Гойсюк Ю.В. Вдосконалення агротехнічних заходів вирощування кормових бобів в умовах південно-західної частини Лісостепу України

Краткое содержание

Сучасні погляди на вирощування кормових бобів

(огляд літератури).

Розглянуто та коротко проаналізовано результати досліджень з питань агротехнічних заходів вирощування кормових бобів, їх врожайності та використання в народному господарстві. За результатами аналізу наукової літератури, вітчизняних та зарубіжних вчених, виявлений стан досліджень технології вирощування кормових бобів та визначені напрямки вдосконалення її в умовах південно-західної частини Лісостепу України.

Умови і методика проведення досліджень.

Дослідження проводились в 1996…1998 рр. в Подільській державній аграрно-технічній академії. Досліди закладались в стаціонарній сівозміні дослідного поля та господарствах регіону.

Об'єктом досліджень був районований для Лісостепу сорт кормових бобів Прикарпатські 4.

Основним типом грунтів дослідного поля, де закладались досліди, є чорнозем вилугований малогумусний, важкосуглинковий на лесі. В агрономічному відношенні фізичні властивості грунту характеризуються добрими показниками. За даними досліджень Проблемної лабораторії з обробітку грунту кафедри загального землеробства ПДАТА, щільність твердої фази його верхніх шарів становить 2,58 г/см3, щільність зложення - 1,17…1,25 г/см3, загальна пористість -  51,6…54,7 %, вміст N за Корнфілдом – 9,2 ; Р2О5 за Чиріковим – 14,0 ; К2О – 23,0 мг на 100 г грунту, ємність поглинання і сума поглинутих основ відповідно 33..36 і 30…33 мг/екв на 100 г грунту. Гідролітична кислотність складає 2,3…2,8 мг/екв на 100 г грунту, ступінь насичення основами становить 94,7…99,0 %.

Кліматичні умови південно-західної частини Лісостепу України характеризуються достатнім, але нестійким зволоженням. В цілому клімат помірно-континентальний з м'якою зимою та досить теплим і вологим літом.

В період проведення досліджень погодно-кліматичні умови дещо відрізнялися між собою, що  впливало на ріст і розвиток рослин кормових бобів та тривалість вегетаційного періоду. Так, за теплий періоду року, сума активних температур становила близько 2760 о, тобто за температурним режимом умови регіону є в межах оптимальних умов для вирощування кормових бобів. Що стосується опадів, то в 1996 р. за вегетаційний період їх випало близько 226 мм. За погодними умовами, найбільш сприятливим був 1997 р., кількість опадів за вегетаційний період становила 421 мм, тоді як в 1998 р. - 376 мм.

Таким чином, кількість опадів в умовах південно-західної частини Лісостепу України є в цілому достатньою для одержання високих та сталих врожаїв, хоч вони є дещо лімітуючим чинником  в початкові періоди росту, що в свою чергу знижує урожайність кормових бобів, особливо при пізніх строках сівби.

Дослідження з питання удосконалення агротехнічних заходів вирощування кормових бобів проводили шляхом закладання польових дослідів відповідно до загальноприйнятої методики (Б.А.Доспехов, 1985) за трьохфакторною схемою в чотириразовому повторенні. Посівна площа елементарної ділянки складала 38,2, облікова – 25 м2.

Фенологічні спостереження і біометричні виміри густоти стояння та висоти рослин в дослідах проводили за “Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур“. Оцінку фотосинтетичної діяльності проводили за такими показниками: площу листкової поверхні визначали методом “висічок” і розраховували фотосинтетичний потенціал (ФП) та чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) за методикою А.А.Ничипоровича (1961) та формулами Кідда, Вестмана і Брігса, ( “Методы биохимического исследования растений”, 1987).

Використання рослинами ФАР визначали за методикою Х.Г.Тооминга, Б.І. Гуляєва (1967). Відбір та аналіз рослин за елементами структури урожаю – за методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Облік урожаю зерна проводили шляхом суцільного збирання і зважування з кожної ділянки. Одержані результати обробляли методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспєховим (1985).

Якісну оцінку  насіння проводили на вміст: “сирий” протеїн ( загальний азот множили на 6,25); “сирий” жир  - за обезводненим залишком шляхом екстрагування ефіром в апараті Сокслета;  “сира” клітковина – по Геннебергові і Штоману; “сира” зола – методом сухого озолення; БЕР – розрахунковим методом. За результатами хімічного аналізу визначали поживну цінність зерна кормових бобів відповідно до існуючих коефіцієнтів перетравності в кормових одиницях, та обмінну енергію визначали відповідно до рівняння регресії для ВРХ.

Економічну оцінку вирощування кормових бобів проводили розрахунковим методом з використанням технологічної карти за цінами, які склалися на 1998 р. Біоенергетичний аналіз – за методикою та довідниковими даними, викладеними О.К.Медведовським та П.І.Іваненком (1988).