Єськов С.В. Формування високопродуктивних посівів озимої твердої пшениці після різних попередників у передгірному Криму

Краткое содержание

Огляд літератури

У цьому розділі проаналізовані результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з питань формування продуктивності посівів озимої твердої пшениці. Обгрунтована необхідність вивчення впливу факторів зовнішнього середовища та агротехнологічних прийомів на формування оптимальної структури, елементів продуктивності посіву і якості зерна озимої твердої пшениці в конкретних умовах тієї або іншої грунтово-кліматичної зони вирощування цієї культури.

Умови і методика дослідження

Експериментальна частина роботи виконувалася протягом 1999-2005 рр. у лабораторіях і на дослідному полі Південного філіалу “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету, розташованому в передгірній зоні Криму. Ґрунт дослідного поля – чорнозем звичайний міцелярно-карбонатний передгірний.

Клімат району помірно-континентальний, теплий з м'якою зимою. Він характеризується недостатнім зволоженням (ГТК = 0,89). Середня багаторічна сума опадів за рік складає 509 мм. Із шести років досліджень найбільш забеспеченними вологою виявилися вегетаційні періоди 1999-2000, 2002-2003 і 2004-2005 рр., коли опадів випало в 1,25 і 1,35 рази більше кліматичної норми. Посушливими були вегетаційні періоди 2000-2001 і 2001-2002 рр., коли опадів випало на 125 і 95 мм менше. Вегетаційний період 2003-2004 рр. у цілому був близьким за зволоженням до средньобагаторічної норми.

Для досягнення поставленої мети нами з 1999 по 2005 рік були проведені лабораторні і польові досліди. У лабораторному досліді, що був проведений у 4-х кратній повторності, моделювалися польові умови проростання, при яких насіння пшениці висівалось в ґрунт при вологості 9, 10, 11, 12,5, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 29 і 36 % і чотирьох діапазоноах температури + 5, + 10, + 15 і + 20 ^ос. Ступінь травмованості насіння озимої твердої (сорт Парус) і м’якої (сорт Обрій) пшениці визначали за методом фарбування в 1 % розчині анілінового барвника. Визначення лабораторної і польової схожості насіння з різним ступенем їхнього травмування проводили за стандартними методиками. Вплив глибини загортання насіння на схожість насіння озимої пшениці визначали в чотириразовій повторності при оптимальній вологості (24 %) і температурі ґрунту +20^ос.

У польовому досліді озима тверда пшениця сорту Парус висівалася по п'ятьох попередниках: пар чорний, пар зайнятий (озима вико-пшенична сумішка на зелений корм), кукурудза на силос, соняшник і парова озима пшениця. У зв'язку з тим, що попередник впливає на забезпеченість посівів азотом, у схему досліду поряд із природним (N_e) був включений безлімітний (N_у) азотний фон. Азотні добрива вносили у два строка – до посіву й у ранньовесняне підживлення. Дози добрив розраховували за даними ґрунтової діагностики азоту нітратів, в шарах ґрунту 0-40 та 0-80 см . за рахунок застосування добрив сумарний рівень азоту в цих шарах доводили до 70 кг/га восені і до 200 кг/га навесні.

Дослід закладався методом розщеплених ділянок у чотириразовій повторності. Облікова площа елементарної ділянки складала 56 м². Вологість ґрунту визначали термо-ваговим методом, вміст азоту нітратів у ґрунті – за методом Грандваль-Ляжу (1970). Забур’яненість посіву пшениці характеризували величиною надземної біомаси бур'янів на вісьмох площадках ділянки по 0,25 м². У період вегетації проводилися спостереження за ростом і розвитком рослин пшениці за методикою Н.О.Майсуряна (1983): визначалася польова схожість насіння, динаміка густоти рослин і стебел. Якість зерна оцінювалася за методиками стандартів групи С-19. Агротехніка в дослідах була загальноприйнятою для зони, крім досліджуваних прийомів. Урожай збирали комбайном “SАМPО – 500”. Отримані дані врожайності зерна приводилися до вологості 14% і 100% чистоти. Матеріали дослідження аналізували за допомогою дисперсійного аналізу (Доспєхов Б.О., 1985; Літтл Т., Хіллз Ф. 1981).

ВПЛИВ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Й АГРОТЕХНІЧНИХ заходів НА ФОРМУВАННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ ПОСІВІВ ОЗИМОЇ ТВЕРДОЇ ПШЕНИЦІ

Формування посіву озимої твердої пшениці починається з моменту сівби. Одим з важливих явищ, що визначає долю врожаю є польова схожість насіння, яка залежить як від природних, так і антропогенних факторів. Вивчення цього питання показало, що найвища схожість спостерігалася при вологості ґрунту 22-26 % (рис.1), що для насіння озимої твердої пшениці можна вважати оптимальним. На фоні температур 10^ос і вище сходи були отримані за 10 днів після сівби, а при температурі 5^ос – за двадцять.

При вологості ґрунту нижче 20 % схожість насіння знменшувалась. При вмісті вологи в ґрунті на рівні вологості в'янення (14 %) і нижче насіння пшениці взагалі не сходило. Після зволоження ґрунту до оптимального рівня лише 27-46 % насіння зберегло свою здатність до проростання. Найбільша схожість (39,0-45,9 %) була на варіантах з вологістю ґрунту 9-10 %, а найменша (27,4-34,1%) при вологісті 11-14 %. Загибель насіння в грунті з недостатньою вологістю відбувалася внаслідок діяльності мікроорганізмів. У результаті 20-и денного перебування в такому ґрунті при температурі вище 10 ^ос загинуло від 54,1 до 72,6 % насіння. У більш сухому ґрунті (менш 10 %) число насіння, що зберегло схожість, навіть при підвищеній температурі виявилося в 1,4 рази більше, проте недостатнім для одержання оптимальної густоти сходів.

Рис.1. Схожість насіння твердої озимої пшениці в залежності від

вологості ґрунту

При температурі нижче 15^ос насіння пшениці, знаходячись у ґрунті зі зниженою вологістю, хоча і не сходило, але ушкоджувалося цвіллю значно менше, а його схожість, після появи вологи в ґрунті, була досить високою. Отримані нами дані дають підставу зробити висновок про те, що в умовах передгірного Криму фактором, що лімітує визначальну можливість проростання насіння озимої твердої пшениці, є вологість ґрунту, а фактором, що обмежує діяльність мікроорганізмів, є температура. У Криму, в умовах сухої осені (при відсутності вологи в ґрунті) саме температурний режим є головним критерієм для визначення строку сівби твердої пшениці. У випадку відсутності необхідної кількості вологи для проростання насіння (менш 20 мм в орному шарі) сіяти тверду пшеницю можна тільки при зниженні температури ґрунту нижче 15^ос.

Негативним фактором формування продуктивного посіву озимої твердої пшениці є травмування насіння, особливо в зоні зародка (табл.1). Установлено, що насіння озимої твердої пшениці, у силу своїх біологічних особливостей і структури, при збиранні й очищенні травмується сильніше, ніж насіння м’якої пшениці. Ця обставина призводить до значного зниження польової схожості насіння, особливо при сівбі в недостатньо зволожений ґрунт.