Баранчук Ю.В. Обгрунтування норм садіння бульб картоплі під запланований урожай для умов Центрального Полісся України

Краткое содержание

СТАН ВИВЧЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

У розділі подані результати досліджень минулих років і сучасне уявлення про вплив маси садивних бульб, площ і рівнів живлення на врожай та біохімічний склад картоплі.  На основі критичного аналізу визначені питання, які ще недостатньо досліджені, обґрунтована потреба їх подальшого вивчення.

Місце, умови та методика проведення досліджень

Дослідження, покладені в основу дисертаційної роботи,  проводилися протягом 1998–2000 рр. в дослідній сівозміні Інституту картоплярства УААН, землі якого розміщені в зоні Центрального Полісся.

 Польові дослідження закладалися на дерново-середньопідзолистих супіщаних ґрунтах. Глибина орного шару становила 20–22 см. Агрохімічна характеристика орного шару така: вміст гумусу – 1,20–1,55 %, рН сольової витяжки – 4,2–5,9, гідролітична кислотність – 1,69–2,2 мг – еквівалентів на 100 г грунту, сума поглинутих основ – 4,3–5,8 мг – еквівалентів на 100 г ґрунту, легкогідролізованого азоту – 6,24–9,72, рухомого фосфору – 8,67–15,50, обмінного калію – 6,6–9,2 мг на 100 г ґрунту.

Погодні умови в період росту і розвитку рослин картоплі дещо відрізнялися по роках досліджень, однак коливались у межах, характерних для Центрального Полісся.

Експериментальна робота проводилася шляхом закладання чотирифакторного польового досліду. Схема польового досліду включала такі фактори:

фактор А – сорти: середньоранній – Світанок київський,  середньостиглий – Луговська;

фактор В – норми добрив: без добрив (контроль), гній 60 т/га (фон), фон + N₆₀Р₆₀К₉₀ (одинарна), фон + N₉₀Р₉₀К₁₂₀ (полуторна);

фактор С – маса садивних бульб: 25–50 г (дрібні), 51–80 г (середні), 81–120 г (великі);

фактор Д – схема садіння: 70 х 20, 70 х 35, 70 х 50 см;

Матеріалом для проведення досліджень була еліта зазначених сортів.

 Площа ділянок: І порядку (сорти) – 532 м², ІІ порядку (норми добрив) – 252 м²,  ІІІ порядку (маса бульб) – 84 м², ІV порядку (схеми садіння) – 28 м², а облікових –відповідно 454; 226,8; 75,6 та 25,2 м². Кожна ділянка четвертого порядку була чотирирядкова. Повторність варіанта дослідів – чотириразова.

Органічні добрива у вигляді підстилкового солом’яного гною великої рогатої худоби з умістом N _0,40–0,45 Р _{0,116–0,262} К _0,4–0,6, та мінеральні (нітроамофоска з умістом NРК по 17%  кожного елементу і калімагнезія з умістом  К₂О 28%) вносили вручну згідно із схемою досліду врозкид по поверхні ґрунту. Попередником картоплі в усі роки досліджень була озима пшениця. Агротехніка і боротьба із шкідниками та хворобами були загальноприйнятими для умов Полісся України.

Ріст, розвиток і продуктивність картоплі залежно від маси садивних бульб, густоти насаджень та рівня живлення

Вплив  маси садивних бульб, схеми садіння та  удобрення  на ріст і розвиток

картоплі.    Відомо,   що      продуктивність     рослин     залежить      від     величини

фотосинтетичного апарату.

При садінні за схемою 70 х 50 см сумарна площа асиміляційного апарату на гектарі була меншою ніж за 70 х 35 см у сорту Світанок київський – на 27,3 %, у Луговської – на 21,3 % (табл.1), а  при садінні за схемою 70 х 20 см – на 43,6 % і 35,3 % відповідно по сортах. Це відбувалось внаслідок зменшення кількості рослин на  одному гектарі. Так, за схеми садіння 70 х 50 см їх налічувалось 29 тис., що на 12 тис. менше ніж за схеми 70 х 35 см і на – 42 тис. за 70 х 20 см.