ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об’єкт, предмет, гіпотезу, перераховано завдання, викладено методологічні та теоретичні засади, методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі "Теоретичні засади творчого розвитку старшокласників" викладено результати ретроспективного аналізу науково-педагогічної, філософської й психологічної літератури з проблеми, ідеї і дослідження вітчизняних та зарубіжних педагогів, психологів. На основі теоретичного аналізу конкретизовано поняття “творчий розвиток старшокласників”, визначено структуру творчого розвитку старшокласників у навчальному процесі, здійснено науково-педагогічне обґрунтування дидактичних умов творчого розвитку старшокласників у процесі вивчення предметів природничого циклу. Розкрито авторську методику забезпечення дидактичних умов творчого розвитку старшокласників у процесі вивчення дисциплін природничого циклу, в основу якої покладена система „Дидактосервіс”, яка включає всі компоненти творчого розвитку.

Творчий розвиток – це процес формування особистості, основою якого є продуктивна діяльність, здатна створювати якісно нові матеріальні та духовні цінності суспільного значення. Творчий розвиток старшокласників обумовлений їх загальною готовністю до активної життєтворчості, передбачає наявність та розвиток у особистості здібностей, мотивів, знань, умінь і навичок, завдяки яким створюється продукт, що вирізняється новизною, оригінальністю й унікальністю.

Результат творчого розвитку старшокласників уключає зовнішню (навчальний продукт) і внутрішню (імпульс до життєтворчості, саморозвитку, ставлення до світу) частини. Загальноприйнятим є надання переваги створенню нового продукту, тоді як у навчальній діяльності творчий розвиток передбачає перш за все активізацію внутрішніх механізмів (психічних процесів). Творчість водночас є компонентом творчого розвитку та його результатом. Структура творчого розвитку старшокласників у навчальному процесі містить такі компоненти: саморегуляція навчальної діяльності, знання, уміння, навички, творчість.

Саморегуляція навчальної діяльності озброює старшокласників уміннями бачити кінцеву мету діяльності, самостійно визначати оптимальні шляхи  досягнення і добиватися її здійснення. Результатом саморегуляції є цілеспрямованість, організованість, уміння володіти собою, самостійне виконання завдань на творчому рівні.

Єдність знань (особливої форми засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності), умінь (доцільного використання учнями здобутих знань) та навичок (автоматизації дій, що забезпечує швидкість діяльності) старшокласників є основою їх творчого розвитку в навчальному процесі.

Творчість – продуктивна людська діяльність, здатна породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності суспільного значення, її основою є формування в учнів різноманітних, глибоких і міцних систем знань, максимальна стимуляція самостійної діяльності учнів, розвиток стійких творчих інтересів, цілеспрямованості творчих пошуків, наполегливості під час виконання творчих завдань.

Для творчого розвитку старшокласників при вивченні природничих дисциплін необхідним є створення відповідних дидактичних умов, які забезпечують формування, засвоєння, розвиток понять шляхом організації навчального процесу, підбору необхідних методів, прийомів, організаційних форм навчання.

Дидактичні умови творчого розвитку старшокласників у процесі вивчення природничих дисциплін включають:

– врахування психолого-педагогічних досліджень, що базуються на провідних концепціях творчого розвитку школярів (провідні концепції Л.С. Виготського, О.К. Дусавицького, Д. Дьюї, Л.В. Занкова, О.С. Костюка, О.М. Леонтьєва, В.Ф. Паламарчук, Ж. Піаже, О.Я. Савченко, З. Фрейда, розвивальні технології І.П. Волкова, І.П. Іванова, Г.К. Селевко, І.С. Якиманської);  

– технологічну компетентність учителя – систему його креативно-технологічних знань і умінь педагогічної діяльності. Формування технологічної компетентності спеціаліста здійснюється у процесі засвоєння змістового, діяльнісного й особистісно орієнтованого компонентів діяльності;

– творчість учителя, що передбачає: ефективне застосування педагогічного досвіду в нових умовах, удосконалення, раціоналізацію, модернізацію відомого згідно з новими завданнями, засвоєння наукових розробок і їх творче застосування; гнучкість при виконанні запланованого в неочікуваних ситуаціях; вдале імпровізування як на основі точного знання й компетентного розрахунку, так і інтуїтивно; вміння обґрунтовувати як раніше підготовлені, так й інтуїтивні рішення; вміння бачити близьку, середню і далеку перспективу в роботі; розмаїття варіантів розвитку ідеї, реалізації її в конкретних умовах, вміння трансформувати рекомендації методичних посібників;

– структуру діяльності вчителя, що включає організаційно-прогностичну, конструктивно-проектувальну, організаційну, аналітично-оціночну, дослідницько-творчу складові;

