Лихочвор В.В. Агробіологічні основи формування врожаю озимої пшениці в умовах Західного Лісостепу України

Краткое содержание

(Огляд літератури)

В огляді літератури зроблено аналіз існуючих моделей інтенсивної технології, подаються їх переваги та недоліки, оптимальні параметри структури врожаю, обґрунтовується необхідність біологізації інтенсивних технологій вирощування озимої пшениці, що забезпечить високі показники економічної ефективності, чистоту навколишнього природного середовища і продукції.

                         УМОВИ  ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ  ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились впродовж 1986-2002 років на дослідному полі кафедри рослинництва і луківництва Львівського державного аграрного університету та на полях філіалу кафедри - агрофірми "Підлісне" Жовківського району Львівської області. Досліди закладались на сірих і темно-сірих опідзолених ґрунтах, які займають понад 50% у структурі ґрунтового покриву західного Лісостепу України. Це дає можливість вважати, що польові дослідження проводили в типових для зони ґрунтових умовах. Агротехнічні властивості ґрунтового покриву характеризуються такими показниками: вміст гумусу в орному шарі невисокий (2,23-3,20%), що свідчить про низьку природну родючість цих ґрунтів. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної і нейтральна, рН сольової витяжки 5,9-6,5. Забезпеченість легкогідролізованим азотом становить 41-62 мг, рухомого фосфору - 89-140 мг, калію - 68-94 мг на 1 кг ґрунту. Гранулометричний склад ґрунту - легкосуглинковий.

Клімат зони західного Лісостепу України помірно теплий з середньою багаторічною температурою повітря 7,4°С. Найвища середньорічна температура була в 1989-1990рр. і 1999-2000рр.- 9,0°С та в 1997/98рр. - 8,9°С. Майже в усі роки досліджень річна температура перевищувала середній багаторічний показник. Тільки в 1995-1996рр. вона знизилась до 6,3 °С, але це відбулося за рахунок тривалих морозів у грудні-березні.

Сума опадів за рік була найвищою у 1988/89рр. і 1997/98рр., коли випадало  відповідно 844 і 874 мм, що на 183 та 213 мм більше від середньої багаторічної норми (661 мм). У ці роки випадала значна кількість опадів під час весняно-літньої вегетації - 473 мм і 458 мм, за період з квітня до липня. Незважаючи на це, зменшення врожайності від перезволоження не спостерігалося. За роки досліджень нестача вологи відчувалась тільки влітку 1995 року. Крім того, в цей вегетаційний рік (1994/95рр.) була найменша кількість опадів (533 мм), тривалий період (з другої половини червня до кінця липня) - не було дощів.

Отже, в роки досліджень гідротермічні умови відрізнялися між собою і від середньої багаторічної норми. Проте в цілому не спостерігалося екстремальних умов, які б істотно вплинули на зниження продуктивності озимої пшениці. Несприятливим можна вважати 1994-1995 рік, коли висока температура (8,6 °С) поєдналася з низькою кількістю опадів (533 мм).

Дослідження проводились за схемою двох трифакторних, дев'яти двофакторних і восьми  однофакторних дослідів. Облікова площа ділянки становила 50 м , повторність — триразова, що відповідає вимогам проведення дослідів із зерновими культурами. Чергування варіантів у повторенні було послідовне або рендомізоване. Польові досліди закладались і виконувались з урахуванням усіх вимог методики дослідної справи за Б.А.Доспєховим (1985).

Супутні аналізи зразків ґрунту та рослинного матеріалу проводили за загальноприйнятими методиками:

-  Легкогідролізованого азоту за Тюріним-Кононовою, рухомих форм фосфору і калію - за Чириковим, вміст гумусу - за Тюріним, рН - за методом ЦИНАО;

- Польову схожість, густоту рослин в осінній період, виживання рослин у процесі перезимівлі, густоту рослин перед збиранням визначали на закріплених ділянках площею 0,25 м² у чотирьох місцях по діагоналі ділянки, що в сумі становили 1м²;

- Відбір снопового матеріалу проводили за один-два дні до початку збирання врожаю з площі 0,25м² у чотирьох місцях ділянки. Структурний аналіз урожаю проводився за „Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур”;

-  Площу листкової поверхні визначали за методом “висічок”. На цій основі визначали фотосинтетичний потенціал та чисту продуктивність посівів згідно із загальноприйнятою методикою за основними фазами вегетації та за вегетаційний період;

- Натуру зерна визначали за державним стандартом 10840-64;

- Скловидність зерна встановлювали за державним стандартом 10987-76;

-  Визначення маси 1000 зерен за державним стандартом 10842-82;

- Вміст в зерні сирої клейковини та її якість визначали за державним стандартом 113586.1-68;

-  Вміст загального азоту в зерні встановлювали за Кельдалем згідно стандарту 10846-91;

- Облік урожаю проводили методом поділянкового обмолоту озимої пшениці комбайном "Сампо 500" з наступною очисткою зерна і перерахунком на 100% чистоту та на 14%-ну вологість;

- Математичний аналіз результатів польових дослідів проводили на персональному комп'ютері за програмою дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізу згідно методики Б.А.Доспєхова (1985) та застосування комп’ютерної програми “Statistica 5,0;

- Економічну ефективність досліджуваних агрозаходів вирощування сортів озимої пшениці оцінювали за загальноприйнятою методикою - за витратами на 1 га, сумарним прибутком, собівартістю 1 ц зерна і рівнем рентабельності;

- Енергетичну ефективність агрозаходів і технологій визначали за методикою                          O.K. Медведовського та П.І. Іваненка”(1988).