ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УМІНЬ І НАВИЧОК САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ У ПРОЦЕСІ ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання, методологічні засади, теоретичні основи; розкрито наукову новизну і практичне значення,  особистий внесок здобувача у розробку проблеми; викладено методи й етапи експериментальної роботи; вказані шляхи апробації та впровадження результатів дослідження.

        У першому розділі “Теоретико-методологічні основи процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів вищого педагогічного навчального закладу” проведено історико-педагогічний аналіз проблеми самостійної навчальної роботи студентів (А.М.Алексюк, Б.П.Єсипов, В.А.Козаков, О.Г.Мороз, П.І.Підкасистий та ін.), розглянуто психолого-педагогічні основи процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи (СНР), обгрунтовано підходи до розкриття їх змісту і структури, охарактеризовано рівень підготовки до СНР студентів вищого педагогічного навчального закладу.

 Вивчення наукових джерел засвідчило, що проблема СНР була актуальною в різні періоди розвитку вищої освіти. Але,  якщо на етапах становлення вищої освіти СНРС розглядалась як важлива форма організації навчального процесу, яка поступалась обсягу аудиторних занять, то сучасні нормативні документи визначають її основним видом діяльності з оволодіння навчальним матеріалом і способом навчання, що знаходить свій прояв у екстернатній та дистанційній формах навчання.

 Разом з тим, як показали дані констатуючого експерименту, в умовах традиційної організації навчання більшість студентів  дуже слабо володіють уміннями працювати самостійно: їхній рівень  характеризується як низький у 32,5%, середній рівень характерний для 47,5% і тільки 20% студентів мали високий рівень готовності до СНР. Аналіз вищенаведених даних дослідження вказав на: відсутність установки на самостійний розвиток умінь СНРС; індиферентне ставлення студентів до організації СНР та розвитку особистих професійно значущих якостей; неусвідомленість змісту завдань СНР зумовлених новою концепцією освіти.  Отже, проблема формування умінь і навичок СНРС постає реальним практичним завданням, яке потребує свого вирішення, а необхідність розробки комплексу завдань, спрямованих на інтенсифікацію цього процесу, вимагає перебудови організації навчально-виховного процесу, орієнтованого на досягнення цієї мети.

Проведене у контексті нашого дослідження узагальнення різних підходів до вищеозначеної проблеми дало підстави стверджувати, що сформувати уміння СНР - значить навчити студента виділяти в ситуації ті орієнтири, що наявні у ній і істотні для поставленої мети; визначати характер відносин і  співвідносити ці відносини з операціями, необхідними для її доцільного перетворення; зіставляти зміст дій з конкретним характером об'єктів і явищ; виконувати ці дії; осмислювати відповідність результатів з поставленими цілями, виявляти причини відхилень і шляхи їхнього усунення.

Вивчення сучасного стану проблеми підготовки студентів до СНР і питання керівництва нею показало, що в ході формування умінь і навичок СНРС доцільно виділити три великі блоки: мотиваційний, технологічний й організаційний. У процесі дослідження виявлено, що ефективна підготовка студентів до самостійної роботи неможлива без формування у студентів потреби до даного виду діяльності. Встановлено, що мотиви інтелектуального спонукання є найбільш надійною основою підтримки, закріплення і подальшого розвитку пізнавального інтересу до самостійної навчальної діяльності (СНД), а для ефективного процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів необхідно навчити моделювати загальні прийоми пізнавальної діяльності, що побудовані на орієнтованій основі дій третього чи четвертого рівня, що потім можуть стати предметом спеціального засвоєння.

Експериментальні дані дослідження рівня інформаційного, організаційного та інтелектуального компонентів умінь СНР дають підстави вважати їх загальний  стан низьким. Ця обставина зумовила пошук нових підходів, за допомогою яких можна суттєво інтенсифікувати процес формування названих компонентів. 