– мотиви навчання учнів – це комплекс педагогічних стимулюючих факторів, що забезпечують успішний старт творчої роботи учнів і включають доброзичливе й чітке роз’яснення мети, завдань, значення самостійного розв’язання певної проблеми, надання права самим учням спинитись на певному рівні її виконання (креативному, евристичному, пошуковому), формі діяльності, визначенні орієнтовного часу і способах діяльності, коли вона є поглибленим пошуком справді значущого для учнів знання;

– мисленнєві операції при формуванні в свідомості учнів природничонаукової картини світу, котрі передбачають глибоке осмислення, усвідомлення, розуміння сутності світу природи – середовища існування людини, яка в свою чергу зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії у природі. Природничонаукова картина світу – це інтегральний образ природи, створений шляхом синтезу природничонаукових знань на основі системи фундаментальних закономірностей природи.

– уміння застосовувати здобуті знання в нових умовах, які передбачають розвиток психологічних механізмів використання освоєних способів дій, насамперед таких узагальнених прийомів розумової діяльності, як абстрагування, порівняння, узагальнювання, аналіз, синтез і перенос, які проявляються в різних видах діяльності. До нових умов належить подальша навчальна практична творча діяльність.

В основу створення авторської методики покладено систему „Дидактосервіс”, що має на меті повноцінний творчий розвиток старшокласників з урахуванням їх індивідуальних можливостей  і потреб.

Назва системи „Дидактосервіс” поєднує два поняття: “дидактика” (від грец. didaktikóς – повчальний) та “сервіс” (від англ. service – служба, обслуговування), передбачає забезпечення дидактичних умов, що активізують пізнавальну, творчу діяльність школярів. Система “Дидактосервіс” розрахована на учнів 7-11 класів загальноосвітньої школи і є основою творчого розвитку старшокласників при вивченні дисциплін природничого циклу.

Структура системи “Дидактосервіс” представлена сукупністю дидактичних пакетів. Дидактичний пакет – це методичний матеріал, що являє собою систему завдань різного рівня складності для формування природничо-наукової мислительної діяльності учнів, глибокого розуміння й засвоєння ними основ шкільного курсу природничої дисципліни. Це комплекс варіативних завдань, за допомогою якого з’являється можливість формувати в учнів природничонаукову картину світу, що забезпечує високий рівень творчого осмислення та усвідомлення сутності природи. Він містить систему методів і засобів для опрацювання кожної теми шкільного курсу біології, що забезпечує особистісно орієнтований підхід до творчого розвитку школярів.

Мета системи “Дидактосервіс” – забезпечення умов для застосування здобутих природничих знань у нових умовах, формування різнобічно розвиненої особистості, яка здатна діяти в нестандартних ситуаціях, творчо мислити та висловлювати оригінальні ідеї.

Базовими ідеями і підходами, на яких побудована ця система, є:

– мотивація навчання – висунення привабливих для учнів пізнавальних завдань, намагання зробити їх особистісно прийнятними; орієнтація учнів на пошукову пізнавальну діяльність, мобілізацію власних інтелектуальних і психологічних ресурсів у досягненні успіху; створення умов для інтелектуального вибору, поліваріантного розв'язку завдань;

– індивідуалізація та диференціація навчання, тобто така організація навчально-виховного процесу, при якій вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відмінності учнів, рівень розвитку їхніх здібностей до навчання, передбачає створення різних умов навчання для різних шкіл, класів, груп;

– креативність – застосування навчально-творчих завдань, методів і прийомів стимулювання творчої активності учнів;

– активність у навчанні – цілеспрямований прояв зусиль учнів до успішного виконання навчального завдання;

– різнорівневість та варіативність змісту завдань, форм і методів навчання – використання на уроках різнорівневих, варіативних завдань, традиційних та нетрадиційних форм і методів, забезпечення різних рівнів самостійності учнів, активізація різних рівнів діяльності;

– модульне навчання, що включає в себе самостійну роботу учнів над запропонованою їм індивідуально-навчальною системою, яка містить цільовий план дій, банк інформації і методичне керівництво щодо поставлених дидактичних цілей;

– наступність – побудова процесу засвоєння нових понять і способів дій у певній логічній послідовності.

Значна увага надається формуванню, засвоєнню та розвитку природничих понять, а саме: чіткому виділенню необхідних і достатніх ознак понять; правильному добору прикладів, що забезпечують усвідомлення учнями суттєвого в об’єктах; раціональному поєднанню індукції та дедукції, формуванню узагальнень і використанню їх у подальшій пізнавальній діяльності; використанню визначень із метою уточнення понять, що формуються; виробленню в учнів умінь здійснення прямих та обернених операцій із поняттями; використанню понять при розв’язанні пізнавальних і практичних завдань.

