ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ УМІННЯ ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ




  • скачать файл:
Название:
ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ УМІННЯ ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ
Альтернативное Название: ФОРМИРОВАНИЕ У МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ УМЕНИЯ РАБОТАТЬ С УЧЕБНИКОМ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження; визначено мету, об’єкт, предмет дослідження; сформульовано гіпотезу та завдання роботи, визначено основні методи дослідження; розкрито наукову новизну роботи, її теоретичне і практичне значення. Вказано на зв’язок дисертаційного дослідження з науковими програмами і планами, його методологічну основу, подано відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження.


У першому розділі «Стан проблеми формування в учнів уміння працювати з підручником у теорії і практиці початкового навчання» розкрито сутність підручника, розглянуто проблему організації роботи з навчальною книгою на уроці, обґрунтовано структурні компоненти уміння молодших школярів працювати з підручником, вивчено стан аналізованої проблеми в педагогічному досвіді.


З’ясовано, що проблема формування уміння працювати з підручником тісно пов’язана з теорією шкільного підручника — галуззю науки, що досліджує основні характеристики цього виду навчальної літератури, який трактують, з одного боку, як носій змісту освіти, а з іншого — як засіб навчання (В. Г. Бейлінсон, Д. Д. Зуєв, В. В. Краєвський, І. Я. Лернер, М. М. Скаткін та ін.).


Підручник як носій змісту освіти покликаний реалізувати усі компоненти цього змісту — інформаційний, репродуктивний, творчий, емоційно-ціннісний. Це і визначає функціональне забезпечення навчальної книги. Аналіз наявного наукового фонду свідчить про те, що провідними функціями підручника для початкової школи є інформаційна, розвивальна, мотиваційна, виховна. Функції підручника реалізуються у його структурі, яка передбачає наявність таких складових: текст (основний, додатковий, пояснювальний) та позатекстові компоненти (апарат організації засвоєння, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування).


Підручник як засіб навчання знаходить своє відображення в тому, що, з одного боку, в ньому певною мірою запрограмована методика навчання, а з іншого — він покликаний не лише забезпечувати оволодіння учнями знаннями, уміннями і навичками, а й сприяти реалізації процесуальної сторони навчання — формувати уміння вчитися, невід’ємною складовою якого є уміння працювати з книгою.


 Організація роботи з підручником на уроці як метод навчання включає «зовнішні» та «внутрішні» компоненти (Я. П. Кодлюк, О. Я. Савченко).  «Зовнішні компоненти» методу реалізовує вчитель — це робота з навчальною книгою на різних етапах уроку (у формі самостійної роботи та під керівництвом учителя), а також з кожним зі структурних компонентів підручника. Результатом цього процесу є «надбання» школяра — оволодіння умінням працювати з підручником, що складає «внутрішній компонент» методу. «Внутрішні компоненти» роботи з книгою реалізуються не лише вчителем, а й самим підручником (шляхом пред’явлення у ньому відповідних завдань). Добре організоване «зовнішнє» і переведення його у «внутрішнє», — вважає Є. Д. Божович, — основний шлях формування суб’єкта навчальної діяльності.


У роботі проаналізовано результати наукових досліджень, що стосуються структурних компонентів уміння працювати з підручником. Так, наприклад, Л. А. Концева радить починати навчання учнів працювати з підручником з формування таких прийомів: виділяти суттєве (головну думку), складати план, переказувати текст, відповідати на запитання. В. Ф. Паламарчук структурує дане уміння таким чином: мотивація, читання й аналіз тексту, виділення головного, порівняння та узагальнення, відповіді на запитання підручника, складання плану, самоперевірка.


Відомі спроби виділити складові аналізованого уміння в рамках школи першого ступеня: розуміти тему твору; добирати заголовок до тексту; визначати головну думку; переказувати; відповідати на запитання; складати план; висловлювати своє  ставлення до прочитаного, дійових осіб; виявляти авторське ставлення до зображуваного; визначати жанр твору; орієнтуватися в підручнику.


О. Я. Савченко (автор програми «Формування загальнонавчальних умінь і навичок») відносить уміння працювати з підручником до загальнонавчальних, зокрема організаційних, та передбачає його ускладнення при переході із класу в клас.


Аналіз наявного наукового фонду і власне бачення проблеми дозволили виділити структурні компоненти вміння працювати з підручником, які включають уміння працювати з текстом, з позатекстовими компонентами, апаратом орієнтування та загальнонавчальні — аналізувати, порівнювати, узагальнювати, контролювати роботу тощо.


Виходячи з того, що результативність роботи над навчальним текстом тісно пов’язана з його розумінням, усвідомленням внутрішньої смислової структури, нами визначено такі основні уміння, які забезпечують даний процес: виділяти головну думку, складати план, переказувати, ставити запитання. Окрім того, уміння працювати з текстом включає також уміння працювати з мікротекстами (наприклад, із правилами). Робота з позатекстовими компонентами підручника передбачає сформованість умінь працювати із завданнями, інструкціями, пам’ятками, таблицями, схемами, ілюстраціями. Уміння працювати з апаратом орієнтування включає в себе орієнтування у структурі підручника, шрифтових та кольорових виділеннях і сигналах-символах.


 


Робота з підручником передбачає складну аналітико-синтетичну діяльність, в основі якої лежать  найважливіші  мислительні операції — аналіз, порівняння, узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, виділення головного, що є базою для формування загальнонавчальних умінь і навичок (насамперед загальнопізнавальних). Тому зазначені вміння також вважаємо важливими складовими уміння працювати з підручником. 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)