Встановлено, що в реальних умовах досить часто застосовуються такі методи і прийоми СНР, які приводять до регресу мотивації СНД, гальмуючи розвиток у студента уміння самостійно виконувати навчальної дії, зменшуючи можливість самостійного переходу від постановки навчального завдання до адекватної навчальної дії, від навчальної дії до відповідного їй самоконтролю і  самооцінки. Схожість і відмінність умінь СНРС з предметними уміннями зумовлює подібні риси і специфіку у методиці їх формування. Шляхи керування процесом формування предметних умінь і навичок СНР неоднакові, що й зумовлює різне місце цих умінь у СНД.

При формуванні предметних умінь використовується прямий шлях керівництва навчально-пізнавальною діяльністю студентів. Для кожного предметного уміння  розроблена інформація, що характеризує їхню сутність, передбачена система завдань спрямованих на практичне здійснення дій, у процесі виконання яких уміння формуються, закріплюються і розвиваються. На всю роботу з формування предметних умінь виділяється спеціальний навчальний час. Що ж стосується умінь СНР, то спеціальна інформація студентам не повідомляється, не виділяється і спеціальний час для формування умінь СНР. Таким чином, уміння СНР у практиці ВПЗО формуються переважно непрямим шляхом, коли під час СНД відразу пропонуються завдання на виконання практичних дій. А отже, необхідна розробка спеціальної методики, котра б створюючи ситуації, що забезпечують перехід студента у самоорганізатора своєї навчальної діяльності, спрямовувувала їх на вироблення орієнтаційної основи самоорганізації пізнання.

 Але застосування підходів, спрямованих на часткове вирішення певних методичних та змістовних складових в рамках діючих схем, традиційних технологій, методів і форм навчання не дозволяє повною мірою забезпечити інтенсифікацію процесу формування умінь і навичок СНРС. Розв’язання цього завдання можливе через використання нових інформаційних технологій навчання (НІТН), як одного з важливих інструментів змістовної, методологічної й організаційної перебудови системи освіти. Адже саме вони мають  необмежену сферу для інновацій, що дає можливість застосовувати ці засоби для процесу формування знань, умінь і навичок студентів

У другому розділі “Педагогічні умови використання нових інформаційних технологій для формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів” здійснено теоретико-методичне обґрунтування передумов використання НІТ для формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів, визначені особливості використання різних типів НІТ,  проаналізовано зміст готовності студентів до використання НІТ у самостійній навчальній  роботі.

Виявлено, що досягнення нової цільової установки в підготовці спеціалістів передбачає активний перехід від “школи пам'яті” до “школи мислення”, у якій замість традиційної організації навчання за принципом нагромадження знань і умінь, студентам пропонуються використовувати нові технології індивідуальної підготовки.

У процесі дослідження встановлено, що використання нових педагогічних і інформаційних технологій дає кращі результати в організації навчально-виховного процесу і забезпечує задану якість підготовки випускників вищої школи через комплексне поєднання усіх компонентів навчального процесу: цілей, організації та методики навчання, його гуманізації, тісної педагогічної взаємодії викладачів та студентів. Важливу роль при цьому відіграють і сформовані нові прийоми самостійної роботи студентів.

В ході дослідження нами обґрунтовано положення про те, що технологічний підхід до навчання ставить метою конструювати навчальний процес, спираючись на задані вихідні установки, де нові інформаційні технології дозволять  повною мірою розкрити їхні дидактичні функції, реалізувати закладені у них потенційні навчально-виховні можливості.

У розділі окреслено вимоги, яким мають відповідати засоби НІТ згідно завдання дослідження та визначено критерії їх відбору, що враховують наступні фактори: психологічний - як впливає даний засіб на мотивацію самостійної навчальної діяльності, на ставлення до самостійного вивчення предмета; педагогічний - наскільки даний засіб відповідає загальній спрямованості курсу і сприяє виробленню правильних уявлень студентів про предмет; методичний - чи сприяє цей засіб кращому засвоєнню матеріалу, чи правильно методично подається матеріал; які уміння та навички формуються в результаті застосування цього засобу під час самостійної навчальної діяльності; організаційний - чи раціональною є організація етапу застосування засобів НІТ, чи достатньо надається машинного часу для реалізації завдань СНР.

