Іващук П.В. Оптимізація технології вирощування кукурудзи на зерно в умовах Західного Лісостепу України

Краткое содержание

Досягнення науки у вивченні кукурузи

(огляд літератури)

Розглянуто і проаналізовано за вітчизняною та зарубіжною науковою літературою сучасні положення щодо особливостей росту і розвитку кукурудзи залежно від норм висіву та строків сівби, а також впливу навколишнього середовища на формування урожайності кукурудзи на зерно. На основі проведеного аналізу визначено робочу гіпотезу, обґрунтовано мету і завдання досліджень.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувались у Подільському державному аграрно-технічному університеті на базі науково-виробничої агрофірми „Перлина Поділля” Білогірського району Хмельницької області впродовж 2000-2005 рр. ТОВ НВА „Перлина Поділля” розміщене в північно-західній частині Хмельницької області.

Ґрунтовий покрив ділянки складався із чорнозему типового середньопотужного легкосуглинкового на лесовидних суглинках, який характеризувався наступними показниками: вміст гумусу (за Тюріним) – 3,65-3,69 %; азоту, що легко гідролізується (за Корнфільдом) – 120-148 мг/кг; рухомого фосфору (за Чіріковим) – 107-115 мг/кг; обмінного калію (за Чіріковим) – 73-75 мг/кг; рН (сольове) – 6,4-6,6; гідролітична кислотність – 0,66-0,99 мг-екв./100 г ґрунту.

Агрометеорологічні умови 2000-2005 років відзначалися досить значними відхиленнями кількості опадів та теплового режиму, що відповідно позначилось на формуванні урожайності зерна кукурудзи. Так, впродовж вегетаційних періодів сума опадів та середньодобова температура повітря складали відповідно: 2000 р. - 386,1 мм і 15,6⁰С; 2001 - 545,9 мм і 16,0⁰С; 2002 - 267,0 мм і 17,5⁰С; 2003 - 317,6 мм і 17,6⁰С; 2004 - 295,9 мм і 15,4⁰С; 2005 р. - 328,2 мм і 16,1⁰С.

Дослідження з питань агротехніки вирощування кукурудзи на зерно проводились шляхом закладання польового досліду відповідно до загальноприйнятої методики (Доспехов Б.А, 1985; Мойсейченко В.Ф, Єщенко В.О., 1994) за трифакторною схемою в чотириразовому повторенні. Посівна площа елементарної ділянки складала 248,64, облікова – 200 м². Дослід закладався за схемою систематичного багатоярусного розміщення дослідних ділянок з їх частковою рендомізацією в ланці сівозміни після ярого ячменю, який, в свою чергу, виконував роль рекогносцирувального посіву для детального виявлення варіювання родючості ґрунту на площі майбутнього досліду.

Предметом досліджень були гібриди провідних світових оригінаторів (Генерал – KWS MAIS GMBH, Сандрина – PIONEER A DuPont Company) і передбачалося оцінити їх в порівнянні з аналогічним гібридом вітчизняної селекції (Титан-220 СВ – Інститут фізіології рослин і генетики НАНУ). Також зважаючи на неоднозначність рекомендацій щодо густоти посівів гібридів кукурудзи на зерно, які знаходяться в межах 70-90 тис. рослин/га, передбачалось встановити конкретні і оптимальні норми висіву для досліджуваних гібридів в умовах регіону. Крім цього, враховуючи кліматичні умови центральної частини Західного Лісостепу України, необхідно було визначити оптимальний строк сівби кукурудзи на зерно, враховуючи рекомендації сучасних світових технологій, що кукурудзу висівають при температурі  ґрунту на глибині загортання насіння 8-12⁰С, для одержання максимально можливої продуктивності і якості зерна. За контроль було прийнято варіант, на якому висівали гібрид Титан-220 СВ при середньодобовій температурі ґрунту під час сівби + 10⁰С нормою висіву 70 тис./га схожих насінин.

Фенологічні спостереження проводились за описом етапів органогенезу та фенологічних фаз росту і розвитку рослин кукурудзи, які встановлені Ф.М. Куперман. Відмічали основні фази росту і розвитку рослин: за початок фази приймалась наявність її не менш як у 10% рослин, за повну – 75%.

Густоту стояння рослин кукурудзи визначали двічі за вегетацію вибірковим методом обліку. За останнім підрахунком розраховували збереженість рослин за вегетаційний період.

Оцінку фотосинтетичної продуктивності проводили за методикою Ничипоровича А.А та ін. Вміст сухої речовини в рослинах визначали шляхом висушування наважок до постійної маси при температурі 105⁰С.

Вологоспоживання гібридів кукурудзи визначали шляхом встановлення вологості ґрунту термостатно-ваговим методом і розрахунками загального та продуктивного запасів вологи, визначення сумарного водоспоживання, а також розрахунком коефіцієнту водоспоживання.

