Цимбалюк В.М. Агротехнічне обгрунтування технологічних заходів інтенсивного використання старосіяних травостоїв в умовах західного Лісостепу України

Краткое содержание

Роль технологічних заходів у підвищенні продуктивності

 старосіяних сіножатей і пасовищ

(Огляд літератури)

У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з ефективності різних систем азотного удобрення та тривалості відростання травостою, а також їх дія на  хімічний склад корму. Дається обґрунтування доцільності вивчення впливу способів розподілу азоту в дозі N180  із різними фазами використання травостою у першому циклі, періодами формування урожаю між циклами та вплив їх на хімічний склад корму та ґрунту.

Об'єкт, умови та методика проведення досліджень

Дослідження з вивчення впливу інтенсивності удобрення та частоти використання травостою на їх біологічну продуктивність проводились протягом 1996-1998 рр. в стаціонарному досліді Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (с. Оброшино Пустомитівського району Львівської області). Грунти осушені гончарним дренажем, темно-сірі опідзолені, поверхнево оглеєні, середньосуглинкові за гранулометричним складом, які утворились на лесовидних суглинках. Вміст гумусу (за Тюріним) - 3-4%, фосфору (за Кірсановим) 40-50, калію (за Масловою) 60-80 мг/кг ґрунту, рН сольової витяжки - 5,4-5,6.

В цілому грунт на дослідній ділянці  недостатньо забезпечений рухомими формами фосфору і калію. Злаковий травостій створений шляхом прискореного залуження. Так, весною 1975 р. під покрив пажитниці однорічної посіяно травосуміш такого складу: пажитниця багаторічна (13 кг/га), костриця лучна (12 кг/га), тимофіївка лучна (6 кг/га). Всього було висіяно 31 кг/га кондиційного насіння злакових трав.

Площа дослідних ділянок дорівнювала 72 м2, облікової - 40 м2 , повторюваність чотириразова. Фосфорно-калійні добрива вносились до початку вегетації трав. Азотні добрива вносилися дрібно: весною – до початку вегетації трав та після кожного циклу використання згідно схеми досліду. РК вносили відповідно у формі суперфосфату гранульованого та хлористого калію, а азотне добриво - аміачної селітри.

В основу досліджень покладена схема багаторічного стаціонарного досліду з удобрення і використання культурних травостоїв. На фоні P60 і K90 калію вивчалась доза азоту 180 кг/га  з різними способами розподілу за циклами використання, фазою розвитку в першому циклі та тривалістю відростання травостою між циклами. Використання травостою здійснювалась шляхом його скошування.

Облік урожаю, його ботанічний та видовий склад, зоотехнічні аналізи зеленої маси та визначення властивостей ґрунту провели за загальноприйнятими методиками. Поживність корму визначали за сумою вмісту протеїну, жиру, клітковини, і БЕР переведених відповідними коефіцієнтами перетравності в кормові і енергетичні кормові одиниці.

Енергетичну та економічну оцінку проводили згідно з “Инструкцией и нормативов по определению экономической и энергетической эффективности применения удобрений” (М., 1987) та новими порівняльними цінами станом на 1.01.1999 року.

Математичний аналіз даних здійснювали з використанням дисперсійного аналізу за методом математичної статистики (Доспехов Б.А., 1973).

ПРОДУКТИВНІСТЬ СТАРОСІЯНОГО ТРАВОСТОЮ

 В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТРИВАЛОСТІ ЙОГО ВІДРОСТАННЯ                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              ТА СПОСОБІВ РОЗПОДІЛУ АЗОТНОГО ДОБРИВА

Урожайність та продуктивність травостою  за виходом сухої речовини з 1га в окремі роки досліджень дуже залежали від погодно-кліматичних умов, проте основним фактором було удобрення (табл.1). В середньому за ряд років рівномірна система азотного удобрення переважала наростаючу на 3,5 ц/га сухої маси, але продовження розвитку травостою в першому циклі  до фази початку трубкування та тривалості відростання його до 24 днів забезпечили перевагу наростаючої системи внесення азоту над рівномірною на 5,0ц/га сухої маси.

При рівномірному способі розподілу  азоту впродовж весняно-літнього періоду вихід кормових одиниць збільшився відносно контролю  на 377%, а за умов наростаючого способу внесення  азотного добрива найменший приріст кормових одиниць (289%) встановлено при тривалості відростання травостою між циклами відростання 18 днів, а найбільший - з тривалістю формування урожаю 24 дні (426%), тобто більше, ніж при рівномірному внесенні азоту на 56%. Продовження періодів відростання травостою до 30 та, зокрема, до 36 днів призводить до зменшення виходу кормових одиниць, що зумовлено меншою поживністю корму у фазах трубкування і початку виколошування.