Розгляд сучасних засобів НІТ під кутом цих вимог дозволив виділити  найбільш перспективні (для реалізації завдання дослідження) типи НІТ: універсальні інформаційні технології; комп'ютерні засоби телекомунікацій; навчальні і контролюючі програми, комп'ютерні підручники;   мультимедійні програмні продукти; інструментальні авторські системи програмування.

Аналіз результатів дослідження показав, що ефективність використання цих засобів досягається в першу чергу включенням  зорових і слухових аналізаторів студента в процес сприйняття навчального матеріалу, а також тим, що у процесі використання засобів НІТ знання засвоюються, а уміння формуються без попереднього заучування  у процесі виконання  дії. Це зумовлено тим , що як елемент змісту навчання при роботі з комп’ютерним навчальним курсом використовуються  розумові і практичні дії, які одночасно поєднують у собі знання про досліджуваний об'єкт і про способи дії з ним, що формує рефлексивне ставлення студента до вибраного способу розв'язання завдання, розвиваючи науково-теоретичне мислення студента.

Досліджуючи чинники, котрі зумовлюють інтенсифікацію процесу формування умінь і навичок , ми констатували, що самостійне використання засобів НІТ сприяє формуванню особливого стилю мислення, який характеризується точним баченням шуканого результату,  аналізом вихідних умов з виділенням і координацією ієрархічної системи підцілей, та наявністю стратегій ефективної корекції завдання на основі зворотного зв'язку про результати його виконання. Це дозволило нам вирішувати такі завдання, які в умовах традиційного навчання взагалі не могли бути реалізованими або розглядалися у значно спрощеному вигляді. Зо­крема, з'явилася можливість використання у СНР спеціальних завдань на планування і контроль самостійної навчальної діяльності, де прямим продуктом було засвоєння знань, уміння визначати стратегію розв'язку, планувати процес засвоєння, контролювати пра­вильність, знаходити і виправляти помилки. При цьому, виключно важли­вою виявилася можливість використання в процесі СНР завдань на рефлексію  діяльності, прикладом якої є  опис стратегії  ходу своїх міркувань після того, як завдання було розв'язано.

Принциповим стало й те, що використання засобів НІТ потребує і нових форм організації навчального процесу і зокрема процесу засвоєння навчальної інформації під час використання інструментальних авторських систем програмування, де студент, самостійно реалізуючи завдання, здобував знання, формував необхідні навчальні уміння і навички, забезпечуючи тим самим самостійність своєї навчальної діяльності. Такий підхід змінює статус студента, котрий усвідомлює себе як суб’єкт, здатний самостійно приймати певні рішення та забезпечувати їх реалізацію, що в свою чергу відкриває нові можливості у практичній реалізації інтенсифікації процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів.

Як відзначають науковці (М.І.Жалдак), що однією з найважливіших сучасних складових інформа­ційної культури є вільне володіння засобами НІТ. Отже, інформацій­на підготовка стає важливим компонентом професійного становлення майбутнього учителя, вимагаючи уміння використовувати інформаційні технології у навчальному про­цесі та позаурочній діяльності.

В ході дослідження визначено структуру інформаційних умінь майбутніх учителів,  обґрунтовано положення про те, що вони мають бути пев­ною мірою універсальними і фундаментальними, бо покликані забезпечити можливість ефективного використання їх у своїй професійній діяльності, ство­рюючи у навчально-виховному процесі школи умови для повного розкриття нахилів і здібностей школярів, задоволення їхніх потреб і запитів.

