Скидан В.О. Особливості технології вирощування пивоварних сортів ярого ячменю в умовах східної частини Лісостепу України

Краткое содержание

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

         У розділі наведено аналіз результатів наукових робіт вітчизняних та зарубіжних авторів з питань впливу основних елементів технології вирощування на формування врожайності та якісних показників зерна ярого ячменю з урахуванням його біологічних особливостей та природно-кліматичної зони.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

         Дослідження проводили в 2003–2006 рр. у стаціонарній 9-пільній паро-зерно-просапній сівозміні лабораторії рослинництва та сортовивчення Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН за багатофакторною схемою методом розщеплених ділянок з урахуванням усіх вимог методики дослідної справи за Б.А.Доспєховим (1979). Чергування культур в сівозміні було наступним: 1 – чорний пар; 2 – озима пшениця; 3 – цукрові буряки; 4 – ярий ячмінь; 5 – горох; 6 – озима пшениця; 7 – кукурудза на зерно 0,5 + соя 0,5; 8 – ярий ячмінь; 9 – соняшник. Сівбу проводили елітним насінням сортів ярого ячменю. Загальна площа ділянок першого порядку після попередників кукурудза на зерно та соя становила 200 м², а після цукрових буряків 400 м²; площа ділянок другого порядку – відповідно 100 та 200 м²; загальна площа ділянок третього порядку в усіх дослідах становила 35,0 м², облікова площа ділянок – 25,0 м², повторність – триразова.

Для вирішення поставлених завдань за темою дисертаційної роботи було закладено 5 дослідів.

Дослід № 1. Вплив попередників та фону живлення на ріст і розвиток рослин, налив зерна, продуктивність і пивоварні якості сортів ярого ячменю Джерело, Бадьорий та Звершення по трьох попередниках: цукрові буряки, соя, кукурудза на зерно.

Дослід № 2. Вплив способів основного обробітку ґрунту на формування урожайності і якості зерна сортів ярого ячменю Джерело, Бадьорий та Звершення. Способи основного обробітку ґрунту включали оранку (ПЛН-3-35) на 20 – 22 см та суцільне чизелювання (ПЧ-2,5) на таку ж глибину по трьох попередниках: цукрові буряки, соя та кукурудза на зерно.

Дослід № 3. Ефективність застосування азотних добрив при вирощуванні сортів пивоварного ячменю Звершення та Скарлет. Азотні добрива (аміачна селітра) вносили під передпосівну культивацію в дозах N₃₀, N₆₀ та N₉₀.

Дослід № 4. Закономірності реакції пивоварних сортів ярого ячменю Джерело, Бадьорий та Звершення на строки сівби на різних фонах живлення. Сівбу проводили в три строки: перший  – в перші дні фізичної стиглості ґрунту, другий – із запізненням на 8 діб від першого та третій – при запізненні із сівбою на 16 діб від першого строку.

Дослід № 5. Вплив різних норм висіву та удобрення на урожайність і пивоварні якості зерна сортів ярого ячменю. Вивчали норми висіву 3,0; 3,5; 4,0; 4,5; 5,0; 5,5 млн. шт./га схожих насінин після попередника цукрові буряки для сорту Бадьорий та 3,5; 4,5; 5,5 млн. шт./га – після кукурудзи на зерно для сортів Джерело, Бадьорий та Звершення.

Всі досліди (крім № 2) було закладено на чотирьох фонах живлення: без добрив (контроль), післядія 30 т/га гною (фон), фон + N₃₀P₃₀K₃₀ та фон + N₆₀P₆₀K₆₀.

Погодні умови вегетаційних періодів відрізнялись між собою, що значно впливало на продуктивність рослин. Це дало змогу більш досконально вивчити реакцію сортів ярого ячменю на основні елементи технології вирощування.

Агротехніка в дослідах була загальноприйнятою для зони, за виключенням елементів технології вирощування ярого ячменю, які були передбачені схемою досліджень.

