Бараболя О.В. Вплив агроекологічних факторів на урожайність та якість зерна пшениці твердої ярої в лівобережній Лісостеповій зволоженій підзоні

Краткое содержание

ОЦІНКА АГРОЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ТВЕРДОЇ ЯРОЇ

І ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

 (огляд літератури)

З аналізу наукової літератури виявлено, що одержання максимального, генетично обумовленого рівня врожайності якісного зерна визначається комплексом факторів: ґрунтово-кліматичними та погодними умовами, спадковими властивостями сортів, раціональною системою удобрення, способами основного і передпосівного обробітку ґрунту, строками сівби, нормою висіву насіння, заходами щодо боротьби з бур’янами, хворобами, шкідниками, строками та способами збирання тощо. Проте більшість літературних даних з’ясовує закономірності формування врожайності пшениці м’якої ярої. Що ж стосується технології вирощування пшениці твердої ярої, то всі питання вивчалися в розрізнених дослідах і в основному в наукових закладах Російської Федерації. В той же час відсутні дані, які б в багатофакторних дослідах в умовах лівобережної Лісостепової зволоженої підзони  висвітлювали закономірності формування врожайності і особливо якості зерна пшениці твердої ярої під впливом доз мінеральних добрив за основного внесення, норм висіву насіння, строків збирання залежно від попередників та метеорологічних факторів. Обґрунтовано вибір напряму досліджень.

УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Польову експериментальну частину роботи протягом 2004…2007 рр. проводили на дослідному полі Полтавської державної аграрної академії, що розташоване в навчально-дослідному господарстві «Ювілейне». Знаходиться воно в Східнополтавській підвищеній області лівобережної Лісостепової зволоженої підзони. Ґрунтовий покрив дослідного поля – чорнозем опідзолений, важкосуглинкового складу. Основні агрометеорологічні показники наведені за даними Полтавського обласного центру по гідрометеорології.

Матеріалом досліджень були рослини та зерно пшениці твердої ярої сорту Харківська 27, рослини бур’янів та зразки ґрунту, відібрані в дослідах.

Схеми дослідів розробляли з дотриманням принципу єдиної відмінності. Для вивчення впливу фактора добрив на продуктивність та якість зерна пшениці твердої ярої дослід було закладено з такими варіантами: без добрив, Р₆₀К₆₀, N₃₀P₆₀K₆₀, N₆₀P₆₀K₆₀, N₉₀P₆₀K₆₀, N₁₂₀P₆₀K₆₀ після двох попередників: чорний пар і горох. Мінеральні добрива у вигляді аміачної селітри, гранульованого подвійного суперфосфату та калійної солі вносили під передпосівну культивацію.

Для вивчення впливу фактора густоти рослин на врожайність та якість зерна пшеницю тверду  яру  висівали по чорному пару та після гороху  з нормами 3, 4, 5, 6 і 7 млн. схожих насінин на гектар на кожному варіанті дослідів з добривами.

Вивчення впливу строків та способів збирання на врожайність та якість зерна пшениці твердої ярої проводили за схемою: скошування в валки на початку-, в середині- та в кінці воскової стиглості зерна (вологість зерна відповідно 36, 28 і 21 %) з наступним обмолочуванням після підсихання соломи і вологістю зерна 14…15 % та збирання в повну стиглість зерна (вологість 15 %) прямим комбайнуванням. Цей дослід проведено за вирощування пшениці твердої ярої з нормою висіву 5 млн. насінин на гектар після попередників чорний пар та горох на фоні внесення мінеральних добрив у поєднанні N₆₀P₆₀K₆₀.

У дослідах посівна площа кожної ділянки становила 65 м², облікова – 50 м², повторність – чотириразова, розміщення варіантів систематичне. Агротехніка, окрім прийомів, що вивчали, була загальноприйнятою для зони.

Сівбу пшениці твердої ярої проводили сівалкою СН–16, облік урожайності – методом суцільного збирання прямим комбайнуванням в повну стиглість зерна пшениці твердої ярої малогабаритним комбайном Сампо – 500  поділянково. Урожайність зерна розраховували на стандартну вологість (14 %) і чистоту зерна (100 %).

