Жужа О.О. Вплив агроекологічних факторів і сортових особливостей на урожайність, якість зерна та насіння м\'якої озимої пшениці в умовах Півдня України

Краткое содержание

В огляді використаної літератури наведено короткий аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з питань вивчення еколого-біологічних основ вирощування високих урожаїв якісного зерна і насіння озимої м'якої пшениці. Також у першому розділі висвітлено значення сортового складу озимої пшениці та агротехнічних заходів.

Умови та методика досліджень. Польові досліди були виконані на базі Інституту зрошуваного землеробства УААН, а також у виробничих умовах: ЗАТ “Нове життя”, Каховського Державного аграрного технікуму, Каховського району; КСП “Ульянівський” Новоодеського району Миколаївської області; ЗАТ ім. Т.Г. Шевченка Генічеського району Херсонської області.

Ґрунтовий покрив дослідної ділянки представлений темно-каштановим середньосуглинковим ґрунтом.

Погодні умови в роки досліджень сильно розрізнялися. Так, у період вегетації 1995-96 рр. склалися несприятливі умови для росту і розвитку озимої пшениці. Кількість опадів за період з вересня по липень склала 338,7 мм, що на 27,7 мм більше, ніж середня багаторічна за даний період. Але основна кількість опадів (72,8%) припадала на осінньо-зимовий період, а в період проходження основних фаз розвитку рослин вологи не вистачало. За березень-червень їх випало на 45 мм менше середньої багаторічної норми. В період вегетації 1996-97 рр. випало 441,7 мм опадів, а за березень-червень - 208,1 мм, що набагато більше середньої багаторічної норми. В 1997-98 рр., загальна кількість опадів після відновлення вегетації більш ніж у два рази перевищила багаторічні показники.

До схеми дослідів були включені слідуючи фактори: сорти (С) -Херсонська 86, Находка 4, Находка 7, Херсонська остиста, Альбатрос одеський, Одеська 162, Ювілейна 75, Донецька 46, Донецька 48, Юна; строки сівби (В)-15 вересня, 25 вересня, 5 жовтня. Ці фактори досліджувалися в богарних і зрошуваних умовах. Загальний обсяг варіантів 60. Повторність 4-х кратна, загальне число ділянок 240. Загальна площа ділянки 30 м² , а облікова 25 м² .

Технологія вирощування озимої пшениці в дослідах звичайна для півдня України.

У розділі описуються методики, за якими проводили дослідження. Фенологічні спостереження проводили відповідно до методики державного сортовипробування (1973). Якість зерна визначалася загальноприйнятими методами у лабораторії аналітичних досліджень ІЗЗ УААН.

Збирання й облік урожаю зерна озимої пшениці проводили з усієї площі облікової ділянки кожного варіанта досліду. Отримані експериментальні дані опрацьовували відомими методами статистичного аналізу, для розрахунків використовували Authentic AMD-k-6Щ 3D processor.

Економічну ефективність оцінювали за витратами засобів виробництва на 1га, сумарним прибутком, собівартістю 1ц продукції і рівнем рентабельності. Економічні розрахунки проводили за цінами, станом на 01.01.2001р.

Вплив абіотичних факторів на проходження міжфазних періодів у сортів озимої пшениці. Збільшення тривалості формування і наливу зерна в сприятливий за умовами 1997 р. на 9 днів забезпечило значне (на 11,0 ц/га) збільшення урожайності озимої пшениці в середньому по всіх сортах в порівнянні з екстремальним 1996 роком з найменш коротким періодом формування. Самі сорти за тривалістю вегетаційного періоду розрізнялись неістотно (1-2 дні), більш висока різниця спостерігалася за тривалістю періоду “колосіння - повна стиглість” - до 4-х днів. Установлено, що строки сівби в найбільшій мірі впливають на період “сходи - вихід в трубку”, на інші міжфазні періоди їх вплив незначний.

Умови вирощування (зрошення, богара) теж впливають на проходження основних фаз розвитку озимої пшениці. Так при зрошенні скорочується тривалість періодів “сівба - сходи”, “сходи - кущення” від одного до трьох днів, і збільшуються періоди формування та наливу зерна, що також зумовлює збільшення маси зерен.

Адаптивні властивості. Зимостійкість. За період зими в 1995/96 і 1996/97 роках істотних пошкоджень морозами та іншими факторами в процесі зимівлі рослин не виявлено. Більш прийнятним варіантом для визначення рівня зимостійкості сортів був несприятливий осінньо-зимовий період 1997/98 року. Найбільш уразливими виявилися сорти Ювілейна 75, Одеська 162, Юна. Всі інші сорти досить добре перенесли умови екстремальної зимівлі.

Аналіз даних, які отримані у результаті штучного проморожування при різних режимах, показав різноманітну реакцію сортів на впливи низьких температур. У сортів Ювілейна 75 і Юна загибель рослин спостерігається при зниженні температури до –16⁰С, а зниження температури до –18⁰С стало критичним для цих двох сортів, загибель рослин склала понад 50%. Інші сорти цілком витримували такий режим проморожування. Встановлено, що температура –20⁰С є критичною для сортів Донецька 46 і Донецька 48. У сортів степового екотипу Альбатрос одеський, Одеська 162, Херсонська 86, Находка 4, Находка 7, Херсонська остиста проморожування при температурі –20⁰С призводить до загибелі від 19,9 до 43,3% рослин.

