Білоножко В.Я. Агробіологічні та екологічні основи формування врожайних властивостей насіння гречки в правобережному Лісостепу України

Краткое содержание

Сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку насіннєзнавства гречки

(Огляд літератури)

Продуктивність гречки зумовлена генетичною властивістю й умовами вирощування рослин.

Розкриття потенціалу нових сортів забезпечується технологією вирощування, яка базується на біологічних властивостях та реакції культури на умови зовнішнього середовища. З цих проблем особливий інтерес набуває оптимізація елементів зональної технології вирощування біологічно повноцінного насіннєвого матеріалу і забезпечення високої якості насіння.

Узагальнення джерел літератури (Кулешов, 1961; Кизилова, 1974; Строна, 1978; Кіндрук, 1990 та ін.) і попередніх досліджень дозволило висунути ряд гіпотез щодо посилення життєвості і життєздатності насіння гречки, пошуків важливих чинників, що впливають на її врожайність.

Встановлення закономірностей кількісної дії певних елементів технології у їх сукупному чи в роздільному прояві дає можливість створити або суттєво удосконалити технологію вирощування високоякісного насіння гречки, серед яких у Лісостепу є попередники, удобрення, строки та способи сівби, норми висіву та строки збирання.

Пізнання закономірностей виникнення неоднорідності плодів дозволить розробити моделі управління формуванням високих врожайних властивостей насіння і визначити регіони оптимального насінництва гречки з прогнозуванням певних посівних та врожайних властивостей насіння.

Умови та методика досліджень

Експериментальні дослідження виконано на дослідному полі Уманського державного аграрного університету, розміщеному в Маньківському природно-сільськогосподарському районі Середньо-Дніпровсько-Бузького округу правобережного Лісостепу з географічними координатами за Грінвічем 48°46′ північної широти і 30°14′ східної довготи. Висота над рівнем моря – 245 м.

Територія дослідного поля є рівне підвищене плато між двома невеликими річками з пологими (2-3°) схилами південно-східної та північно-західної експозиціями. Внаслідок того, що підземні води залягають на глибині 22-24 м, польові культури використовують лише вологу, яка поступає в ґрунт у вигляді атмосферних опадів. Саме вона є одним з основних факторів, що лімітує продуктивність сільськогосподарських культур. За даними метеостанції Умань, середньорічна сума опадів становить 633 мм, проте в окремі роки бувають значні відхилення. Регіон характеризується нестійким зволоженням і періодичними засухами (деколи 2-3, а в окремі періоди і 3-5 років за десятиріччя є посушливими).

За тепловим режимом клімат регіону є помірно-середньо-континентальний. Гідротермічний коефіцієнт Висоцького становить 1,1-1,2; сума активних температур коливається від 2400 на півночі до 3200°С на півдні. Період з такими температурами триває 140-160 днів.

Для гречки, яка відноситься до теплолюбних культур, активною є температура понад плюс 10°С. Сума активних температур понад плюс5°С становить для Уманського району 3005°С, понад плюс 10°С – 2500-2700°С і понад плюс 15°С – 2045°С. Вегетаційний період з температурою понад плюс 10°С триває 160-165 днів.

Погодні умови в роки проведення досліджень були сприятливими для росту і розвитку гречки, хоча окремі періоди і роки різнилися як за кількістю опадів, так і температурним режимом, що дало змогу краще встановити вплив факторів на ріст, розвиток і формування врожайності насіння.

Ґрунтовий покрив дослідного поля є чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі з вмістом гумусу 3,2‑3,5% у верхньому горизонті і порівняно різким його зменшенням з глибиною. Грунт характеризується середнім вмістом рухомих форм фосфору і калію та недостатнім – лужногідролізованого азоту. Ґрунт можна характеризувати як середньоокультурений, який для формування високої врожайності сільськогосподарських культур потребує внесення органічних і мінеральних добрив.

Властивості ґрунту і рельєф дослідного поля є типовими для помірно-континентальної східноєвропейської грунтово-кліматичної фації, у межах якої можуть бути впроваджені отримані в дослідах результати.

Експериментальну роботу складає ряд польових і лабораторних дослідів.

1. Посівні якості та врожайні властивості насіння гречки залежно від попередників, фонів удобрення попередника і гречки материнських рослин.