У дисертації подано методику проведення діагностики інформаційних умінь майбутнього вчителя. В ході дослідження, беручи до уваги критерії для градації рівнів інформаційної підготовки студентів, отримано такі дані: високий рівень сформованості основних компонентів інформаційної підготовки студентів відзначено у 44% респондентів, середній – у 41%, низький – у 15%, що дало підстави стверджувати, що в основному інформаційний компонент підготовки до використання засобів НІТ сформований, але необхідність його удосконалення є очевидною.

Вивчення рівнів готовності студентів до використання засобів НІТ для реалізації завдань СНР показало, що практично відсутня розбіжність між самооцінкою і оцінкою умінь застосовувати НІТ в СНР (високий – 25%, середній – 41%, низький – 31% та 25%, 44% і 31% відповідно), що свідчить про адекватну оцінку рівня умінь цього виду, а низький рівень готовності студентів до застосування НІТ в СНР зумовлює потребу вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів до практичного застосування НІТ в СНР і дає підстави стверджувати про педагогічну доцільність постійного розширення сфери застосування НІТ.

Результати констатуючого експерименту засвідчили необхідність спеціальної організації навчально-виховного процесу, спрямованої на запровадження відповідних педагогічних інновацій професійного спрямування. На думку студентів (92%) необхідно ввести позааудиторні заняття, де б студент мав можливість ознайомитися з останніми новинами в галузі використання засобів НІТ для організації самостійної навчальної діяльності.

У третьому розділі “Зміст і методи інтенсифікації процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи при використанні нових інформаційних технологій” обґрунтовується зміст, форми і методи застосування автоматизованих   бібліотечно-інформаційних  систем і мережних технологій, стандартного і спеціального програмного забезпечення та гіпермедійних технологій  для формування відповідних умінь і навичок СНРС, розглядаються інструментальні авторські системи програмування як засіб формування дослідницьких умінь, наводяться та аналізуються результати експериментальноі перевірки ефективності методики використання визначених типів НІТ для інтенсифікації процесу формування умінь і навичок СНРС.

Розроблена і апробована в НПУ імені М.П.Драгоманова технологія вимагала певних нововведень у навчально-виховний процес та управління ним, а саме:

 - організаційних нововведень - таких, що реалізуються в організації навчально-виховного процесу і пов’язані з застосуванням засобів НІТ для вирішення завдань СНР.

 - змістовних нововведень, що передбачають зміни у структурі навчального матеріалу, призначеного для аудиторного і позааудиторного опрацювання, що в свою чергу зумовлювало потребу в розробці відповідного навчально-методичного забезпечення для: автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем, мережних технологій; інтерактивних методів навчання (електронні книги, гіпермедійні технології);

Дослідженням встановлено, що формування інформаційно-пошукових умінь у процесі використання автоматизованих бібліотечно-іформаційних систем пов’язано з активізацією розумової діяльності, яка викликається виникненням проблемної ситуації під час пошуку інформації. Ця ситуація обумовлена наявністю багатоаспектних пошукових можливостей цих систем (ключові слова, контекстний пошук, дати, авторські інформаційні дані, посилання на інші книги і т.п.) і необхідністю знати відображені в них всі істотні для вирішення пошукового завдання властивості інформаційних об'єктів, що підвищує відповідальність студента за свої дії,  спонукаючи його до уважності, націленості на самостійне вирішення пошукових завдань.

Одержані в ході дослідження дані показують, що використовуючи інформаційно-пошукові системи, 95% студентів значно поліпшили свої якісні показники, тобто правильно організована і методично дозована робота з цими системами дозволила значно інтенсифікувати процес формування інформаційно-пошукових умінь.