У другому розділі „Експериментальне дослідження дидактичних умов творчого розвитку старшокласників при вивченні природничих дисциплін” розкрито зміст дидактичних пакетів, що є складовими системи “Дидактосервіс”, методику та зміст експериментальної роботи із її запровадження. Розкрито результати апробації запропонованої методики, здійснено їх аналіз, доведено достовірність результатів педагогічного експерименту.

Необхідними складовими дидактичного пакету є: фронтальне опитування, опитування біля дошки, термінологічний диктант, біологічний диктант, текст для аналізу, тести, завдання для самостійної роботи, таблиці для заповнення, роздатковий матеріал, схеми, кросворди, шаради, вікторини, рубрики „Чи знаєте Ви, що...”, „Наодинці з природою”, „Пам’ятники тваринам”, приказки та прислів’я, вправа „Творчі припущення”.

Запропонована методика застосування системи „Дидактосервіс” передбачає, що накопичувальні процеси творчого розвитку здійснюються протягом усього курсу вивчення природничих дисциплін загальноосвітньої школи та стають пріоритетними в старших класах, і включає три взаємопов’язані етапи.

Стартовий: застосування комплексу дидактичних пакетів із природничої дисципліни у 7 класах загальноосвітньої школи, що підвищують самостійність учнів, спонукають до мисленнєвих операцій – аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, розвивають уміння відокремлювати головне від другорядного,  узагальнювати матеріал, розвивають образне мислення. Учні із зацікавленням сприймають додаткові відомості про предмет вивчення, завдяки чому формується бачення себе невід’ємною часточкою природи, підвищується рівень творчого розвитку школяра. Психічна діяльність учнів тісно пов’язана зі змінами форм та операцій мислення, тому в подальшому творчий розвиток школярів залежить від змісту і складності мисленнєвих завдань, що пропонуються для розв’язання на цьому віковому етапі.

Підготовчий: застосування системи дидактичних пакетів у 8-9 класах загальноосвітньої школи. Етап є вирішальним у творчому розвиткові майбутніх старшокласників. У цьому віці вдосконалюються такі мислительні операції, як порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, утворення понять і оперування ними, розвивається здатність конкретизувати абстрактні поняття, логічно впорядковувати судження. Пропонуються завдання, що спонукають до активності всіх учнів класу, до швидкого переключення уваги; сприяють умінню учнів висловлювати власну думку перед аудиторією, робити висновки; дають змогу школярам відтворювати конкретні наукові поняття, активізуючи широту мислення; забезпечують розвиток логічного мислення; підвищують рівень самостійності й творчої діяльності учнів.

Розвиток творчості: застосування дидактичних пакетів у 10-11 класах забезпечує систематизацію та узагальнення попередньо засвоєних знань, умінь і навичок, найбільш загальних закономірностей природи, формування систематизованої природничонаукової картини світу, що зумовлює творчий розвиток старшокласників. Використання завдань, які забезпечують розвиток творчої діяльності учнів, природничонаукового мислення, спонукають до аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення; вимагають самостійності, уважності, послідовності та логічності; забезпечують здатність висловлювати максимальну кількість ідей, їх широку розмаїтість, дають можливість створювати нові, нестандартні ідеї.

Апробація авторської методики забезпечення дидактичних умов творчого розвитку старшокласників передбачала: організацію перевірки умінь застосовувати учнями здобуті знання в нових умовах; організацію перевірки саморегуляції навчальної діяльності старшокласників; організацію перевірки розуміння старшокласниками єдиної природничонаукової картини світу; визначення критеріїв та рівнів творчого розвитку старшокласників.

Учитель, організовуючи цілеспрямовану роботу для творчого розвитку школярів шляхом упровадження системи “Дидактосервіс”, спостерігає за збагаченням знань, формуванням навчально-організаційних умінь учнів, зміною їх поведінки, проводить оцінку цих змін. Рівні творчого розвитку визначалися виявленням якісних і кількісних факторів, що характеризують цей процес.

Критерії оцінювання рівня творчого розвитку старшокласників:

–         активність – глибокий аналіз завдань, розмаїтість ідей;

–         самостійність – здатність до самостійного розв’язування завдань без помилок, висловлення максимальної кількості ідей;

–         оригінальність – уміння висловити нові, нестандартні ідеї, фантазувати, вдало поєднувати логіку з інтуїцією;

–         результативність – здатність надавати завершеного вигляду своїм ідеям, робити змістовні висновки, вміння відстоювати власну думку, наводячи конкретні приклади.