2. Посівні та врожайні властивості насіння гречки залежно від строків сівби та системи удобрення материнських рослин.

3. Посівні та врожайні властивості насіння гречки залежно від способів сівби та співвідношення мінеральних добрив материнських рослин.

4. Посівні та врожайні властивості насіння гречки залежно від строків збирання та фону живлення материнських рослин.

5. Посівні та врожайні властивості насіння гречки залежно від терміну його зберігання.

6. Вивчення модифікаційних змін, що відбуваються під впливом екологічних факторів і проявляються на врожайних властивостях насіння гречки.

Схеми дослідів і елементи методики наведені у відповідних розділах  дисертації. Досліджували сорти гречки Любава, Вікторія, Аеліта, Зеленоквіткова-90, Кара-Даг. Площа облікових ділянок 50 м², повторність чотириразова, метод розміщення ділянок в повторенні рендомізований, повторень – в дві смуги.

Технологія вирощування гречки у дослідах була загальноприйнятою для зони, крім елементів, що вивчали в дослідах.

Обліки, спостереження та аналізи в дослідах проводили за загальноприйнятими методиками і державними стандартами.

1. Вплив погодних умов на ріст і розвиток гречки аналізували за даними метеостанцій Умань, Кам’янець-Подільський, Хоростків, Сміла, Ульянівка.

2. Облік густоти посіву рослин проводили на закріплених площадках.

3. Фенологічні спостереження за настанням фаз росту й розвитку гречки – за методикою Ф.М. Куперман та за методикою проведення досліджень у сортовипробуванні.

4. Облік інтенсивності плодоутворення проводили шляхом взяття проб. Для цього на кожному варіанті фіксували дату початку цвітіння і через 30 діб подекадно відбирали проби з 30 рослин (з двох несуміжних повторень у двох    місцях ділянки розміром 2 м²).

5. Площу листків і фотосинтетичний потенціал посівів визначали за методикою А.А. Ничипоровича.

6. Вологість ґрунту та сумарне водоспоживання рослин визначали перед  сівбою та в основні фази росту і розвитку гречки через кожні 10 см в шарі 0-100 см за методикою А.А. Роде.

7. Облік врожайності проводили комбайном “Нива”.

8. Структурний аналіз рослин за елементами насіннєвої продуктивності проводили за пробними снопами з 30 рослин, які відбирали перед збиранням з двох несуміжних повторень у двох місцях ділянки за такими ознаками:

а) рослини: висота, см; число гілок першого порядку, шт.; число пазушних суцвіть на рослині, шт.; маса плодів з рослини, г;

б) головного пагона: довжина другого міжвузля, см; висота прикріплення першого суцвіття, см; довжина зони гілкування, см; число вузлів, шт.: у зоні гілкування та плодоношення; вузол першого гілкування, порядковий номер; вузол першого суцвіття, порядковий номер.

9. Оцінюючи якість насіння, визначали: масу 1000 зерен – за ДСТ 12041-80; схожість, енергію проростання – за ДСТ 12083-84; швидкість та дружність проростання – за методикою В.В. Гриценка та З.М. Калошиної; життєздатність – за ДСТ 12039-82; силу росту – за методом морфофізіологічної оцінки проростків, запропонованим І.Г. Строною; посівну якість насіння – за ДСТУ 2240-93.

10. Польову схожість та збереженість рослин визначали за методикою, яка викладена В.Ф. Мойсейченком та В.О. Єщенком.

11. Адаптивність сортів визначали за методикою Еберхарта і Рассела.

12.  Гомеостатичність сортів і їхню селекційну цінність визначали за методикою В.В. Хангільдіна.

13. Статистичний аналіз результатів досліджень проводили дисперсійним, кореляційним та регресійним методами з використанням ЕОМ Pentium IIІ.

14. Економічну ефективність використання окремих елементів технології оцінювали за затратами засобів виробництва на 1 га, сумарним прибутком, собівартістю 1 ц насіння, рівнем рентабельності. Економічні розрахунки проводили за технологічними картами в цінах 2003 року з використанням „Методології наукових досліджень”, „Методичних вказівок з визначення економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями”, „Методикой экономических исследований в сельском хозяйстве”.