Душейко А.П. Господарсько-біологічна оцінка нових і перспективних сортів малини в умовах Лісостепу України

Краткое содержание

УМОВИ, ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження проводилися протягом 1999-2001 рр. в північній частині Лісостепу України. Для вивчення було використано насадження малини навчально-дослідного саду кафедри садівництва Національного аграрного університету.

Ґрунт дослідної ділянки дерново-середньоопідзолений легкосуглинковий. Ґрунтові води залягають на глибині 5 метрів. На основі результатів ґрунтового обстеження і агрохімічного аналізу зроблено висновок, що ґрунт придатний для вирощування ягідних насаджень.

Клімат помірно континентальний з теплим літом і не дуже холодною зимою. За багаторічними даними річна температура повітря складає 7,3ºС, середня багаторічна температура найбільш холодного місяця січня – мінус 6,5ºС, найбільш теплого – липня +19,8ºС. Мінімальна температура, згідно з даними багаторічних спостережень становить –36ºС, а максимальна +39ºС. Сума активних температур вище 10ºС  – у межах 2440-2700ºС. Річна сума опадів 636 мм, основна кількість їх випадає протягом вегетаційного періоду.

Схема дослідів включала 15 сортів малини (табл.1, 2), в тому числі 10 традиційних – Одарка, Основ’янка, Промінь, Козачка, Благородна, Сонце Києва, Глен Клова, Киржач, Лазарівська, Новокитаївська (контроль)  і 5 ремонтантних – Зєва, Херітейдж, Вересневі зорі, Осіннє сяйво, Бабине літо (контроль). Дослід закладено в 1998 році згідно з методикою державного сортовивчення. Агротехнічні заходи на дослідній ділянці виконувалися відповідно до чинних рекомендацій.

Господарсько-біологічну оцінку сортів вивчали за показниками:

–       проходження календарних строків фенофаз;

–       зимові пошкодження сортів у польових і лабораторних умовах;

–       загальний стан рослин під час цвітіння та в кінці періоду росту пагонів;

–       врожайність сортів – ваговим методом;

–       середня маса ягід зважуванням 100 плодів і дегустаційна оцінка свіжих ягід та продуктів переробки за п’ятибальною шкалою;

–       біохімічний склад ягід: сухі розчинні речовини, цукри, вітамін С, кислотність;

–       ступінь ураження сортів пурпуровою плямистістю і антракнозом  проводили за створеною нами методикою; пошкодження жуком малиновим – у відсотках пошкоджених ягід; малиновою стебловою галицею – за кількістю пошкоджених стебел;

–       пагоноутворювальна здатність (кількість паростків і пагонів заміщення в кожному повторенні (на 1 м)), одночасно вимірювали їх висоту;

–       економічна ефективність вирощування сортів – за методикою О.М. Шестопаля (1992);

–       статистичний обробіток результатів досліджень з використанням диспер-сійного аналізу – за методикою Б.О. Доспєхова (1985) і  В.Ф. Мойсейченка (1988).

МОРФОЛОГІЧНІ ТА БІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ

СОРТІВ МАЛИНИ

Фенологічні фази розвитку. За даними наших спостережень, фенологічні фази проходять за певною черговістю. Встановлено, що сорти малини в зоні Лісостепу вегетацію починають в третій половині квітня за переходу середньодобової температури через +5ºС. Різниця у строках початку вегетації між ранніми та пізніми сортами складає 12-15 днів. Цвітіння більшості сортів  відбувалося в кінці травня, а деяких – на початку червня місяця, тобто приблизно через місяць після початку вегетації.

Період від початку цвітіння до кінця достигання ягід залежно від сорту становить 46-60 днів. Достигання плодів проходить в межах 18-30 днів. Кореневі паростки починають рости дуже рано, майже одночасно з розпусканням бруньок. Пагони заміщення проростають на 7-10 днів пізніше. Закінчують вегетацію сорти майже одночасно, що пов’язано з метеорологічними умовами.

Зимостійкість. У період проведення досліджень найбільше підмерзання рослин відмічено у 2001 р. Це зумовлено не лише зниженням температури взимку до –21°С, а, насамперед, пізнім закінченням росту пагонів у попередньому 2000 р. Теплий і дощовий вересень, середня температура якого становила 13,1°С та кількість опадів 152,8 мм, сприяли активному росту пагонів у вересні і жовтні. Крім того, у 2000 р. насадження малини були сильно ослаблені літньою посухою. Максимальна температура в другій та третій декаді серпня становила   33,5-35,9°С.

Такі погодні чинники обумовили значне підмерзання ряду сортів малини. Найбільше підмерзання відмічено в сортів Лазарівська (3,3 бала), Киржач і Одарка (по 3 бали). Ремонтантні сорти через пізнє закінчення вегетації ще більше потерпіли від низьких температур. Сорт Осіннє сяйво підмерз на 4 бали, Зєва – 3,8, Бабине літо – 3,7, Херітейдж – 3,2, Вересневі зорі – 3 бали.

Завдяки пізньому цвітінню малина уникає весняних заморозків, що сприяє щорічному її плодоношенню. За період проведення досліджень підмерзання квіток і зав’язі малини не спостерігалось.

Репродуктивна здатність. Найбільше кореневих паростків дають сорти Промінь (39 шт. на м смуги), Херітейдж (36), Одарка (32), Зєва (30), Основ’янка, Киржач, Осіннє сяйво (по 27). Новокитаївська (25 шт.).

Висота кореневих паростків і здатність утворювати розвинену кореневу систему є одним з показників, які забезпечують отримання стандартних саджанців. Краще розвиваються кореневі паростки у ремонтантних сортів Осіннє сяйво та Вересневі зорі. Вони досягають висоти 135-140 см. Виділяються за сильнорослістю паростки сортів Промінь, Основ’янка, Одарка (120-135 см).

Кількість пагонів заміщення та їх якість визначають продуктивність сорту. Найбільше пагонів заміщення утворюють сорти Основ’янка (26 шт. на метрі плодоносної смуги), Промінь (22), Одарка, Лазарівська (по 21 шт.). Найбільші пагони заміщення мають сорти Благородна (висота 200 см), Глен Клова (180 см), Херітейдж (176 см), Промінь (179 см), Осіннє сяйво (170 см).