Стійкість до вилягання. Досліджувані нами сорти володіють високою стійкістю до вилягання. Менш стійкими в умовах зрошення були сорти Ювілейна 75, Альбатрос одеський, Донецька 46, Донецька 48 (середній бал 4,2-4,5).

Стійкість до хвороб. Отримані дані показують, що на ступінь проявлення захворювань значний вплив мають зовнішні умови і захисні властивості сорту. Так, високою стійкістю до основних грибних захворювань володіють сорти Находка 4 (ступінь ураження рослин бурою іржею на богарі 10%, на зрошенні 15%; борошнистою росою відповідно 5% і 10%; септоріозом - 10% і 20%; бал стійкості до кореневих гнилей на богарі 1,4 на зрошенні 1,3), Альбатрос одеський (ступінь ураження рослин бурою іржею на богарі 10%, на зрошенні 15%; борошнистою росою відповідно - 5% і 15%; септоріозом - 10% і 15%; бал стійкості до кореневих гнилей на богарі -1,2 на зрошенні - 1,1), Одеська 162 (ступінь ураження рослин бурою іржею на богарі 15%, на зрошенні 20%; борошнистою росою відповідно - 5% і 10%; септоріозом - 10% і 20%; бал стійкості до кореневих гнилей на богарі - 0,8 на зрошенні - 0,9).

Встановлено, що без поливу сорти в меншій мірі уражувались борошнистою росою, бурою іржею та септеріозом (виняток складають збудники кореневих гнилей).

Вплив умов вирощування на компоненти структури урожаю озимої пшениці. Аналіз впливу строків сівби на формування компонентів продуктивності головного колосу показав, що при ранній сівбі практично всі сорти формують більш довгий колос (9,0 см на богарі і 9,4 см на зрошенні в середньому по сортах), але кількість зерен і маса зерна з колосу у них на 3,2 шт. і 0,9 г на богарі, та на 3,6 шт. і 1,1 г на зрошенні нижчі, ніж при оптимальному (25 вересня). Ці показники при пізній сівбі (5 жовтня) теж значно поступаються оптимальному.

За масою зерна з головного колосу виділялися сорти Находка 4, Альбатрос одеський, Одеська 162, Донецька 48 (1,46 г, 1,45 г, 1,40 г, 1,30 г відповідно по сортах, в середньому за різних умов вирощування). Установлено також, що найбільш сприятливі умови для формування високої продуктивності (1,21-1,44 г) створювались при посіві 25 вересня, зниження продуктивності колосу у варіантах посіву 15 вересня і 5 жовтня порівняно з 25 вересня було приблизно однаковим.

Ступінь вологозабезпеченості має істотний вплив на елементи продуктивності головного колосу. В усіх досліджуваних сортах ці показники були значно вищими (довжина колосу на 0,3 см, кількість колосків на 0,8 шт., число зерен на 3,1 шт і маса 0,13 г) при вирощуванні в зрошуваних умовах.

Вплив строків сівби і погодних умов осінньої вегетації на урожайність озимої пшениці. Установлений достовірний вплив строків сівби на урожайність озимої пшениці (табл. 1). Наші дослідження співпали з трьома різноманітними за погодними умовами в осінній період вегетації озимої пшениці роками. Аналіз температурних критеріїв свідчить, що високі урожаї озима пшениця формує при точно визначених показниках – це 45-60 днів періоду осінньої вегетації із сумою позитивних температур 460-575⁰ , сумою ефективних температур 220-260⁰ і середньодобовою температурою 7,6⁰С-8,1⁰С. Але в несприятливі роки спектр температурних критеріїв для формування високого рівня врожайності сильно зростає. Ми встановили, що оптимум середньодобових температур на період сівби знаходиться в межах 11,5-13,1⁰С.

Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок, що для зрошуваних умов півдня України безперечно кращим строком сівби необхідно вважати 25 вересня, цей строк сівби забезпечує найбільшу урожайність (прибавка в середньому по досліду 3,1 ц/га), як за даними за три роки, так і в кожному окремому досліджуваному році. Посів раніше, або після закінчення оптимального строку призводить до зниження урожайності на 5,6%.

Реакція рослин на строки посіву залежно від умов вирощування, не однакова. У зрошуваних умовах ранній строк сівби у меншій мірі призводить до зниження урожаю, на 3,7 ц/га, ніж пізній - на 5,9 ц/га, або на 6,1% і 9,2% відповідно. При вирощуванні озимої пшениці без поливу спостерігається зворотна тенденція. Зниження урожайності у більшій мірі зумовлював ранній строк сівби на - 2,4 ц/га, ніж пізній на 0,3 ц/га, що відповідно складає 5,5% і 0,7%.