Федосій І.О. Обгрунтування елементів технології вирощування капусти савойської в Лісостепу України

Краткое содержание

СУЧАСНИЙ СТАН ВИРОЩУВАННЯ КАПУСТИ САВОЙСЬКОЇ

(Огляд літератури)

У розділі наведено аналіз результатів наукових робіт вітчизняних та зарубіжних вчених про сучасний стан та перспективи виробництва капусти савойської. Показано невирішені питання із зазначеної проблеми та обґрунтовано актуальність теми. У джерелах літератури існують суперечливі думки з приводу сортименту, оптимальних строків сівби, схем розміщення рослин та способів зберігання (Т.В. Лизгунова, 1965, 1971, 1984; Г.В. Боос, 1983; Т.И. Джохадзе, 1983; О.Я. Жук, 1990). Виходячи з цього, постало питання дослідити основні технологічні елементи вирощування капусти савойської в Лісостепу України.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну роботу проведено протягом 2004-2006 рр. на кафедрі овочівництва Національного аграрного університету та в Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН.

Згідно з матеріалами ґрунтового обстеження грунт  дослідного поля – чорнозем опідзолений малогумусний слабовилугуваний. Має профіль глибиною 80-90 см, у гранулометричному складі переважає грубий пил. Вміст гумусу в орному шарі низький (2,25 %). Забезпеченість рухомими сполуками фосфору середня (15,6 мг/100 г), вміст рухомого калію в орному шарі грунту середній (4,0 мг/100 г), реакція сольової витяжки (рН) досягає 5,8 - 6,2, сума увібраних основ – 20,19 мг-екв/100 г ґрунту. Вміст Са – 2,3 мг/100 г, Mn – 53, Мg – 2,3 мг/100 г.

Дослідження проводили відповідно до „Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (2001), статистичну обробку і кореляційний аналіз – за „Методикой полевого опыта” (Доспехов Б. А., 1985). Сортовивчення виконували згідно з „Методикою державного сортовипробування” (2001).

Для проведення господарсько-біологічної оцінки капусти савойської було відібрано сорти та гібриди іноземної селекції різних груп стиглості: Золота рання, Аркта, Тереза з Чехії; Форботе, Вертус з Німеччини; Dafni F₁, Otello F₁, з Франції; D׳asti S Glovanni з Італії; Чіфтейн савой, Аубервіль, Абервілерс, Saga F₁ RS з Нідерландів; Вертю 1340 з Росії.

Вивчення впливу строків сівби на формування продуктових органів та врожайність капусти савойської проводили з середньопізніми сортами Вертю 1340 та Вертус. Строки сівби насіння: 20, 25, 30 квітня (контроль) та 5 травня.

У досліді з вивчення впливу схеми розміщення на ріст і розвиток рослин та врожайність капусти савойської варіантами досліду були схеми 0,7Ч0,6 (контроль), 0,7Ч0,5, 0,7Ч0,4 та 0,7Ч0,3 м. Дослідження здійснювали з сортами Вертю 1340 та Вертус.

Для вивчення впливу різних способів зберігання на лежкість капусти савойської використовували сорт Вертю 1340 та гібриди Saga F₁ RS і Otello F₁. Варіанти досліду: у ящиках (контроль), на стелажах в один ярус, у поліетиленових пакетах по одній головці без доступу повітря, у відкритих поліетиленових мішках, у поліетиленових мішках без доступу повітря, в ящиках із загортанням папір. Зберігання цілих рослин: у підвішеному стані, з укладанням на решітчасті настили у штабелі.

У дослідах виконували такі обліки, спостереження і аналізи: фенологічні спостереження, біометричні вимірювання щодекадно, облік урожаю проводили з кожної ділянки у період технічної стиглості головок. Лабораторні дослідження включали визначення у частинах головки (верхні листки, черешки та внутрішній качан): сухої речовини – методом висушування, ГОСТ 28562–90, вмісту цукрів – за Бертраном, ГОСТ 875613–87, вітаміну С за Муррі, ГОСТ 24536–89 [СТ СЭВ 6245–88], білка – методом Кьєльдаля, ГОСТ 26889–86 [СТ СЭВ 5214–85]; амінокислотного складу за методом рідинної іонообмінної хроматографії на аналізаторі амінокислот марки ААА-339М; вмісту макроелементів – калію, натрію, кальцію, магнію, заліза і мікроелементів – марганцю, нікелю, міді, цинку, свинцю – згідно з ГОСТ 30178-96. Для вимірювання концентрацій металів використовували атомно-абсорбційний спектрофотометр AAS-30, аналізи проводили в лабораторії радіоекологічного моніторингу Інституту агроекології УААН атомно-абсорбційним методом.

Статистичну обробку отриманих даних виконували методом дисперсійного аналізу, кореляційного зв’язку та варіаційної статистики (Доспехов Б.А., 1985) з використанням комп’ютерної програми „Agrostat”.

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНА ОЦІНКА СОРТИМЕНТУ КАПУСТИ САВОЙСЬКОЇ

Одним з важливих елементів технології вирощування капусти савойської є підбір високоврожайних сортів та гібридів, адаптованих до конкретних ґрунтово-кліматичних умов. У роки проведення досліджень насіння сортів капусти савойської висівали у відкриті розсадники в першій п’ятиденці третьої декади квітня, коли температура ґрунту досягає 12-15 ˚С, розсаду висаджували у першій декаді червня. Масові сходи у сортів і гібридів з’являлись через 7-9 діб. За темпами наростання справжніх листків, які утворювались у розсадному віці, у сортів капусти савойської значних відмінностей не виявлено.

Спостереженнями за строками настання основних фенологічних фаз встановлено, що досліджені сорти і гібриди відносяться до 4 груп стиглості. До ранньостиглих (103-111 діб) – Золота рання, Аркта, Форботе, Dafni F₁; середньостиглих (136-139 діб) – Dґasti S Glovanni, Чіфтейн савой, Аубервіль; середньопізніх (149-152 доби) – Вертю 1340, Вертус, Абервілерс і пізньостиглих (162-167 діб) – Saga F₁ RS, Otello F₁, Тереза.

Найбільшу площу листків формували гібриди Otello F₁ і Saga F₁ RS – 1,79, 1,73 м² з однієї рослини та сорти Dґasti S Glovanni і Вертю 1340 – 1,64 та 1,60 м², відповідно з одиниці площі 51142, 49428, 46856 та 45714 м²/га. У процесі вивчення сортименту капусти савойської було досліджено динаміку наростання листків шляхом їх щодекадного підрахунку. Найбільша кількість листків утворювалась у сортів Абервілерс, Вертус та гібрида Otello F₁ – по 23 і 22 шт. Найбільший діаметр головки відмічено у сортів Вертю 1340, Чіфтейн савой, Аубервіль, Вертус та гібрид Saga F₁ RS – 18,4; 18,1; 17,6; 17,3 і 17,2 см відповідно. Найбільшу масу головки мали сорти Чіфтейн савой та Аубервіль – 1,68 і 1,63 кг.

Враховуючи ліміти досліджених морфологічних ознак, слід зазначити, що їх мінливість виражалась невисокими значеннями коефіцієнта варіації незалежно від сорту, гібрида та їх скоростиглості. Встановлено, що існує середній і сильний кореляційний зв’язок між складовими врожайності та середній – між біометричними параметрами залежно від сортименту.