ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ СТРУКТУРУВАННЯ ЗМІСТУ ГУМАНІТАРНОЇ ОСВІТИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми, показано зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами й темами, визначено мету, об’єкт і предмет, завдання дослідження, сформульовано наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення, наведено інформацію про апробацію роботи, загальні відомості про впровадження отриманих результатів із проблем дисертаційного дослідження.

У першому розділі – „Теоретичні засади формування гуманітарних знань фахівців фізичного виховання” – проведено системний аналіз досліджень та наукових засад, що стосуються стану гуманітарної підготовки в системі вищої школи в Україні та за кордоном, обґрунтовано визначення поняття, сутності та мети гуманітарної освіти майбутніх учителів фізичного виховання, висвітлено її теоретичні основи.

Головною проблемою гуманітарної підготовки сьогодні є комплексність змісту навчання, яке включає дисципліни загальнокультурного та професійного напрямів. Ідея гуманітаризації освіти не є принципово новою, вона активно реалізується в освітніх системах багатьох країн світу. Основна її мета – забезпечення ґрунтовного загальнокультурного розвитку майбутніх фахівців, формування гармонійної, цілісної особистості, що розглядається як важлива передумова її професійного становлення та самореалізації.

Аналіз і узагальнення спеціальної літератури з цієї проблеми (І.Бех, 1998; О.Бондаревська, 1996; В.Зінченко, 1997; М.Каган, 1991; В.Парфенов, 1997; Н.Протасова, 1998; Є.Фролов, 1990 та ін.) дають підстави вважати, що гуманітарну підготовку об’єктивно потрібно розглядати як окремий детермінуючий фактор змісту навчання, що пов’язаний із структурою особистості. Формуючи зміст навчання, необхідно враховувати сучасні концепції структури особистості (В.Ананьєв, 1968; О.Леонтьєв, 1975; В.Ледньов, 1991), що містять такі компоненти: функціонування механізмів психічних процесів, використання досвіду особистості та врахування характерологічних рис особи.

Ці компоненти  дають можливість визначити структуру змісту навчання у двох аспектах – діяльності та часі. В процесі діяльності особистість набуває певних рис, якостей, досвіду, але зміни (поглиблення знань, розвиток здібностей, формування умінь, вдосконалення навичок) відбуваються впродовж певного часу. Оскільки гуманітарна освіта є складовою освіти людини, то, зрозуміло, динаміка формування особистості та компонентів її структури на певному відтинку часу відповідає динаміці змісту гуманітарної підготовки.

Система гуманітарної підготовки фахівців складається з трьох взаємопов’язаних компонентів: загальноосвітнього, фахово-кваліфікаційного та функціонального і сукупної культури кожного із напрямів.

1. Загальноосвітній розвиток полягає в тому, що спортивно-педагогічна діяльність вимагає ґрунтовної підготовки, обізнаності  в різних галузях науки, культури та суспільного життя, певних професійних та людських якостей.

2. Фахово-кваліфікаційний розвиток здійснюється на основі загальної культури і формує функціональну культуру майбутнього фахівця, оскільки загальна освіченість є запорукою ефективного оволодіння фаховою діяльністю, зростання професійно-кваліфікаційного рівня, що спрямовує функціональний розвиток.

3. Функціональний розвиток підпорядкований попереднім двом компонентам і наявний завдяки їм. Маючи високий загальнокультурний рівень, піклуючись про  постійне вдосконалення професійної спеціалізації  відповідно до потреб і вимог суспільства, фахівець якісно виконуватиме свої функціональні обов’язки.

У підрозділі „Дослідження педагогічних аспектів гуманітарної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання” викладено матеріал досліджень, який характеризує історичні аспекти взаємозв’язку гуманітарної освіти і фізичного виховання та особливості підготовки майбутніх фахівців у різні періоди становлення закладів освіти фізичного виховання і спорту.

Аналіз спеціальної та науково-методичної літератури засвідчує, що у розвиток гуманітарного знання значний вклад внесли Г.Сковорода, П.Юркевич, В.Вернадський, В.Сухомлинський та інші.

Ідея духовності лежить в основі національної системи тіловиховання, яку розробляли Г.Ващенко, І.Боберський, О.Тисовський та ін. І.Боберський трактував фізичну культуру як один із засобів виховання міцних духом і тілом українських патріотів. Г. Ващенко чітко сформулював завдання тіловиховання – це поєднання зміцнення здоров’я, розвиток м’язової сили і спритності і плекання духовних сил людини, зміцнення волі, витривалості, здатності керувати своїм тілом як основою духу.

Аналіз архівних документів  та досліджень науковців (Л.Сущенко, 2001; Т.Кравчук, 2002) свідчить, що у 40–80-х рр. ХХ ст. у вищих навчальних закладах значна увага приділялася питанням професійної підготовки кадрів фізичного виховання і спорту. Підготовка фахівців мала яскраво виражений традиційний характер з акцентуванням на вивчення спортивно-технічних дисциплін.

Визначення хронологічних рамок дослідження зумовлене потребою окреслення періоду становлення і розвитку гуманітарної підготовки, починаючи із створення вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту.

Вивчаючи зміст, особливості та тенденції гуманітарної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту, нами опрацьовано навчальні плани та програми, що дозволило умовно визначити періоди, які характеризуються певною специфікою розвитку гуманітарного компонента, а також з’ясувати роль і місце гуманітарної освіти у навчальному процесі:

перший – 1930-1959 рр. – період становлення гуманітарної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту;

другий – 1960-1971 рр. – період посилення спортивно-технічної підготовки спеціалістів фізичної культури і спорту та послаблення гуманітарного компонента;

третій – 1972-1980 рр. – період удосконалення спортивно-технічної підготовки спеціалістів фізичного виховання і спорту та уніфікація гуманітарної освіти;

четвертий – 1981-1991 рр. – період запровадження фундаментальної підготовки спеціалістів фізичного виховання і спорту (наукове обґрунтування професії) та зростання гуманітарного компонента;

п’ятий – 1992 р.- і до цього часу – період поглиблення гуманітарної підготовки та формування багатоступеневої системи підготовки фахівців фізичного виховання і спорту.