Ходаківська Ю.Б. Господарсько-біологічна оцінка сортів груші у старшій віковій групі дерев в умовах Лісостепу та Полісся України

Краткое содержание

Формування сортименту груші та можливості його вдосконалення в Лісостепу та Поліссі України. У розділі на основі літературних джерел визначається місце і значення груші у плодівництві, можливість покращення її сортименту взагалі і, в умовах Лісостепу та Полісся України зокрема, вклад у цю справу селекціонерів – плодоводів. Обґрунтовується доцільність вибору сортів селекції Львівської ДСС, як предмету досліджень.

Умови, об’єкти і методика  проведення досліджень.

Експериментальні дослідження виконано в північному Лісостепу (ДГ “Новосілки”) та південному Поліссі (ДГ “Дмитрівка”), Києво - Святошинський р-н Київської обл. у 2000-2006 рр. шляхом проведення стаціонарних польових і лабораторно–польових дослідів, які супроводжувалися цитологічними та анатомічними дослідженнями.

Клімат у зонах проведення дослідів помірно континентальний. Середньо-місячні температури: січня мінус 1,1^о…4,6, липня плюс 18,8…24,4, абсолютний максимум плюс 35^о...39, абсолютний мінімум мінус 35^о…39,6^оС. Безморозний період становить 160…204 дні. Період вегетації рослин з середньодобовою температурою вище 5^оС триває 160…165 днів, а з температурою 15^оС і вище ― 110…120 днів, сума активних температур – 2400…2900^оС. За кількістю опадів район проведення досліджень належить до зони помірного зволоження - 519…728,5 мм річних. Проте протягом року опади розподіляються нерівномірно: менш зволожені зима та весна (39,6…46,0 мм) в порівнянні з літом та осінню (67,5…59,6 мм).

Ґрунт дослідних ділянок у ДГ “Новосілки” цілком придатний для вирощування плодових культур: темно-сірий опідзолений, типовий для зони. Кількість гумусу в орному шарі становить 2,0-2,3%, рухомого фосфору - 6,6-6,9 мг, обмінного калію - 6,2-6,5 мг на 100 г ґрунту, рН ґрунтового розчину - 5,6-5,7. Ґрунтові води знаходяться на глибині 5-6 м.

У ДГ “Дмитрівка” ґрунт типовий для Полісся - піщаний, але сформований на лесовидному суглинку неглибокого залягання (1,3-1,5 м), тому при належному окультуренні посадкових місць цілком придатний для садових культур.

Вивчали господарсько-біологічні особливості росту і плодоношення 19 сортів і 4 елітних форм. За контроль використано Лісову красуню (для осінніх сортів) і Бере Арданпон (зимових). Досліди закладено у триразовому повторенні по 8-10 дерев кожного сорту у варіанті, дерева висаджено в сад у 1986 році з площею живлення 5 х 3 м, ДГ “Новосілки” (північний Лісостеп) та у 1976 році з площею живлення 6 х 3 м,  ДГ “Дмитрівка” (південне Полісся). Крону формували за розріджено-ярусною системою.

Дослідження проводилися у відповідності до “Програми і методики сортовивчення плодових, ягідних та горіхоплідних культур” (1999 р.), “Програми і методики селекції плодових, ягідних та горіхоплідних культур”(1997 р.), а також методичних розробок генетико – цитологічної лабораторії та лабораторії фізіології Інституту садівництва УААН (Копань В.П. та ін. 2000, 2005; Силаєва А.М., 2003).

Фенологічні спостереження виконувалися на початку і в кінці вегетації, в період цвітіння та листопаду. Фертильність пилку визначали за інтенсивністю забарвлення ацетокарміном (Дегтярьова Н.І., 1979), плоїдність – не прямими методами за величиною та формою пилкових зерен,  кількістю та розміром продихів листків (З.П. Паушева, 1970), підрахунком числа хлоропластів в замикаючих клітинах продихів (Л.В. Соловйова, 1980), морозостійкість за методикою Тюріної М.М. та Гоголевої Г.А. після проморожування в холодильній камері при мінус 30°… 35°С в періоди другого компоненту зимостійкості (кінець грудня - січень) і третього (після настання морозів за значним потеплінням - лютий при мінус 25°…27° С). Проводили також прямі обліки підмерзання після відносно суворих зим 2004/2005 і 2005/2006 рр. (абсолютні мінімуми відповідно мінус 22,0° та 25,6 і 28,5…30,6°С). Ушкодження кори, камбію, деревини, серцевини та бруньок виявляли на зрізах за методикою Соловйової М.О. (1977). Посухостійкість вивчали за такими елементами, як обводнення листків їх водоутримуюча здатність, водний дефіцит, ступінь відновлення тургору (Смиков В.К., 1999), а також електропровідністю листової пластинки (Тороп В.В., 2000). Товарність і споживчі якості плодів встановлювали за ГОСТом 21713-76, і при дегустаціях у визначеному порядку, а економічну доцільність вирощування сортів - за методикою, розробленою в ІС УААН (Кондратенко П.В. та ін., 2006). Математичну обробку одержаних даних проводили на основі алгоритмів (Доспехов Б.А., 1985) та з використанням відповідних комп’ютерних програм (Кондратенко П.В., Бублик М.О., 1996).