Голобородько С.П. Біологічні й агротехнічні основи вирощування люцерни на корм і насіння в південному Степу України

Краткое содержание

У вступній частині обґрунтовано тему дисертаційної роботи, визначено актуальність, наукову новизну, мету й основні завдання, задекларовано особистий внесок здобувача та наведено структуру й обсяг дисертації

Біологічні й агротехнічні основи вирощування люцерни (огляд літератури)

Проаналізовано огляд літературних джерел з питань виявлення факторів впливу на продуктивність люцерни. Наведено дані з вирощування люцерни на корм і насіння в різних країнах світу і безпосередньо в південному Степу України. Визначено основні фактори, що визначають сучасний рівень кормової насіннєвої продуктивності культури в розвинутих країнах світу та в Україні. Наведено дані про існуючі технології вирощування культури, на основі яких визначено мету і завдання досліджень.

Умови та методика проведення досліджень

Кліматичні умови південного Степу України характеризуються високою річною температурою повітря і недостатньою кількістю атмосферних опадів. При сумі температури повітря вище + 5° С, що дорівнює 3500-3900°С, за рік випадає лише 350-399 мм опадів, у тому числі за вегетаційний період – 170-204 мм. Ґрунти південного Степу – чорноземи південні, чорноземи супіщані, темно-каштанові  та лучно-чорноземні.

Польові досліди проводили на чорноземі супіщаному Чалбаської та дернових піщаних ґрунтах Олешківської арени (колишній КСП "Таврійський" і радгосп – завод “Цюрупинський” Цюрупинського району), на темно-каштанових та лучно-чорноземних ґрунтах ДП ДГ “Копані” Білозерського району Херсонської області.

Вміст гумусу в орному шарі чорнозему супіщаного становив 1,01-1,87%, рухомого фосфору (за Мачигіним) – 3,13-3,71, обмінного калію – 9,1-18,5 мг/100 г ґрунту. Найменша вологоємність (НВ) 0-100 см шару чорнозему супіщаного – 9,3%, вологість в'янення (ВВ) – 2,9% до  маси абсолютно сухого ґрунту.

Більша частина атмосферних опадів за роки проведення дослідів випадала в зимовий період, а весняні та літні опади за високої темпе­ратури та низької відносної вологості повітря були недостатньо ефективними. Лише в 1982, 1985 і 1997 роках у критичний період "масове цвітіння-дозрівання насіння люцерни" опадів випало більше норми: відповідно 174,8 мм, 214,4 та 246,4 мм. Сума ефективних температур вище 5⁰С за роки досліджень у період вегетації насіннєвої люцерни для першого укосу становила 1445,4⁰С і 1805,8⁰С – для другого укосу.

Польові дослідження проводили в одно –, дво – і трифакторних дослідах при чотирикратній повторності. Площа посівних ділянок – 120 м², облікових – 100 м².

Вегетаційні поливи проводили дощувальною машиною ДДА-100 МА, ДМ        ДФ-120 "Днепр".

Ди­наміку чисельності шкідників і корисних комах здійснювали регулярни­ми ентомологічними обліками шляхом відбору й аналізу ґрунтових і рослинних  проб, застосування стандартних сачків.

Статистичну обробку експериментальних даних польових дослідів проводили за методиками польового досліду Б.А.Доспєхова (1989), Інституту землеробства південного регіону УААН (2002), Херсонського державного аграрного університету (1978). Енергетична ефективність технології вирощування люцерни на насіння визначалася за О.К.Медведовським, П.І.Іваненком (І988).

Біологічні особливості та продуктивність люцерни

Тривалість вегетаційного періоду люцерни на кормові цілі за укосами при зрошенні складала: перший укіс – 65 днів, другий – 42, третій – 47 і четвертий –    52 дні. На неполивних землях тривалість вегетаційного періоду залежала від  забезпеченості опадами і досягала для вологого 2004 року 62 дні у першому укосі і 48 днів – у другому. Для сухого року (2002 р.) отримували лише один укіс, тривалість вегетаційного періоду якого не перевищувала 62-65 днів.

Сума ефективних температур повітря більше 5⁰С для насіннєвої люцерни першого і другого років використання (другого і третього вегетації) у першому укосі досягала 1622 ⁰С і у другому – 1633 ⁰С.

Середньодобовий приріст абсолютно сухої речовини люцерни сорту Херсонська 7 у першому укосі, за середньої тривалості світлового дня               13,83 годин досягав 73,6 кг/га і перетравного протеїну – 11,89 кг/га, у другому укосі, відповідно, – 74,0   і 12,14 і третьому – 65,9 і 10,42 кг/га.

У четвертому укосі за тривалості світлового дня 12,38 годин середньодобовий приріст сухої речовини знижується до 39,6 кг/га і 6,42 кг/га – перетравного протеїну. Індекс продуктивності люцерни на кормові цілі у першому укосі складає 4,58 кг/га сухої речовини на 1 годину світлового дня і 0,74 кг/га – перетравного протеїну, у другому укосі, відповідно, – 4,79  і 0,78; третьому  – 4,45 і 0,70 і четвертому – знижується до 3,20 і 0,51 кг/га на 1 годину світлового дня.

Для насіннєвої люцерни сорту Надєжда індекс продуктивності у першому укосі досягає 0,25 кг/га насіння на 1 годину світлового дня і 0,27  – у другому, сорту Херсонська 7 –  0,21 насіння у першому укосі і 0,17 кг/га насіння – у другому.