У результаті дослідно-експериментальної роботи встановлено, що  використання мережних технологій та телекомунікацій, змінюючи саму концепцію інформаційного забезпечення, дозволило здійснити принципово новий підхід до формування інформаційних та інтелектуальних умінь майбутніх учителів. Розгалужені пошукові можливості цих систем, даючи змогу оперативно знаходити потрібну інформацію, вимагають під час її обробки уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, пов'язувати її з досліджуваними питаннями. Ця обставина дала можливість формувати специфічні  навички СНР у ході спілкування, пошуку інформації і роботі з нею, де на перший план виступив інтерес до нової інформації, бажання осмислити її, поділитися новим знанням з оточуючими, застосувати наявні знання і уміння у конкретній ситуації.

Узагальнення результатів використання автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем та мережних технологій для формування інформаційно-пошукових умінь дало підстави зробити висновок, що цілеспрямоване використання вищезгаданих засобів інтенсифікує формування цього типу умінь СНР безпосередньо під час роботи з ними, відкриваючи доступ до значних інформаційних ресурсів в СНР.

Визначено, що необхідною передумовою процесу формування умінь СНР при використанні електронних підручників є вклю­чення студента до процесу самостійного переосмислення навчальної діяльності, де студент має зрозуміти і засвоїти не лише зміст знань і прийоми, які демонструє електронний підручник, а й відтворити подумки більш чи менш повно ту діяльність, яка веде до засвоєння.

З’ясовано, що інтенсифікація процесу формування умінь і навичок СНР при використанні гіпермедіа-систем досягається стимулюванням внутрішнього діалогу студента як одного з найважливіших компонентів у процесі формування умінь і навичок СНР. Поєднуючи у собі завдання на розуміння і предметні мікрозадачі гіпертекст моделює способи роздумів, зіставляючи різні позиції. Ця обставина спонукає студента до самостійного розв'язування мікрозадач чи оцінки висунутих гіпотез, аргументів і т.ін., що підводить  студента до прийняття са­мостійних рішень, змушуючи його аналізувати різні позиції, оцінювати судження, стимулюючи прийоми інтелектуальної діяльності, що сприяє формуванню інтелектуальних умінь  СНР.

На основі експериментальних даних дослідження виявлено, що робота із  стандартним програмним забезпеченням та гіпермедійними технологіями дає можливість поглибити загальні і спеціальні знання, формує навички використання важливих розумових прийомів і операцій у процесі комбінування знань, навички теоретичного пошуку алгоритму вирішення задач, збільшує досвід самостійної навчальної діяльності як у теоретичному так і предметно-маніпулятивному аспектах, що забезпечує цілісність процесу формування умінь і навичок СНР під час їх використання.

Дослідження виявило, що під час самостійної розробки свого навчального проекта за допомогою  інструментальних авторських систем програмування (ІАСП), студенти набагато продуктивніше засвоюють навчальний матеріал. Це зумовлено тим, що в процесі реалізації особистих творчих завдань, засвоюються не лише знання, що потрібні для оперування, а й самі способи оперування, що забезпечує  набуття науково-практичного досвіду в конкретній предметній галузі.

У процесі дослідження підтверджено, що впровадження ІАСП у СНР приводить до корінної зміни функцій студента, який усе частіше виконує функції дослідника, програміста організатора, консультанта. Застосування цих систем для організації самостійної дослідної діяльності стає важливим  способом організації мислення, змушуючи студентів глибоко і плідно думати над усвідомленням внутрішніх властивостей і істотних характери­стик предмета, що вивчається, завдяки чому їхні знання си­стематизуються. Навчаючись застосовувати та оцінювати власні пізнавальні ресурси, студенти по-новому визначали свій статус: не лише  як студента одержувача знань, а й як учителя-дослідника, завдяки чому підви­щилась мотивація до самостійного навчання, розвинулася творча ініціати­ва, сформувався цілісний погляд на досліджувану проблему, що робить використання ІАСП для інтенсифікації процесу формування умінь самостійної дослідної діяльності цілком виправданим.

У розділі викладено методику, хід і результати дослідно-експериментальної роботи, перевірено ефективність технології формування у майбутніх учителів умінь і навичок СНР в процесі використання НІТ.