Маслійов С.В. Біологічні особливості й ефективність вирощування розлусної кукурудзи в південно-східній частині України

Краткое содержание

Експериментальні роботи проводилися протягом 1996-1999рр. на кафедрі біології ЛДПУ та землях ЗАТ “Бутово”  Старобільського району Луганської області, розташованого в провінції Степ Північний Задонецький.

Грунти  дослідних ділянок - чорноземи типові на лесоподібних суглинках з гумусовим  шаром 45-50см, вмістом гумусу в орному шарі - 3,5-3,6%, гідролізованого азоту -  за Корнфілдом - 10,4-11,2 мг, рухомого фосфору -  за Мачигіним - 10,1-10,8 мг, обмінного калію -  за Мачигіним - 14,5-15,3 мг на 100г грунту. Найменша вологоємність метрового шару грунту  - 24-27%, вологість  в’янення рослин - 12-16%, об’ємна маса грунту - 1,30-1,36 г/см, загальна шпаруватість - 49-51%.

Клімат району - континентальний, помірно посушливий. Середня річна температура повітря - 7,4° С. Тривалість безморозного періоду - 155-165 днів. Сума активних  температур - 2850-2950°С. Середня річна сума опадів не перевищує 440-470 мм.Коефіцієнт зволоження території - 0,8-0,9. У роки проведення дослідів погодні умови відрізнялися від середніх багаторічних: 1996р. характеризувався як помірно вологий із загальною кількістю опадів за вегетаційний період кукурудзи 364 мм, сумою ефективних температур 1445° С, гідротермічним коефіцієнтом (ГТК) 1,2; 1997р. - вологий з показниками відповідно 372 мм, 1218°С, ГТК 1,4; 1998р. - посушливий - 164 мм, 1533°С, ГТК 0,5 при середніх багаторічних показниках 242 мм, 1250° С, ГТК 0,9.

Досліди розміщувалися  у восьмипільній польовій сівозміні. Попередником кукурудзи була озима пшениця. Основний обробіток грунту включав дворазове лущення стерні та оранку на глибину 20-22см плугом ПН-4-35. Навесні поле боронували зубовими боронами  і проводили 2-3 допосівні культивації. При вивченні способів основного обробітку грунту, крім плуга ПН- 4 -35,   відповідно до схеми досліду використовували культиватор-плоскоріз КПГ-250 та  важку дискову  борону БДВ-3,0. Добрива нормою  N60Р60К40 вносили під основний обробіток грунту та як підживлення. Сівбу проводили при прогріванні 0-10см шару грунту до 14-16 °С або у відповідності до строків сівби сівалкою СПЧ-6, а при вивченні способів сівби -  ще  й  сівалками СЗ-3,6. Густота стояння рослин - 45 тис./га або  відповідно до схеми дослідів. Для сівби використовували гібриди  Дніпровський 921ТВ, Дніпровський 298, Дніпровський 925. Догляд за посівами включав досходове боронування та дві міжрядні культивації. Гербіциди в дослідах не застосовували. Збирання врожаю проводили вручну при повному дозріванні зерна.

Елементи технології вирощування кукурудзи вивчали в 3-х двофакторних дослідах,  закладених за методом розщеплених ділянок, з послідовним розміщенням варіантів. Посівна площа ділянок - 84 м², облікова - 56 м².  Повторність дослідів - 3-4-х разова.

    При проведенні експериментів керувалися загальноприйнятими й спеціальними методиками. Статистичну обробку експериментальних даних проводили методом дисперсійного аналізу на ПЕОМ  “Pentium”.

                 ЕФЕКТИВНІСТЬ  ОСНОВНОГО Й  ДОПОСІВНОГО

                 ОБРОБІТКУ ГРУНТУ ПІД РОЗЛУСНУ КУКУРУДЗУ

         Агрофізичні показники та мікробіологічна  активність грунту

На ділянках,  оброблених полицевими й особливо безполицевими знаряддями на 20-22см, накопичувалося на 10-17мм вологи більше, ніж при мілкому обробітку на 10-12 см. Збільшення кількості допосівних культивацій з 1 до 3 суттєво не відбивалося на вологозабезпеченні кукурудзи.

Агрономічно цінних агрегатів (0,25-10мм) було найбільше, а пилуватих частинок  найменше на ділянках з плоскорізним обробітком грунту й однією допосівною культивацією.

Збільшення допосівних культивацій до 3-х призводило до зменшення агрономічно цінних агрегатів на 4,5-6,6% і підвищення питомої ваги пилуватих частинок грунту на   4,5 - 6,3 %.