Досліди супроводжувались наступними обліками, спостереженнями та аналізами рослинного матеріалу та ґрунту: перед сівбою та після збиранням урожаю в шарі грунту 0 – 30 см визначали вміст нітратного та амонійного азоту за методом Грандваль-Ляжу (нітратний) та з реактивом Неслера (аміачний), а також рухомих форм фосфору та калію за Чириковим; перед збиранням урожаю в зерні та соломі визначали вміст NPK в одній наважці рослинного матеріалу (Булигін С.Ю., Балюк С.А., Міхновська А.Д., 1999); вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом (Доспєхов Б.А., Васильєв И.П., Туліков А.М., 1977); польову схожість насіння, фенологічні спостереження та структурний аналіз урожаю проводили згідно Методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур (1971); налив зерна визначали за методикою В.М. Костромітіна (1985); фотосинтетичні показники – за методом А.А. Ничипоровича (1961); збір врожаю проводили поділяночно комбайном “Сампо-130” з наступним зважуванням зернової маси і перерахунком на 14% вологість і 100% чистоту насіння; для якісної оцінки врожаю визначали вміст білка (за Кьєльдалем) та крохмалю (ГОСТ 10845-76) в зерні, енергію проростання насіння (ДСТУ 4138-2002), масу 1000 зерен (ДСТУ 4138-2002), натуру (ГОСТ 10840-64), крупність та фракційний склад зерна (ГОСТ 13586.2-81); такі показники як екстрактивність, фріабільність, індекс Кольбаха, індекс Хартронга, діастатична сила, b-глюкани визначали в лабораторії ТОВ “Деснагрейн”; економічну та енергетичну ефективність вирощування ярого ячменю визначали за методикою В.П. Мартьянова (1996); математичну обробку отриманих даних проводили кореляційним та дисперсійним методами згідно методики Б.А. Доспехова (1979) та за допомогою комп’ютерної програми ППП ОСГЄ.

Вплив попередників та фонІВ живлення на ріст і розвиток рослин, продуктивність і пивоварні якості сортів ярого ячменю

За результатами досліджень 2003–2006 рр. установлено, що весною найбільший вміст продуктивної вологи в ґрунті як в орному шарі (0 – 30 см), так і метровому (0 – 100 см) відмічався після попередника кукурудза на зерно. Так, у фазі кущіння вміст продуктивної вологи в орному шарі ґрунту становив після цього попередника 42,2 мм, а після цукрових буряків та сої – відповідно 36,7 та 37,1 мм. В метровому шарі ґрунту ці показники були на рівні 141,4; 135,1 та 127,1 мм відповідно. Найбільший вміст NPK в грунті відмічено по кукурудзі на зерно, особливо фосфору  та калію. Так, в середньому по фонах живлення по цьому попереднику вміст лужногідролізованого азоту склав 147,5 мг/кг; рухомого фосфору – 156,6 мг/кг; рухомого калію – 169,6 мг/кг ґрунту.

Обліки польової схожості насіння сортів ярого ячменю показали, що вона істотно змінювалась залежно від попередників та фонів живлення. Найнижча схожість була після  кукурудзи на зерно. Так, в середньому за 2004–2006 рр. на фоні післядії гною сорт Звершення після попередників соя та цукрові буряки мав польову схожість відповідно на рівні 4,04 та 3,90 млн. шт./га, а по кукурудзі на зерно – лише 3,76 млн. шт./га

Встановлено, що вищу урожайність сортів ярого ячменю Звершення, Джерело і Бадьорий забезпечують такі попередники як цукрові буряки та соя. Рівень урожайності у варіанті без внесення добрив становив в середньому від 3,33 до 3,76 т/га, а на фоні післядії гною + N₆₀P₆₀K₆₀ – від 5,27 до 5,87 т/га. Після кукурудзи на зерно по цих фонах живлення урожайність коливалась відповідно від 2,30 до 2,52 т/га та від 5,03 до 5,58 т/га (табл. 1). Урожайність сортів в значній мірі залежала від продуктивної кущистості. Вона була вищою після цукрових буряків і сої. 

За результатами наших досліджень встановлено, що в 2003–2006 рр. на всіх варіантах досліджувані сорти відповідали вимогам ДСТУ 3769-98 за масою 1000 зерен. Найбільшою маса 1000 зерен була у сорту Джерело, яка в середньому становила по попереднику кукурудза на зерно не менше 47,4 г; по цукрових буряках – не менше 49,5 г та по сої – не менше 49,3 г. У 2004-2006 рр. найнижчий вміст білка в зерні сортів відмічався по попередниках кукурудза на зерно та цукрові буряки, по яких навіть на фоні післядії гною з внесенням N₆₀P₆₀K₆₀ у сорту Звершення він був на рівні 10,8 – 10,9 %, а у сортів Бадьорий і Джерело відповідно 11,2 – 11,4 % та 11,4 – 11,8 %. Найбільша маса 1000 зерен відмічалась у сорту Джерело і складала, залежно від варіанту, від 47,4 до 53,1 г.