ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ МИСЛЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, сформульовано його гіпотезу, розкрито теоретичні основи, методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, а також наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі – “Теоретичні основи формування культури мислення” – узагальнено психолого-педагогічні та філософські концепції формування мисленнєвої культури дітей старшого шкільного віку; уточнено поняттєво-термінологічний апарат дослідження; обґрунтовано дидактичні засади формування культури мислення старшокласників.

За результатами аналізу наукових джерел виявлено наявність глибоких колізій навколо питань: про сутність, передумови і напрями розвитку мислення школярів, про тотожність ознак високорозвиненого, теоретичного, діалектичного і продуктивного мислення, про роль нормативного і творчого мислення у процесі набуття знань, а також ступінь новизни продуктів розумової діяльності індивіда, про можливість навчати дітей мисленню як спеціальному  комплексу навичок.

У дотичних до теми дисертаційної роботи  наукових дослідженнях мова йде переважно про розвиток мислення або певних його аспектів, тоді як зміст поняття “культура мислення” вбирає в себе значно ширший спектр особистісних характеристик. Ми вважаємо, що культура мислення – це певний рівень сформованості розумової діяльності, який ґрунтується на загальноприйнятих законах і правилах логіки, і  в той же час є  показником творчого спрямування інтелектуальних зусиль індивіда, зростання пізнавальної потреби, удосконалення мовленнєвих умінь і навичок, а також закріплення у системі життєвих цінностей провідної ролі пізнання, самовдосконалення і самореалізації.

На основі вироблених педагогами і психологами концепцій розвитку мислення школярів, а також здобутків наукової думки щодо змісту і структури дослідницької діяльності у загальноосвітньому навчальному закладі, визначено такі дидактичні засади формування культури мислення (ФКМ) старшокласників:

−    ФКМ відбувається на основі особистого досвіду школяра, у результаті його власної діяльності, спрямованої на оволодіння ефективними способами пізнання;

−  знання, уміння і навички, засвоєні учнями у ході самостійної дослідницької діяльності, забезпечують оволодіння способами наукового пізнання на теоретичному та емпіричному рівнях;

−  успішне оволодіння способами наукового пізнання можливе за умови вироблення певної послідовності засвоєння дослідницьких умінь і навичок, адекватної умовам розвитку та віковим особливостям старшокласників;

− першочерговою умовою продуктивного ФКМ старшокласників є врахування у процесі організації навчального процесу необхідності вдосконалення різних складових розумового розвитку дітей, а саме операційної, змістової, емоційної, мотиваційної, мовленнєвої та інших;

− складна структура такого особистісного утворення, як культура мислення, вимагає комплексного, системного і поетапного характеру навчально-методичного забезпечення кожного з його структурних компонентів.

У другому розділі – “Концептуалізація теорії формування культури мислення щодо її експериментального підтвердження” – здійснено процедуру введення теорії у накопичений масив емпіричних даних, що дозволило виявити внутрішні зв’язки між поняттями і окремими компонентами досліджуваного об’єкта, сформувати системне уявлення про нього на кожному етапі дослідження і вийти на рівень побудови найбільш ефективної його моделі.

Для цього було проаналізовано стан педагогічної практики з досліджуваної проблеми; визначено пріоритети в організації експериментальної роботи, конкретизовано її зміст на кожному етапі реалізації; узагальнено результати констатувального експерименту, який відбувався у три етапи. У ході першого етапу досліджено стан готовності учнів і вчителів до участі у дослідницькому процесі.

Мета другого етапу констатувального експерименту полягала у виявленні критеріїв та рівнів сформованості культури мислення старшокласників.  Встановлені чотири групи критеріїв відповідають певним структурним компонентам процесу формування культури мислення, – критерії логічного, особистісно-мотиваційного, емоційно-ціннісного, мовленнєвого компонентів (Рис.1).

У запропонованій  нами системі критеріїв зроблено спробу поєднати вимоги, які висуваються у наукових джерелах як до операційних структур мислення, так і до змістових. Змістовою основою формування в учнів певних умінь і навичок, що відповідають визначеним критеріям, є методологічні і оціночні знання, які більшість дослідників вважають головними у структурі мислення.