ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ФАХОВИХ ЗНАНЬ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету і завдання, сформульовано гіпотезу, викладено методологічні та теоретичні засади, подано перелік використаних методів, які підпорядковані вирішенню досліджуваної проблеми, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, інформацію про апробацію та впровадження одержаних результатів дослідження.

У першому розділі – „Соціально-теоретичні аспекти професійно-педагогічної освіти” обґрунтовано роль художньо-педагогічної освіти в процесі формування фахових знань і сформульовано сутність цього поняття. Визначено історично-теоретичні передумови формування та розвитку художньо-педагогічної освіти і запропоновано її періодизацію. Здійснено науковий аналіз сучасних педагогічних досліджень з проблеми формування професійно-педагогічних знань.

Низький рівень загальної та естетичної культури значної частини молоді, зниження моральних критеріїв особистості, дезорієнтація в загальнолюдських життєвих цінностях спричиняють нагальну потребу в гуманітаризації освіти. Повернення сучасної науки до людини, змушує рахуватися з індивідуальними потребами кожної особистості, шукати відповідні методи і прийоми навчання й виховання.

Такий напрямок необхідний для утвердження нового мислення молоді та вимагає не лише удосконалення змісту професійної освіти, а й докорінного перегляду методів засвоєння знань та орієнтацію вищої школи на цілеспрямоване й систематичне освоєння багатств духовної культури.

Вихідна позиція дослідницького пошуку полягає в тому, що формування фахових знань майбутнього учителя образотворчого мистецтва здійснюється в процесі художньо-педагогічної освіти в контексті нової парадигми людино-творчих наук і створення теоретичної моделі, здатної прийняти до уваги як матеріалістичний, так і ідеалістичний світогляд.

В умовах розвитку сучасних напрямів гуманізації освіти філософський і художній світогляд формує естетичні, духовні якості студента-митця. Духовні чинники, відображені в релігії, в гуманістичній філософії, в педагогічній науці, в мистецтві є ґрунтом для формування фахового мислення майбутнього учителя образотворчого мистецтва.

Світогляд визначається рівнем суспільної свідомості, рівнем знань, з яких складається наукова картина світу. На основі знань про світ, умінь та навиків практичної роботи майбутній художник-педагог в процесі художньо-педагогічної освіти здобуває фаховий світогляд, фахову компетентність та виконавську професійну майстерність, а беручи участь у художньо-педагогічній діяльності, стає співвідповідальним за її результати. Отже, стверджується інтегральна сутність фахового світогляду, яка найбільш гостро повинна проявитись у сучасних умовах відродження духовності української нації.

Художньо-педагогічна освіта – дидактичний процес формування і засвоєння фахових знань, навиків, поглядів, мислення у системі підготовки вчителя в різних сферах образотворчої (мистецької) діяльності.

Реалістична тенденція „інтерпретативних” методологій у художньо-педагогічній освіті є домінуючою у викладанні живопису, рисунку, а абстрактна – у декоративному мистецтві, назва яких походить від значення слова „інтерпретація” як „творче трактування будь якого художнього твору”, яке визначається ідейно-художнім задумом та індивідуальними особливостями автора.

Представники „інтерпретативних” мистецьких методологій відкривають більше шляхів для експериментів у процесі навчання, ведуть діалог як із класичними, академічними, так із самобутніми, етнорегіональними мистецькими школами, експериментують на рівні психологічних категорій (інтелектуальне – інтуїтивне).

В сучасних умовах є ефективними інноваційні методології в педагогічній освіті і „інтерпретативні” методології в мистецтві. Їх гармонійний синтез, на нашу думку, є дидактичним підґрунтям у підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва в умовах вищої школи.

Використання нових педагогічних технологій в системі вищої освіти відкривають можливості вивчення національної мистецької освіти завдяки переходу до технологічної побудови педагогічного процесу, яка на основі врахування індивідуальних особливостей та пізнавальних можливостей особистості в максимальній мірі забезпечує високий інтелектуальний і художній рівень кожного студента.

Результати даного аналізу дозволили виявити такі закономірності:

–              формування фахових знань вчителя образотворчого мистецтва здійснюється в процесі художньо-педагогічної освіти і є невід’ємною складовою технології фахової підготовки майбутнього педагога;

–              в умовах педагогічної системи вищого навчального закладу стоїть завдання становлення фахівця як особистості і як суб’єкта діяльності (професіонала). Саме такий розгляд проблеми диктує пошуки та дослідження моделі технології формування фахових знань;

–              психолого-педагогічні розробки у напрямку вирішення проблем фахової підготовки свідчать про доцільність та перспективність дослідження технології формування фахових знань вчителя образотворчого мистецтва.