Облік урожаю проводили методом суцільного збирання і зважування з кожної ділянки. Біохімічну оцінку зразків зерна проводили на вміст: “сирий” протеїн (загальний азот множили на 6,25); “сирий” жир - за обезводненим залишком шляхом екстрагування ефіром в апараті Сокслета;  “сира” клітковина – за Геннебергом і Штоманом; “сира” зола – методом сухого озолення; БЕР – розрахунковим методом. На основі хімічного аналізу визначали поживну цінність зерна кукурудзи відповідно до існуючих коефіцієнтів перетравності в кормових одиницях. Обмінну енергію визначали відповідно до рівняння регресії для свиней.

Економічну оцінку вирощування кукурудзи визначали розрахунковим методом з використанням технологічної карти за цінами, які склалися на 2005 р. Біоенергетичний аналіз – за методикою та довідковими даними, викладеними О.К. Медведовським та П.І. Іваненком. Отримані дані аналізувалися за методами математичної статистики на персональному комп’ютері з використанням пакету „Statistica-6”.

особливості росту та розвитку кукурудзи на зерно залежно від гібриду, норми висіву і строку сівби

Формування вегетаційного періоду кукурудзи на зерно та його аналіз залежно від погодних умов впродовж періоду досліджень. У результаті поведеного аналізу погодних умов за роки досліджень встановлено, що лише один рік із шести був не досить сприятливим для вирощування гібридів групи зрілості ФАО 220, впродовж двох років із шести можна було вирощувати гібриди групи зрілості ФАО 300 + і впродовж трьох років температурний режим регіону забезпечував вегетаційний період кукурудзи групи зрілості ФАО 220 < . Таким чином, вдалося повністю підтвердити робочу гіпотезу про те, що в умовах регіону можна повноцінно вирощувати гібриди групи зрілості ФАО 220. Стримуючим чинником регіону є недостатня кількість опадів для кукурудзи, яка була меншою від оптимальних показників в п’яти із шести років досліджень. Крім цього, за результатами досліджень можна припустити, що в подальшому варто продовжити дослідження із гібридами саме групи зрілості ФАО 220 < та можливо із певними системами штучного водопостачання.

Вплив норми висіву на густоту рослин гібридів кукурудзи залежно від строку сівби. Результатами досліджень встановлено, що при другому строкові сівби (середньодобова температура ґрунту під час сівби + 10⁰С) найбільша кількість рослин на час повних сходів була у гібриду Титан - 220 СВ, в якого залежно від норми висіву на час повних сходів налічувалось 59,2-76,5 тис./га (табл. 1), що становило 15,0 - 15,4 % від кількості висіяних схожих насінин. У гібриду Генерал відсоток рослин, що не зійшли від другого строку сівби був досить близькими і коливалися в межах 15,1 - 15,7 %. Що стосується насіння гібриду Сандріна, то при прогріванні ґрунту на час сівби до + 10⁰С відсоток насінин, що не зійшли дещо збільшувався і складав 16,3 - 16,7%. Отже, найвищі показники польової схожості для гібридів Титан - 220 СВ та Генерал забезпечував строк сівби при середньодобовій температурі ґрунту + 10⁰С, а для гібриду Сандріна – строк сівби при середньодобовій температурі ґрунту + 8⁰С.

Польова схожість рослин є, безсумнівно, важливим показником, проте вирішальну роль у формуванні урожайності кукурудзи відіграє густота рослин в період збирання. Тому в наших дослідах особливу увагу було приділено формуванню густоти рослин залежно від строку сівби та норми висіву насіння гібридів. В результаті проведених досліджень нами виявлено, що від сівби в другий строк (при середньодобовій температурі ґрунту + 10⁰С) кількість рослин перед збиранням при нормі висіву 90 тис./га коливалася залежно від гібриду в межах 67,2-72,0 тис./га і більша кількість рослин налічувалась у гібриду Титан - 220 СВ. Відсоток рослин, що гинули, у вказаного гібриду складав 5,9 проти 10,5 у гібриду Сандріна. При нормі висіву 80 тис./га відсоток рослин, що гинули під час вегетаційного періоду, зменшувався і відповідно до гібриду коливався в межах 5,2-9,2, кращий показник був у гібриду Генерал, в якого виживало 63,9 тис./га рослин кукурудзи. Найменше рослин гинуло при нормі висіву 70 тис./га і відповідно до гібриду відсоток загибелі становив 4,9-6,8 – найбільший у гібриду Сандріна.

Таким чином, за результатами досліджень встановлено, що із збільшенням норми висіву від 70 до 90 тис./га виживання рослин гібридів кукурудзи зменшується при всіх строках сівби. Проте на строк сівби і норму висіву гібриди реагували досить суттєво. Так, найкраще виживання рослин гібриду Сандріна забезпечував строк сівби при середньодобовій температурі ґрунту + 8⁰С, а гібридів Генерал і Титан - 220 СВ - строк сівби при середньодобовій температурі ґрунту + 10⁰С.