогічні проекти, такі як урок та нетрадиційний урок, проекти культури, самостійна робота молодших школярів. У змісті педагогічного проекту гармонійно поєднувались  педагогічні функції: цілеспрямованість, діагностування, прогнозуван-ня, проектування, планування і далі організаційна, інформаційна, оці-ночна, контрольна, корегуюча. Завершувався педагогічний проект ана-літичною функцією.

Дослідно-експериментальне навчання привело до висновку, що домінуючими  в  управлінні  формуванням  культури навчальної діяль-ності молодших школярів є управлінські рішення вчителя, в межах яких поступово виявляються уміння співуправління і самоуправління молодших школярів:

- молодші школярі, що виявляють  високий рівень культури навчальної діяльності, вміють приймати особисті управлінські рі-шення, тобто виявляють в учінні самоуправління;

- молодші  школярі, що виявляють середній рівень культури нав-чальної  діяльності,  ще  допускають  незначні  помилки,  мають  деякі труднощі у виконанні навчальної  діяльності, виявляють співуправлін-ня в навчальній діяльності під керівництвом учителя;  

 - молодші школярі з низьким рівнем культури навчальної ді-яльності мають значні труднощі при засвоєнні навчального матеріалу. Учитель з ними працює фронтально на основі конкретних алгоритмів, схем, зразків тощо.

Дослідження показало, що вплив виховної культури батьків ефективно здійснюється за такими напрямками: контроль за ходом оволодіння дитиною культурою навчальної діяльності, за проявом різ-них умінь культури дитиною при виконанні домашніх завдань; інфор-мування вчителя про особливості виконання домашніх завдань, про стан самостійної роботи дитини, про витрати часу в учінні, про труд-нощі в  учінні, створення умов для розвитку культури навчальної ді-яльності.