Токсичні елементи в ґрунті та в зерні визначали методом атомно-адсорбційної спектроскопії в Полтавському центрі охорони родючості ґрунтів і якості продукції.

В процесі збирання врожаю з кожної ділянки відбирали зразки зерна, в яких особисто визначали показники його якості в атестованій Держспо-живстандартом України лабораторії якості зерна Полтавської державної аграрної академії згідно з Державними стандартами та прийнятими методиками. Макаронні властивості визначали в лабораторії якості зерна Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН.

Розрахунок показників економічної ефективності проводили в цінах, які існували в рік закінчення досліджень (2007 р.).

Цифровий  матеріал польових та лабораторних досліджень оброблено з використанням методів математичної статистики, які входять до пакету STATISTICA 6,0.

ВПЛИВ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН ТА УРОЖАЙНІСТЬ ПШЕНИЦІ ТВЕРДОЇ ЯРОЇ

 Формування стеблостою та елементів структури біологічної врожайності залежно від умов вирощування пшениці твердої ярої. Вплив екологічних факторів на життєвий цикл рослин починається з проростання насіння, тобто його польової схожості. Від рівня польової схожості та норми висіву насіння формується густота рослин на період сходів, яка не залежить від фону удобрення і попередника.

В процесі вегетації пшениці твердої ярої відбувалось зрідження посівів, яке залежало від норм висіву насіння, тобто відбувалась різна виживаність рослин. Найбільшою вона була за норми висіву 3 млн. насінин на гектар, зі збільшенням норм висіву – зменшувалась. Від виживаності рослин і коефіцієнта продуктивного кущіння залежить кількість продуктивних стебел. Зі збільшенням норм висіву насіння і доз азотного добрива збільшувалась кількість продуктивного стеблостою.

Крім кількості продуктивних стебел, основними елементами структури врожайності є також кількість зерен в колосі та їхня маса, які залежать від густоти посіву, на що, в свою чергу, впливають фон удобрення, попередник і погодні умови в період формування та достигання зерна. Спостерігається чітка закономірність: зі збільшенням густоти посівів зменшується кількість зерен та їхня маса в колосі.

Забур’яненість посівів пшениці  твердої ярої залежно від удобрення та норм висіву насіння. За підрахунку кількості бур’янів і їхнього видового складу в фазі виходу рослин пшениці твердої ярої в трубку встановлено, що за 4 роки досліджень норми висіву насіння та добрива практично не вплинули на загальну кількість бур’янів. В цій фазі розвитку рослин в посівах пшениці твердої ярої домінували ранні ярі бур’яни. Одночасно з ростом і розвитком рослин пшениці твердої ярої кількість бур’янів збільшувалась. Виявлено збільшення пізніх ярих бур’янів порівняно з їхньою кількістю в фазі виходу рослин в трубку пшениці твердої ярої. В той же час, зі збільшенням норм висіву насіння пшениці твердої ярої та за внесення азотного добрива кількість пізніх ярих бур’янів зменшувалась.  Тобто, за внесення збільшених доз азотного добрива і норм висіву насіння збільшується конкурентоспроможність рослин пшениці твердої ярої по відношенню до бур’янів внаслідок збільшення кількості продуктивних стебел на одиниці площі. За допомогою норм висіву насіння, внесення азотних добрив та попередника можна зменшити шкідливу дію бур’янів за рахунок зменшення їхньої надземної маси. В усі роки досліджень повітряно суха біомаса як ранніх, так і пізніх ярих бур’янів за вирощування пшениці твердої ярої по чорному пару завжди була суттєво меншою, ніж після гороху. Зі збільшенням норм висіву насіння зменшувалась надземна біомаса бур’янів, особливо пізніх ярих. Внесення азотних добрив сприяло суттєвому зменшенню надземної біомаси бур’янів порівняно з її кількістю, яка була за внесення фосфорно-калійних добрив. Найменша кількість бур’янів та їхньої біомаси формувалась за вирощування пшениці твердої ярої по чорному пару та за внесення азотного добрива сумісно з фосфорно-калійними (N_60…120 Р₆₀К₆₀) і норм висіву (5…7 млн. насінин на гектар).