Аналіз праць із проблем педагогічної технології свідчить, по-перше, про незначну питому вагу соціально-педагогічних досліджень з цього напряму і, по-друге, про недооцінку ролі та значимості становлення та розвитку основ технології фахової підготовки у вищому закладі освіти.

Основні завдання формування фахових знань вчителя образотворчого мистецтва в даному дослідженні передбачають:

–     формування художньо-педагогічних інтересів;

–   формування інтелектуальних і творчих здібностей майбутнього учителя образотворчого мистецтва;

–     формування фахового мислення.

У другому розділі – „Реалізація процесу формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва” висвітлено результати констатуючого експерименту, який було здійснено з опорою на розкриті вище загальнотеоретичні позиції, що стосуються сутності формування фахових знань у майбутніх учителів в процесі художньо-педагогічної освіти. Проаналізовано психолого-педагогічні фактори, що впливають на формування фахових знань у підготовці вчителя образотворчого мистецтва. Розкрито зміст і етапи технології підготовки художника-педагога.

Констатуючий експеримент охоплював три етапи дослідження. Перший етап проводився в кінці 1 курсу, тобто після засвоєння студентами гуманітарних і соціально-економічних знань; другий етап проводився після засвоєння психолого-педагогічних дисциплін; і третій – після засвоєння методичних знань і в процесі педагогічної практики. Як з’ясувалося, процес формування фахових знань відбувається в більшій мірі на другому етапі професійної підготовки, що відповідає 3-4 курсу навчання. Застосовуючи такий підхід, ми мали на меті всебічно, на високому рівні достовірності й об’єктивності провести діагностику реального стану підготовки вчителя образотворчого мистецтва.

Проведений експеримент засвідчив, що фахові знання студентів, майбутніх учителів образотворчого мистецтва не утворюють цілісної системи підготовки до застосування у педагогічній діяльності. Становищем, що склалося можна пояснити, загалом, невисокий рівень сформованості фахових знань студентів Інституту мистецтв.

Художньо-педагогічна діяльність розвивається таким чином, що її елементи вимагають від особистості дедалі глибшої активності. Від активності у художньо-педагогічній діяльності залежить формування естетичних інтересів. У дослідженні показано, що все це спонукає визначити творчу активність як ситуативну та інтегральну. Інтегральна інтелектуальна активність особистості свідчить про те, що студент не лише засвоїв матеріал, а в нього виникла потреба у постійному бажанні поповнювати свої фахові знання для плідного їх використання в художньо-педагогічній діяльності. Тому спрямованість визначає загальне домінуюче ставлення до діяльності, позитивну мотивацію, а не приватні спонукання, тобто певну систему поглядів, інтересів, ідеалів. Інтелектуальна активність на рівні спрямованості особистості означає глибоку переконаність студента в необхідності всебічного пізнання, а її вищий рівень носить перетворюючий характер. При цьому в творчій діяльності перетворюється не тільки об’єкт, на який вона спрямована, але і суб’єкт діяльності.

Закономірності фахової діяльності вчителя образотворчого мистецтва потребують відповідної готовності особистості студента до формування фахових знань відповідного змісту, форм та методів засвоєння знань професійних дисциплін і закріплення сформованих знань в педпрактиці. Готовність студента до формування фахових знань здійснюється в процесі засвоєння гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.

За результатами тестування проводилась діагностика художньо-педагогічних інтересів, діагностика рівня художніх і педагогічних здібностей студентів за результатами успішності з теоретичних і практичних фахових дисциплін і перевірка сформованих професійних знань в процесі педпрактики. Бесіди з викладачами і студентами дозволили виявити реальний рівень сформованості фахових знань у підготовці учителів образотворчого мистецтва до педагогічної діяльності. На основі факторів, що впливають на формування знань були визначені критерії їх сформованості.

В процесі констатуючого експерименту проведені нами дослідження засвідчили:

а) формування професійних знань майбутнього вчителя образотворчого мистецтва забезпечується переважно шляхом введення до навчально-пізнавального процесу нових предметів гуманітарно-естетичного циклу, котрі частково враховують досягнення новітніх дидактичних технологій та мистецьку орієнтацію;

б) дослідницькі технології навчання фрагментарно використовуються в процесі проведення теоретичних занять, які спрямовані на реалізацію стандартів сучасної вищої освіти;

в) системний підхід до організації формування фахових знань ще надто низький, а іноді загалом відсутній, що призводить до незначної активності студентів в їх засвоєнні.

За результатами констатуючого експерименту є об’єктивна необхідність покращення підготовки майбутніх художників-педагогів, що, в свою чергу, робить важливим завдання розробки однієї з її складових – моделі технології формування фахових знань