Шевчук Л.М. Особливості формування якості плодів яблуні у південному Поліссі України

Краткое содержание

Огляд літератури. В цьому розділі на підставі огляду літературних джерел обгрунтовано  ступінь впливу  метеорологічних факторів та біологічних особливостей плодів на формування їх якісних  показників.   Такі важливі властивості яблук як смак, маса, забарвлення, придатність до зберігання та технічної переробки,  формуються вже під час росту і достигання на дереві і адекватно залежать від рівня та характеру обміну біологічно активних речовин, як під час росту, так і зберігання у плодосховищі.

Умови і методика проведення досліджень. Дослідження проводились  протягом 1995, 1996 та 2000 рр. на базі лабораторії зберігання  ІС УААН. Плоди для досліджень відбирали в садах виробничого сортовипробування в ДГ “Дмитрівка”  (південне Полісся України).

            Роки досліджень істотно різнилися за  метеорологічними факторами.  За період вегетації  найбільш відчутні розходження в метеорологічних показниках  відмічалися на його початку та кінці.  Найбільш теплим і сухим був 1996, найбільш холодним і вологим - 2000 р.

 Дослідні насадження розміщені на садопридатних дерново-слабопідзолистих грунтах, на водно-льодовикових відкладах, підстиляючих з глибини 240 см прісноводними суглинками.

Схема дослідів.  Варіантами дослідів були гібридні форми ДА-6517 та SR-0523, сорти Салгірське, Сапфір, Зимове Плесецького, Ліберті, Флоріна. Кожний дослід проводився у трьох повторностях.

Дослід 1 - вивчення впливу комплексу метеорологічних умов вегетаційного періоду на динаміку накопичення та вміст біологічно активних сполук  в плодах яблуні в період їх росту та розвитку.

Дослід 2 - дослідження впливу погодніх умов періоду вегетації на лежкість плодів та ураження їх мікробіологічними і фізіологічними захворюваннями під час тривалого зберігання.

Дослід 3 - у досліді вивчали вплив метеорологічних факторів періоду росту і розвитку плодів на їх технологічність,  виготовляли сік натуральний,   повидло, джем.

            Всі дослідження по зберіганню та біохімічні аналізи плодів проводились у відповідності до “Методичних рекомендацій проведення досліджень по питаннях зберігання та переробки” (1980). У період росту і формування плодів на дереві,  під час  зберігання, а  також при підготовці їх до переробки і у продуктах,   виготовлених з них, визначали вміст основних біохімічних речовин: СРР - за рефрактометром, цукрів – колориметрично, методом  В.Л. Вознесенського, органічних кислот -  титрування 0,1% - ним  розчином NaOH, аскорбінової кислоти – титрометрично за використанням фарби Тільманса (2,6 - дихлорфеноліндофенол), пектинових речовин (протопектини, розчинний пектин та їх сума) – карбозольним методом, фенольних сполук – титруванням реактивом Фоліна-Деніса, желеутворюювальну здатність - методом виготовлення желейних проб. Інтенсивність дихання плодів  у процесі росту, а також під час зберігання визначали за методом І.М. Толмачова (1950), знімальну стиглість плодів - за методикою Н.А Целуйко (1966), по йод-крохмальній пробі. Плоди для зберігання та переробки  відбирали за  ГОСТом 21112 – 96. Продукти переробки готували у відповідності з інструкціями та рецептурами, що діють у харчовій промисловості.  Якість виготовлених продуктів переробки співставляли з вимогами  ГОСТів: сік натуральний освітлений – ГОСТ – 656 – 95; джем – ГОСТ – 7009 – 88; повидло – ГОСТ – 6929 – 88.    

Математичну обробку отриманих даних проводили методом регресивного аналізу за методикою Б.А. Доспєхова  (1979) та  з використанням  персонального комп’ютера за відповідними програмами П.В. Кондратенка і М.О. Бублика   (1996).

            Економічну ефективність зберігання плодів визначали за  “Методикою економічної оцінки типів насаджень, сортів плодових та ягідних культур і результатів технологічних досліджень в садівництві” (1992).