Щільність 0-10см шару грунту перед сівбою кукурудзи перебувала в межах  1,08 - 1,18 г/см . Різниця її по варіантах обробітку грунту не перевищувала  0,02-0,06 г/см . На період цвітіння кукурудзи вона  досягала 1,23-1,28 г/см , збирання врожаю - 1,30 - 1,33 г/см . У 10-20см шарі щільність грунту на початку вегетації кукурудзи по оранці й плоскорізному розпушуванню була в межах 1,20-1,21 г/см , по мілкому обробітку - 1,28-1,30 г/см , а в кінці вегетації  - однаковою - 1,41-1,42 г/см . У 20-30см шарі вплив основного обробітку грунту на його щільності проявлявся незначною мірою. Аналогічними були залежності й у змінах твердості грунту.

Найбільш сприятливі умови для розмноження мікроорганізмів у верхньому 0-10см шарі грунту складалися по мілкому обробітку грунту, де кількість мікроорганізмів  була 8,0-9,3 млн.шт./г грунту, тоді як по плоскорізному розпушуванню   - 7,2-8,9, а по оранці - 6,1-8,5 млн.шт./г. На період цвітіння кукурудзи кількість мікроорганізмів по оранці й плоскорізному розпушуванню досягала тих же величин, що й по мілкому обробітку, а в 10-20 та 20-30 см шарах грунту була в 1,5-1,8 разу  більшою, ніж по мілкому обробітку.

Це ж підтверджувалося аплікаційними пробами з льоновим полотном .

Протягом першого місяця максимальна кількість його (біля 26-28%) розкладалася по мілкому обробітку грунту, а в кінці вегетації кукурудзи- по плоскорізному розпушуванню й оранці -88-92% полотна.

                                  Динаміка забур’яненості посівів

Проблема боротьби з бур’янами є найбільш складною задачею, яка виникає при безгербіцидному вирощуванні харчової кукурудзи. Потенційна забур’яненість посівного шару грунту складала 36,2-37,4 тис.шт. насінин на 1 м² . З 25 видів бур’янів, які були знайдені в посівах кукурудзи, перед першою міжрядною культивацією по оранці на ділянках ранніх посівів з однією допосівною культивацією переважала гірчиця та редька (58%), по плоскорізному розпушуванню та мілкому обробітку - щириця (39-44%).

 Після 2-3-х допосівних обробітків і сівби кукурудзи в середині травня в посівах переважали плоскуха та мишії (38-63%), дещо збільшувалася й частка багаторічних бур’янів. Загальна кількість бур’янів перед збиранням кукурудзи  не перевищувала 22-29 шт./м² з масою сирої речовини 160-250 г, сухої - 30-70г.  Відмова від однієї чи двох допосівних культивацій та сівба в ранні строки не забезпечували очищення посівів від бур’янів. Кількість їх досягала 34-62 шт.м², а маса сирої й сухої речовини відповідно 2080-2200 та 400-430г/м².

                             Ріст і розвиток розлусної кукурудзи

 Тривалість окремих міжфазних і вегетаційного періодів у цілому відрізнялася на різних ділянках основного обробітку грунту не більше ніж на 1-2 дні. У той час як при двох і трьох культиваціях і сівбі в кінці першої та другої декади травня  у порівнянні з однією культивацією й сівбою в кінці квітня різниця складала від 3-4 до 12-13 днів. Загальна тривалість вегетаційного періоду була відповідно 132-133 та 119-120 днів.

Висота рослин на ділянках полицевої оранки досягала 181-200см, плоскорізного розпушування грунту - 179-197см,  мілкого обробітку - 179-192см, збільшуючись  від  ранніх -  до пізніх строків сівби.

Маса рослин була максимальною на варіанті полицевої оранки в  поєднанні з 3-ма допосівними культиваціями й досягала в різні роки досліджень від 350 до 550г. Зменшення глибини основного обробітку грунту з 20-22см до 10-12см та кількості допосівних культивацій з 3-х до однієї призводило до зниження маси рослин на 50-100г.

         Площа листків у  середньому  за  роки  досліджень   максимальною  (22,1 тис. м² ) була при поєднанні полицевої   оранки  на  20 - 22 см   та   3-х   допосівних   культивацій,  а   найменшою  -  на   фоні мілкого обробітку грунту на 10-12см й однієї допосівної культивації  й не перевищувала 19,1 тис. м².