Боднар М.В. Оптимізація заходів посівного та збирального комплексу як напрямок реалізації продуктивності та якості насіннєвої й товарної продукції сучасного генофонду озимого ріпаку в південному Степу

Краткое содержание

Сучасний стан вивчення культури ріпаку. У розділі наведено короткий аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів з питань способів та строків збирання озимого ріпаку, їх впливу на величину врожаю та формування посівних і технологічних якостей насіння.

Умови та методика проведення досліджень.  Експериментальна частина дисертаційної роботи виконувалась протягом 2000 - 2004 рр. на дослідному полі учбово-дослідного господарства ім. А.В. Трофімова Одеського державного аграрного університету.

Грунт дослідної ділянки – чорнозем південний, за механічним складом та фізичними властивостями характеризується відносною однорідністю і відноситься до мулувато-крупнопилуватих важких суглинків.

Характерним для зони розташування господарства є клімат помірно-континентального типу з чітко вираженим посушливим періодом. Він характеризується високими літніми температурами, що зближує його з континентальним, та з іншого боку, -  м'якою зимою завдяки безпосередній близькості Чорного моря.

Погодні умови років проведення досліджень відрізнялися від багаторічних даних порівняно вищими волого- та теплозабезпеченістю території.

В дослідах вивчали ефективність способів та строків збирання озимого ріпаку, вплив репродукцій сортів та поколінь гібридів на технологічні показники якості насіння, строки сівби та норми висіву сортозразків німецької селекції.

В першому досліді строк збирання визначався ступенем побіління стручків на рослинах: 40, 60, 80% побілілих стручків та повна стиглість. За перших трьох строків проводилося роздільне збирання, а за останнього – пряме комбайнування.

В другому досліді висівалися сорти озимого ріпаку вітчизняної селекції Горизонт і Світоч та сортозразки німецької селекції Буффало, Кронос та Вотан різних репродукцій та поколінь.

Третій дослід включав три строки сівби: 05.09, 15.09 та 25.09 гібриду Кронос з нормами висіву 0,2, 0,3, 0,4, 0,5 та 0,6 млн. схожих насінин на 1 га та сорту Вотан з нормами висіву 0,4, 0,6 та 0,8 млн./га.

Проведені дослідження виконані з урахуванням вимог методики дослідної справи за Б.О.Доспєховим (1985). Площа облікової ділянки – 25 м², повторність в досліді чотириразова. Попередником ріпаку в досліді був чорний пар. Агротехніка відповідала рекомендованій на час її проведення для зони південного Степу. Польові досліди супроводжувалися наступними супутніми дослідженнями.

1.    Фенологічні спостереження, облік польової схожості насіння і виживаємості рослин проводили згідно методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур.

2.    Для визначення площі листкової поверхні, сирої та абсолютно сухої наземної біомаси листя, біомаси коренів і параметрів розвитку рослин відбирали рослини за методикою Д. Торна і Д. Уотсона.

3.    Облік урожаю насіння озимого ріпаку проводили методом суцільного обмолоту всієї площі  облікової ділянки. Збирання проводили двома способами: перші три строки роздільним збиранням, а за повної стиглості – прямим комбайнуванням. В інших  дослідах лише прямим комбайнуванням за допомогою селекційного комбайну Sampo-200.

4.    Посівні якості насіння визначали шляхом відбору середньої проби насіння і закладання його на пророщування відповідно методик та ДСТУ-12038-84.

5.    Хімічний аналіз зібраного насіння проводили в хімічній лабораторії кафедри агрохімії ОДАУ та лабораторії Одеського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів та якості продукції. Вміст сирого жиру визначали методом знежиреного залишку за А.Н. Лебедянцевим і С.В. Ружковським, швидке визначення вмісту ерукової кислоти в олії – методом Мак-Грегора.

6.    Дані багатьох результатів дослідження обробляли методом дисперсійного, кореляційного та регресійного аналізу за Б.О. Доспєховим, В.О. Ушкаренко та ін.. Для встановлення суттєвості різниці між варіантами визначали пофакторні значення НІР на 95% рівні значимості.

7.    Розрахунок економічної ефективності вивчаючих агрозаходів проводили за методикою, згідно загальних виробничих та накладних витрат за існуючими на 01.01.2005 р. розцінками.

8.    Розрахунок біоенергетичної оцінки проводили за допомогою порівняння енерговитрат та вмісту енергії в одержаному урожаї .

Продуктивність озимого ріпаку в залежності від строків збирання

Біологічний урожай насіння озимого ріпаку. В нашому досліді, в середньому за три роки, біологічний урожай знаходився на рівні 49 ц/га (табл. 1). Він, головним чином, обумовлювався погодними умовами, що складалися в період вегетації рослин, від них же залежали і всі елементи структури врожаю.